Ухвала суду № 90345620, 22.05.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5412/20

1-кс/569/2796/20

УХВАЛА

22 травня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.,

з участю секретаря - Шкіндер І.М.,

слідчого - Ярмольчука Ю.А.,

прокурора - Михайліченка Є.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Тарасюк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області Ярмольчука Ю.А., яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченко Є.І., про застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-,

в с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Ярмольчук Ю.А., звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченко Є.І., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 .

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи порядок встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину – «метамфетамін», яку 12.03.2020, близько 16 год. 40 хв., перебуваючи поблизу буд. 12 по вул. Київська в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_2 за 400 гривень у прозорому поліетиленовому сліп пакетику у формі кристалоподібної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №2.1-318/20 від 02.04.2020 є психотропною речовиною «метамфетамін» масою 0,485 г, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, діючи повторно з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах в невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину – «метамфетамін», яку 21.05.2020, близько 13 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупівлі, повторно, незаконно збув ОСОБА_2 за 400 гривень у поліетиленовому пакетику у формі кристалоподібної речовини білого кольору, яка ззовні схожа на психотропну речовину «метамфетамін».

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, передбачений ч.1. ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду грошових коштів від 12.03.2020; протоколом огляду покупця від 12.03.2020; протоколом вилучення від 12.03.2020; висновком експерта №2.1-318/20 від 02.04.2020; протоколом огляду покупця від 21.05.2020; протоколом огляду грошових коштів від 21.05.2020; протоколом вилучення товару від 21.05.2020; протоколом обшуку від 21.05.2020; протоколом обшуку від 21.05.2020, іншими протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Покликаючись на наведене, а також, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, офіційно не працевлаштований, отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю, в тому числі збуту психотропних речовин, буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий вказує на необхідність у застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки існують ризики ст. 177 КПК України.

Також відносно ОСОБА_1 26.02.2019 обвинувальний акт скеровано до Рівненського міського суду за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Слідчий та прокурор просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід – тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник та підозрюваний просили застосувати особисте зобов`язання, враховуючи, що підозрюваний раніше не судимий.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.1. ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого злочину, однак доказів про існування ризику, передбачених п.5 ч.1 ст. 177 КПК України не надано та не доведено.

Можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, суворість покарання, тобто існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги дані які характеризують підозрюваного, наявність ризиків передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, суворість покарання у виді позбавлення волі до 10 років, є необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід – тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, те, що він не працює, його майновий стан, слід визначити розмір застави, як альтернативний захід та обрати розмір відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави на підозрюваного, з урахуванням тяжкості та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176-178, 183, 309 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 30 діб, строком до 20.06.2020.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач коштів – (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA048201720355229002000010559).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі та у спосіб визначений в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді

Покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст. 195 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави – до 20.06.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду Даш"ян К.Е.