Ухвала суду № 90348343, 13.07.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

13.07.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1369/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів - головуюча суддя Малєєва О. В., суддя Скапровська І. М., суддя Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву АБ "Укргазбанк" від 17.06.2020 (вх.№8723/20 від 22.06.2020) про зміну способу та порядку виконання рішення у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедроти землі",

Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Агрохолдинг",

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД",

за участю у справі Прокуратури Івано-Франківської області,

про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3-К/14-VIP від 13.03.2014 у сумі 200 708 550, 52 грн,

за участю:

представника позивача Джаловян І.А.,

представники інших учасників справи не з`явились,

ухвалив таке.

1. Обставини справи.

1.1 Суд згідно з рішенням від 07.04.2015 частково задовольнив позов - в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" перед АБ "УКРГАЗБАНК" за кредитним договором від 13.03.2014 №3- K/14-VIP в розмірі 200 708 550, 52 грн, з яких 188 550 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 8 642 288, 33 грн - заборгованість по процентах, 2 355 000,00 грн - заборгованість по комісіях, 904 006,85 грн - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 214 499,72 грн - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів, 42 755,62 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату комісії, звернув стягнення на предмет застави шляхом проведення аукціону (публічних торгів) із встановленням початкової ціни продажу предмету застави для його подальшої реалізації за ціною, погодженою сторонами у договорі застави відповідно до переліку майна, визначеного в договорах, а саме:

згідно з договором застави від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. за реєстровим № 1315, що належить ТОВ "Інвест Машинері";

згідно з договором застави від 13.03.2014 № 9/14-VIP/3-K, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. за реєстровим № 886, що належить ТОВ "СКАЙБУД М";

згідно з договором застави від 20.03.2014 №10/14- VIP/3-K, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 478, що належить ТОВ "Щедроти землі";

згідно з договором застави від 28.03.2014 №13/14-VIP/3-K, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим №534, що належить ТОВ "АМГ АГРОХОЛДИНГ".

Суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визначення початкової ціни предмету застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнув на користь позивача з відповідачів судовий збір.

Львівський апеляційний господарський суд відповідно до постанови від 02.02.2017 змінив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2015 в частині звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 20.03.2014 №10/14- VIP/3-K, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим №478, що належить ТОВ "Щедроти землі", та виклав в цій частині рішення суду в новій редакції, зокрема встановив початкову ціну продажу предмету застави для його подальшої реалізації за ринковою ціною, в решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суд першої інстанції на виконання рішення та постанови видав відповідні накази. Зокрема, наказ від 02.06.2015 № 545 стосувався звернення стягнення на предмет застави за договором від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К, боржник за наказом - ТОВ "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ".

Ухвалою від 16.08.2017 (з урахуванням ухвали від 23.08.2017 про виправлення описки від 23.08.2017) затверджено мирову угоду, укладену між АБ "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "Щедроти землі" - сторони погодили, що в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Тіра Трейд" за кредитним договором від 13.03.2014 №3- K/14-VIP АБ "УКРГАЗБАНК" приймає у власність рухоме майно, що є предметом застави за договором застави від 20.03.2014 № 10/14-VIP/3-K, на суму 36 673 656 грн.

Ухвалою від 24.10.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.10.2017) затверджено мирову угоду, укладену між АБ "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "АМГ АГРОХОЛДИНГ" - сторони погодили, що в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Тіра Трейд" за кредитним договором від 13.03.2014 №3- K/14-VIP АБ "УКРГАЗБАНК" приймає у власність рухоме майно, що є предметом застави за договором застави від 28.03.2014 № 13/14-VIP/3-K, на суму 343 200 грн.

1.2 Згідно з постановою від 26.06.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 47972059 щодо примусового виконання наказу № 545. На відповідне майно накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження (постанова державного виконавця від 26.06.2015). Згідно з постановами від 27.07.2015, від 04.12.2017 майно відповідно до переліку оголошено в розшук.

Згідно з актом опису й арешту майна від 01.04.2016 описано та накладено арешт на 19 транспортних засобів відповідно до переліку. Зазначено, що на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: відчужувати, знищувати, розкомплектовувати, приводити у непридатний стан. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання Брила Олег Вікторович . У акті міститься відмітка про те, що про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна вказана особа попереджена.

Постановою від 18.12.2017 накладено арешт на майно.

Відповідно до акту державного виконавця від 23.11.2017 у присутності зберігача майна Брили О. В. та представника АБ "УКРГАЗБАНК" проведено перевірку наявності описаного та арештованого майна боржника на майданчику, де знаходились транспортні засоби, і встановлено, що описане та арештоване майно відсутнє, місцезнаходження - невідоме.

На підставі повідомлення державного виконавця про кримінальне правопорушення внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.01.2018 № 12018210070000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

Згідно з постановою від 21.12.2018 повернуто виконавчий документ стягувачу в порядку п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

1.3 Згідно з постановою від 04.07.2019 повторно відкрито виконавче провадження ВП № 59460547 щодо примусового виконання наказу № 545; накладено арешт на транспортні засоби боржника (постанова від 04.07.2019); оголошено майно в розшук (постанова від 09.07.2019, постанова від 13.09.2019).

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби повідомив, що державним виконавцем 30.01.2020 направлено доручення щодо проведення виконавчих дій за адресою смт Козова, вул. Богуна, 8, Тернопільська обл. до міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). До відділу надійшов акт державного виконавця Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що за вказаної адресою не виявлено майна, яке вказано в дорученні щодо проведення опису. Подальше виконання буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства (лист від 14.04.2020 № 20.1-59460547/14).

1.4 АБ "УКРГАЗБАНК" звертався з позовом до ТОВ "Інвест Машинері" про стягнення вартості вказаного заставного майна. При вирішенні справи №908/1333/19 у задоволенні позову було відмовлено з підстав відсутності в діях (бездіяльності) боржника вини як однієї із складових, обов`язкових для покладення на нього відповідальності у вигляді збитків за втрату майна, яке було предметом застави. Суд дійшов висновку про можливість покладення такої відповідальності на особу зберігача.

2. Зміст поданої заяви, позиція учасників справи.

2.1 АБ "УКРГАЗБАНК" звернувся із заявою від 17.06.2020 (вх.№8733/20 від 22.06.2020), в якій просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2015 у частині звернення стягнення "на предмет застави згідно з договором застави від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. за реєстровим № 1315, що належить ТОВ "Інвест Машинері" шляхом проведення аукціону (публічних торгів) із встановленням початкової ціни продажу предмета застави для його подальшої реалізації за ціною, погодженою сторонами у договорі застави згідно з переліком" і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" на користь Публічного акціонерного банку "Укргазбанк" 5 105 900 грн, що є вартістю предмету застави, визначеною п. 2.2 договору застави від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К (з врахуванням змін та доповнень, внесених відповідно до договорів від 20.03.2014 № 1, від 28.03.2014 № 2, від 16.04.2014 № 3), посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1315.

Подана заява мотивована тим, що на виконання рішення суду в частині звернення стягнення на заставне майно було відкрито виконавче провадження та розпочато примусове виконання рішення. В ході виконавчих дій відповідне рухоме майно було описано та арештовано, передано на зберігання відповідальній особі. Надалі в ході перевірки наявності арештованого майна за його місцем зберігання 23.11.2017 було встановлено, що майно відсутнє, а його місцезнаходження невідоме. Не зважаючи на дії державного виконавця щодо розшуку майна, його місцезнаходження так і не було встановлено, що унеможливлює виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави. А тому просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення - замість звернення стягнення на заставне майно стягнути його вартість у розмірі 5 105 900 грн. У визначенні вартості заставного майна керується п. 2.2 договору застави, в якому узгоджена вартість предмета застави відповідно до звіту про визначення ринкової вартості вантажних транспортних засобів в кількості 19 одиниць. Посилається на обов`язковість виконання судового рішення, винесеного на користь позивача.

2.2 Інші учасники справи письмових пояснень щодо поданої заяви не надали. В судове засідання 13.07.2020 не з`явилися, про час місце розгляду заяви повідомлялися належним чином згідно з ухвалою від 30.06.2020.

3. Норми права та мотиви, яким суд керувався при розгляді заяви.

3.1 Нормами ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Примусове виконання рішення господарського суду, як завершальна стадія судового процесу, здійснюється у порядку і в спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження" (надалі "Закон").

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону).

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) (ч. 1 ст. 58 Закону).

Як передбачено п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, виконавець складає про це акт і звертається з повідомленням до органів досудового розслідування для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої ст. 388 Кримінального кодексу України.

3.2 Згідно з приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України). Відповідні приписи кореспондуються з нормами ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном (п.7.1.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

3.3 Встановлені в п.1.2, 1.3 цієї ухвали обставини свідчать про те, що на даний час виконавче провадження не завершено, і державний виконавець вчиняє передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду. А тому відсутні підстави встановити неможливість його виконання.

Той факт, що місцезнаходження заставного майна невідоме, дійсно, істотно ускладнює виконання рішення суду. Проте слід взяти до уваги, що під час здійснення виконавчого провадження предмет застави був вилучений у боржника і переданий на зберігання іншій особі - зберігачу. Отже, присуджене для реалізації майно відсутнє не у боржника, а у зберігача.

Крім того, заставне майно є індивідуально визначеним. А тому за будь-яких обставин зміна способу виконання рішення шляхом стягнення коштів не допускається. Питання про стягнення вартості такого майна вирішується в окремому позовному провадженні.

4. Висновки суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви АБ "Укргазбанк" від 17.06.2020 (вх.№8723/20 від 22.06.2020) про зміну способу та порядку виконання рішення у частині звернення стягнення "на предмет застави згідно з договором застави від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. за реєстровим № 1315, що належить ТОВ "Інвест Машинері" шляхом проведення аукціону (публічних торгів) із встановленням початкової ціни продажу предмета застави для його подальшої реалізації за ціною, погодженою сторонами у договорі застави згідно з переліком" на "стягнути з ТОВ "Інвест Машинері" на користь Публічного акціонерного банку "Укргазбанк" 5 105 900 грн, що є вартістю предмету застави, визначеною п. 2.2 договору застави від 13.03.2014 № 8/14-VІР/3-К (з врахуванням змін та доповнень, внесених відповідно до договорів від 20.03.2014 № 1, від 28.03.2014 № 2, від 16.04.2014 № 3), посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1315".

Керуючись ст. 234, 235, 255, 331, ч. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви АБ "Укргазбанк" від 17.06.2020 (вх.№8723/20 від 22.06.2020) про зміну способу та порядку виконання рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали з продовженням цього строку на час дії карантину.

Повний текст ухвали підписано 13.07.2020.

Головуюча суддя О. В. Малєєва

Суддя І. М. Скапровська

Суддя Т. В. Стефанів