Ухвала суду № 90352144, 09.07.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5235/15-ц

Номер провадження 2-п/623/1/2020

УХВАЛА

іменем України

09 липня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченко П.П.

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.

представника заявника: ОСОБА_1

представника АТ "Альфа-Банк": Черепова П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 623/5235/15-ц від 19.01.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває справа за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 623/5235/15-ц від 19.01.2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Заявник посилається на те, що в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходилась цивільна справа №623/5235/15-ц, за позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Рішенням від 19 січня 2016 р. позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволені. Вказує, що про наявність даного рішення дізналась в січні 2018 року. В лютому 2018 р. зверталась до суду з заявою про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, яку оформляв та подавав тодішній представник за довіреністю. Але в березні 2018 року представником була подана заява про повернення заяви. На протязі 2016-2019 рр. майже весь час перебувала за кордоном в Росії, на протязі вищевказаного періоду неодноразово зверталась до лікарів для проходження курсів лікування у зв`язку із загостренням хронічних хвороб. Перебуває на обліку у лікаря у зв`язку із гіпертонічною хворобою. Саме дані обставини привели до того, що не змогла своєчасно звернутись до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Просила скасувати заочне рішення по справі №623/5235/15-ц від 19 січня 2016 р. та призначити новий розгляд справи.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.12.2019 року залучено Акціонерне товариство "Альфа-Банк" до участі у справі в якості правонаступника Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 О ОСОБА_5 підтримала заяву.

Представник ПАТ "Акцент - Банк" в судовому засіданні проти заяви заперечував, підтримав відзив, та зазначив, що заявник вже скористалась своїм правом на звернення заяви про перегляд заочного рішення, подавши ще в 2018 році дану заяву, але потім надала заяву про повернення її без розгляду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 січня 2016 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 13279,99 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09 листопада 2015 року становить 300778,13 грн., яка складається з: - сума заборгованості за кредитом 8419,43 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 190691,38 грн; - сума заборгованості за відсотками 1382,60 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 31314,37 грн; - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту 3426,22 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 77600,024 грн; - сума пені за несвоєчасне повернення відсотків 51,75 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 1172,13 грн. перерахувавши їх на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 3000023, код ЄДРПОУ ПАТ « Укрсоцбанк» 00039019. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь на користь публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 2 255,84 гривень з кожного, перерахувавши їх на р/р НОМЕР_1 в ПАТ« Укрсоцбанк», МФО 3000023, код ЄДРПОУ ПАТ « Укрсоцбанк» 00039019. (а.с.59,60). Дане рішення набрало чинності 04.03.2016 року.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Посилання заявника про те, що її не повідомлено належним чином про розгляд цивільної справи № 623/5235/15-ц, провадження № 2/623/162/2016, у зв`язку із чим вона була позбавлена реальної можливості подавати докази та заперечувати проти позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання 24.12.2015 року копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з документами, про отримання 08.01.2016 року судової повістки, про отримання 22.01.2016 року копії заочного рішення,що стверджується підписами (т.1 а.с.40, 52, 66).

27.02.2018 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по цивільній справі № 623/5235/15-ц від 19.01.2016 року. (т.1 а.с.78-83).

В матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_2 , датована 01.03.2018 року, про повернення її заяви без розгляду. (т.1 а.с.84).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 623/5235/15-ц визнано неподаною та повернуто позивачу ОСОБА_2 . (т.1 а.с.85). Ухвала набрала законної сили 16.03.2018 року.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 623/5235/15-ц від 19.01.2016 року – залишити без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду виготовлений 13 липня 2020 року.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя П. П. Винниченко