Ухвала суду № 90348146, 09.07.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

09.07.2020 Справа № 905/1065/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання Доннік Н.В.,

розглянувши матеріали за скаргою: Комунального концерну “Центр комунального сервісу”

про: 1) визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни з винесення постанови від 11.06.2020 ВП № 62221162 незаконними; 2) визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни від 11.06.2020 ВП № 62221162 неправомірною; 3) зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевську Тетяну Ігорівну поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 № 905/1065/19

у справі №905/1065/19 за позовом: Комунального концерну “Центр комунального сервісу” (03179, м.Київ, вул. Львівська, 57-А, код ЄДРПОУ 39946227)

до відповідача: Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО” (85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305)

про стягнення основної суми заборгованості за договором доручення №123-КЕ від 25.05.2018р. в розмірі 12770,17 грн, пені – 479230,28 грн., 3% річних – 40025,26 грн., інфляційних втрат – 262916,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): Алавердян Т.О., Жекова Г.І.;

від відповідача (боржника): Щербань Л.А.;

приватний виконавець: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2019р. у справі №905/1065/19 позовні вимоги Комунального концерну “Центр комунального сервісу” до Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО” про стягнення основної суми заборгованості за договором доручення №123-КЕ від 25.05.2018р. в розмірі 12770,17 грн, пені – 479230,28 грн., 3% річних – 40025,26 грн., інфляційних втрат – 262916,76 грн. задоволені частково.

22.11.2019р. на примусове виконання рішення судом виданий наказ про стягнення з Акціонерного товариства “К.ЕНЕРГО” на користь Комунального концерну “Центр комунального сервісу” 3% річних 39 322,75 грн., пені – 329 702,23 грн., інфляційних нарахувань – 123 388,29 грн., витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7000 грн, витрат, пов`язаних з розглядом справи у сумі 2461,08 грн., а також судовий збір в сумі 9697,27 грн.

30.06.2020 на адресу суду від Комунального концерну “Центр комунального сервісу” надійшла скарга про: 1) визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни з винесення постанови від 11.06.2020 ВП № 62221162 незаконними; 2) визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни від 11.06.2020 ВП № 62221162 неправомірною; 3) зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевську Тетяну Ігорівну поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 № 905/1065/19.

Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/1065/19 від 01.07.2020 розгляд скарги призначено на 09.07.2020.

06.07.2020 на адресу суду від відповідача (боржника) надійшли заперечення на скаргу, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.07.2020 в режимі відеоконференції були присутні представники позивача (скаржника) та відповідача (боржника).

Представники позивача наполягали на задоволенні вимог скарги, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився, пояснень по суті скарги не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Наказ Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 у справі №905/1065/19 було пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни.

01.06.2020 постановою приватного виконавця було відкрито виконавче провадження № 62221162 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/1065/19 від 22.11.2019, а також винесені постанови про арешт коштів та майна боржника.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевською Тетяною Ігорівною ВП № 62221162 від 11.06.2020 було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/1065/19 від 22.11.2019 на тій підставі, що до приватного виконавця надійшло повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів розпорядника майна АТ «К. ЕНЕРГО».

Підставою для такого зупинення приватний виконавець вказує п. 4 ч. 3 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач (скаржник) не погодився з постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни ВП № 62221162 від 11.06.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій та вважає її неправомірною, а також такою, що порушує права Стягувана та винесеною з порушенням норм законодавства.

Скаржник вказує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

В даному випадку, приймаючи постанову ВП № 62221162 від 11.06.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій приватним виконавцем не було перевірено, чи поширюється відповідно до закону на вимогу стягувана дія мораторію, запровадженого господарським судом, чим відповідно і було порушено права та законні інтереси стягувача.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішення Господарського суду Донецької області у справі № 905/1065/19 набрало законної сили 20.11,2019 (наказ Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 № 905/1065/19), тобто після відкриття проваджений у справі про банкрутство (18.11.2019), а відповідно строк для виконання зобов`язань та право вимоги у стягувача за наказом Господарського суду Донецької області настало після дня введення мораторію.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, не заважаючи на той факт, що рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/1065/19 було прийнято 16.09.2019, строк виконання грошових зобов`язань за вказаним рішенням суду (наказ Господарського суду Донецької області № 905/1065/19 від 22.11.2019) настав лише 20.11.2019, тобто після набрання зазначеним рішенням законної сили, а отже, грошові вимоги за даним рішенням суду є поточними вимогами стягувача до боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Скаржник вказує, що рішення Господарського суду Донецької області у справі № 905/1065/19 набуло законної сили 20.11,2019, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО», тому грошові вимоги стягувача до боржника за вказаним рішенням суду є поточними вимогами, дія мораторію на які не поширюється, а отже підстави для зупинення вчинення виконавчих дій та винесення постанови ВП № 62221162 від 11.06.2020 у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яру шевської Тетяни Ігорівни були відсутні.

Скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто, поточними кредиторами боржника визнаються виключно ті кредитори, право вимоги яких до боржника виникло після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Право вимоги виникає із зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2019 у справі № 905/1065/19 встановлено порушення боржником свого зобов`язання перед стягувачем, яке виникло на підставі Договору №123-КЕ від 25.05.2018, і як наслідок виникнення у стягувача права вимоги виплати пені, 3% річних та інфляційного збільшення боргу. Окрім цього, відповідним рішенням суду встановлено конкретний період, за який у Стягувана виникло право відповідної вимоги, а саме з 29.07.2018 по 15.08.2019 - дати укладення Договору відступлення права вимоги (цесії) № 127-КЕ від 15.08.2019, та, відповідно, виконання основного зобов`язання за Договором № 123-КЕ від 25.05.2018.

Таким чином, право грошової вимоги стягувача до боржника щодо виплати пені, 3% річних та інфляційного збільшення боргу за невиконання основного зобов`язання за Договором №123-КЕ від 25.05.2018 виникло не з моменту набрання рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.20219 у справі № 905/1065/19 законної сили, а з моменту порушення Боржником основного зобов`язання за Договором №123- КЕ від 25.05.2018.

Стягувач (скаржник) помилково ототожнює момент набрання рішенням законної сили із моментом виникнення права вимоги, оскільки, відповідно до приписів чинного законодавства судовим рішенням встановлюється сам факт виникнення відповідної вимоги, право на яке виникає до звернення до суду, а момент набрання відповідним рішенням законної сили законодавець пов`язує із можливістю у примусовому порядку задовольнити відповідне право вимоги, а не з моментом її виникнення.

За таких обставин, очевидним є той факт, що право грошової вимоги в частині виплати пені, 3% річних та інфляційного збільшення боргу за невиконання основного зобов`язання за Договором №123-КЕ від 25.05.2018 виникло у стягувача з моменту порушення боржником основного зобов`язання, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак на такі вимоги розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів і приватний виконавець правомірно зупинила вчинення виконавчих дій на підставі ст. 41 КУзПБ та ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У зв`язку з вищевикладеним, скарга Комунального концерну “Центр комунального сервісу” про: 1) визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни з винесення постанови від 11.06.2020 ВП № 62221162 незаконними; 2) визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни від 11.06.2020 ВП № 62221162 неправомірною; 3) зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевську Тетяну Ігорівну поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 № 905/1065/19 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Комунального концерну “Центр комунального сервісу” про: 1) визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни з винесення постанови від 11.06.2020 ВП № 62221162 незаконними; 2) визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Тетяни Ігорівни від 11.06.2020 ВП № 62221162 неправомірною; 3) зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевську Тетяну Ігорівну поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.11.2019 № 905/1065/19 – відмовити у повному обсязі.

Ухвала набула законної сили в день її постановлення судом – 09.07.2020.

У судовому засіданні 09.07.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.07.20120.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів в Східний апеляційний господарський суд згідно розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Сковородіна