Ухвала суду № 90348364, 06.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

06.07.2020Справа № 910/6449/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заявуПриватного підприємства "Статус-С" прозабезпечення позову

у справі за позовною заявою Приватного підприємства "Статус-С"

до Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 3 208 708,15 грн.

за участю представників:

від позивача: Сидоренко В. А.

від відповідача: Іванова Н. М.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Статус-С" (далі - ПП "Статус-С", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 3 208 708,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору № 487(3)19УК/53-121-01-19-08659 від 15.10.2019 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ПП "Статус-С" просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 3 175 309,13 грн. та 3 % річних у сумі 33 399,02 грн., що разом становить 3 208 708,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні ПП "Статус-С" (позивач) заявило клопотання, у якій просило накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ДП "НАЕК "Енергоатом" на праві власності у межах суми основного боргу (3 175 309,13 грн.), що є предметом даного спору.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язання щодо оплати поставленого йому товару, здійснює дії з відчуження належного йому майна, про що, на думку заявника, свідчить проведення ДП "НАЕК "Енергоатом" публічних закупівель робіт з іншими контрагентами на умовах істотної передоплати, незважаючи на тривале невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем. Отже, на думку заявника є підстави вважати, що рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду поданого позову, виконати буде неможливо або його виконання буде утрудненим.

У судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача проти вжиття заходів забезпечення позову заперечив з огляду на недоведеність обставин, викладених у заяві, просив відмовити у її задоволенні.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст.ст. 136, 137 ГПК України).

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р.).

Як вже зазначалось, предметом позову заявник визначив стягнення грошових коштів. У той же час, позивач просить накласти арешт не на кошти відповідача, а на його рухоме та нерухоме майно. Отже інтерес, про захист якого просить заявник, не стосується позовної вимоги щодо стягнення заборгованості, яка визначається у грошовому еквіваленті, а тому арешт майна не можна вважати співмірним та адекватним із даною позовною вимогою, що виключає застосування заходів забезпечення, про які просить заявник.

Окрім наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р.) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У якості підстави для накладення арешту на майно відповідача заявник вказує на порушення ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язань за договором № 487(3)19УК/53-121-01-19-08659 від 15.10.2019 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого обладнання, у зв`язку із чим у відповідача утворилась значна сума заборгованості.

Проте, суд вважає, що невиконання відповідачем своїх обов`язків перед позивачем не є законною підставою (передбаченою законом) для вжиття заходів забезпечення позову та не свідчить про неможливість виконання рішення суду у даній справі у майбутньому.

Щодо доводів про вчинення дій, спрямованих на відчуження відповідачем належного йому майна, на яке може бути звернуто стягнення, то суд вважає, що позивач не довів того факту, що ДП "НАЕК "Енергоатом" вчиняє дії, внаслідок яких наявне у нього майно може зменшитись або зникнути. Доказів цим твердженням позивачем не надано. А проведення відповідачем публічних закупівель робіт за іншими угодами на умовах істотної передоплати, на підтвердження чого позивачем були подані копії відповідних оголошень, не стосується предмету позову та не свідчить про відчуження майна, як такого. Тобто, за висновком суду доводи заявника про вчинення відповідачем дій з відчуження майна є припущеннями, а тому вони не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність у відповідача будь-якого майна, на яке можливо накласти арешт, а вжиття заходів з накладення арешту на невстановлене майно, є неможливим.

За таких обставин заявник не довів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або унеможливлення захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів, тому суд вважає, що заява ПП "Статус-С" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Статус-С" про забезпечення позову.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 6 липня 2020 року.

Повний текст ухвали складений 10 липня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали. Зазначений строк не може бути меншим строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головіна К. І.