Рішення № 90348365, 08.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2020Справа № 910/19128/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про прийняття додаткового рішення у справі №910/19128/19

за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24; ідентифікаційний код: 37405111)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (07852, Київська обл., Бородянський р-н, село Микуличі, вул. Центральна, буд. 2, літ. Б; ідентифікаційний код: 21526737)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медіко-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва (04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 1; ідентифікаційний код: 38945945)

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Пономаренко В.М.;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про зобов`язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що строк оренди за Договором №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2016 закінчився 29.06.2019 (у зв`язку з направленням відповідачу (орендарю) заперечень щодо продовження строку оренди), однак, відповідач орендоване нежитлове приміщення не повернув та продовжує ним користуватися.

За таких обставин, позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути нежитлове приміщення, яке є об`єктом оренди, шляхом виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/19128/19 відмовлено у позові Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про зобов`язання вчинити дії.

26.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №910/19128/19, в якій заявник просить суд покласти понесені відповідачем витрати на правову допомогу адвоката у сумі 13250,00 грн на позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 розгляд вказаної заяви призначено на 08.07.2020.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.07.2020 надав усні пояснення щодо поданої ним заяви про прийняття додаткового рішення, заяву просив задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 08.07.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що ухвала суду була отримана позивачем 06.07.2020.

Представник третьої особи у судове засідання 08.07.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 1), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 06.07.2020 відправлення не було вручене під час доставки.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про прийняття додаткового рішення у справі №910/19128/19, суд дійшов вісновку про її задоволення у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

03.06.2020 відповідачем подані письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що орієнтовний попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 7750,00 грн, а саме:

- зустріч з клієнтом, надання правової консультації - 3 години - 1500,00 грн;

- встановлення правової позиції з клієнтом - 2 години - 2000,00 грн;

- написання відзиву на позовну заяву - 4 години - 2000,00 грн;

- збір, підготовка доказів для написання заперечень - 1,5 години - 1500,00 грн;

- підготовка пакету документів (додатків) до заперечень для подання до суду - 30 хв - 250,00 грн;

- подання відзиву та заперечень на позовну заяву до суду із повним пакетом документів - 1 година - 500 грн;

- участь адвоката у судовому засіданні 20.02.2020 - 1000,00 грн.

Також, відповідачем було вказано, що очікується понести також додаткові витрати відповідно до умов договору. Відповідач вказав на те, що оплата всіх послуг та докази їх оплати будуть подані після проголошення рішення у даній справі.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги №17 від 17.02.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» та Адвокатським об`єднанням «Жук, Пономаренко та Партнери», відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, в частині представництва інтересів клієнта (в тому числі але не виключно) у справі №910/19128/19 за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції).

У п. 2.1 Договору зазначено, що гонорар по даному договору становить суму за надані послуги у розмірі 500,00 грн за годину роботи, що складається в тому числі але не виключно з: - зустрічі з клієнтом, надання правової консультації; - встановлення правової позиції з клієнтом; - збір, підготовка доказів для написання відзиву; - збір, підготовка доказів для написання зустрічного позову; - написання відзиву/заперечень; - написання зустрічного позову; - уточнення кінцевої правової позиції із клієнтом; - підготовка пакету документів (додатків) до відзиву та зустрічного позову для подання до суду; - підготовка пакету документів (додатків) до відзиву та зустрічного позову для сторін, третіх осіб; - подання відзиву та зустрічного позову до суду з повним пакетом документів; - подання заперечень; - направлення адвокатського запиту; - подання апеляційної/касаційної скарги.

Загальна вартість цього договору не обмежується гонораром і складається крім того з сум актів наданих послуг.

У п. 2.5 Договору зазначено, що вартість одного судового засідання становить 1000,00 грн.

Відповідно до п. 2.7 Договору по завершенню виконання окремих робіт за цим договором адвокатське об`єднання надає клієнту акт про надання послуг. Клієнт в триденний термін розглядає та повертає адвокатському об`єднанню підписаний акт про надання послуг та зобов`язаний оплатити останні в день підписання.

В матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП001709 від 26.06.2018, виданого на ім`я Пономаренка В.М., копія Ордера на надання правової допомоги від 19.02.2020, виданого на ім`я Пономаренка В.М .

Як вбачається з протоколів судових засідань у справі №910/19128/19, представник відповідача - адвокат Пономаренко В.М. був присутній у судових засіданнях 20.02.2020, 03.06.2020 та 24.06.2020.

При цьому, разом з заявою про прийняття додаткового рішення у справі №910/19128/19 заявником (відповідачем) подано копію Акту надання послуг №1 від 24.06.2020, складеного між Адвокатським об`єднанням «Жук, Пономаренко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед», на суму 13250,00 грн:

- зустріч з клієнтом, надання правової консультації - 1500,00 грн,

- встановлення правової позиції з клієнтом - 1000,00 грн,

- написання відзиву на позовну заяву - 2000,00 грн,

- подання відзиву на позовну заяву - 250,00 грн,

- написання заперечень від 02.06.2020 - 2000,00 грн,

- збір, підготовка доказів для написання заперечень 02.062020 - 750,00 грн,

- підготовка пакету документів (додатків) до заперечень від 02.06.2020 - 250,00 грн,

- подання заперечень від 02.06.2020 - 250,00 грн,

- написання заперечень від 22.06.2020 - 2000,00 грн,

- подання заперечень від 22062020 - 250,00 грн,

- участь адвоката у судових засіданнях 20.02.2020, 03.06.2020, 24.06.2020.

Також, відповідачем долучено до заяви про прийняття додаткового рішення у справі №910/19128/19 копію платіжного доручення №6208 від 25.06.2020, в якому у призначенні платежу вказано - оплата по Договору про надання правової допомоги №17 від 17.02.2020 за послуги відповідно до акту №1 від 24.06.2020; сума 13250,00 грн.

При цьому, позивачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на правову допомогу адвоката та не вказувалось на їх неспівмірність.

Враховуючи викладене, за висновком суду, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового розгляду, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак є обґрунтованими вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином, відмова суду у відшкодуванні судових витрат (у випадку неподання стороною попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат з першою заявою по суті) є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Пономаренком В.М. професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі на суму 13250,00 грн.

Як зазначено у ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 відмовлено у задоволенні позову Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повністю, витрати на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем у сумі 13250,00 грн, покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24; ідентифікаційний код: 37405111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (07852, Київська обл., Бородянський р-н, село Микуличі, вул. Центральна, буд. 2, літ. Б; ідентифікаційний код: 21526737) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13250 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 липня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин