Рішення № 90345189, 12.06.2020, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/837/16-ц

Провадження № 4-с/433/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 року Троїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кіян А.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, в обґрунтування якої зазначено, що відносно ОСОБА_1 на підставі виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 433/837/16-ц від 24 жовтня 2016 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04 листопада 2019 року, про яку він дізнався 18 листопада 2019 року. До цього часу ОСОБА_1 нічого не знав та не отримував ні заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 17 червня 2016 року по справі № 433/837/16-ц, ні жодного документу виконавчого провадження за місцем роботи, чи за адресою місця проживання. Зайшовши в автоматизовану систему виконавчого провадження, що розміщено на сайті Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 дізнався, що в межах виконавчого провадження № 54942867 винесено наступні постанови: постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2017 року; постанову про передачу виконавчого документа/провадження від 16 січня 2018 року; постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження від 26 лютого 2018 року; постанову про арешт майна боржника від 25 травня 2018 року; постанову про арешт коштів боржника від 16 липня 2018 року; постанову про стягнення виконавчого збору від 04 листопада 2019 року; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04 листопада 2019 року; постанову про скасування документу від 04 листопада 2019 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. ОСОБА_1 вважає постанову про відкриття виконавчого провадження, а відтак і всі інші постанови, прийняті в межах цього виконавчого провадження, є незаконними та підлягають скасуванню, так як заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 17 червня 2016 року по справі 433/837/16-ц, на підставі якого було видано виконавчий лист № 433/837/16-ц від 24 жовтня 2016 року та відкрито виконавче провадження 54942867, набрало чинності 17 вересня 2016 року, а виконавчий лист надійшов до виконання 18 жовтня 2017 року, тобто у строк більше ніж один рік з дня набрання чинності рішенням суду, що суперечить нормам закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин. Просить суд визнати дії Старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рісухіної Ірини Ідрисівни неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, просив провести розгляд скарги без його участі, вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Луганський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав до суду відзив, згідно якого вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

ПАТ «УкрСиббанк» направив до суду свої пояснення, згідно яких також вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, який вступив в силу 05 жовтня 2016 року, так як виконавчий лист було видано судом 24 жовтня 2016 року, тобто вже після набрання чинності цим законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З урахуванням викладеного, та того, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі.

Суд, врахувавши заяву скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

В силу ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Встановлено, що 17 червня 2016 року Троїцький районний суд Луганської області виніс заочне рішення по справі № 433/837/16-ц, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа - Товарситво з обмеженої відповідальністю «Автоленд-Дайджест» про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором - задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором №11169478000 від 14 червня 2007 року в сумі 5 700 000 (п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р № 3739211269074, код ЄДРПОУ 09807750) судові витрати в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Вказане заочне рішення суду вступило в законну силу 17 вересня 2016 року.

На підставі даного заочного рішення Троїцьким районним судом Луганської області 24 жовтня 2016 року було видно відповідний виконавчий лист.

На підставі вищезазначеного виконавчого листа 19 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Рісухіною Іриною Ідрисівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 54942867 з приводу виконання зазначеного заочного рішення суду.

При цьому, на момент набрання законної сили рішення Троїцького районного суду Луганської області від 17 червня 2016 року, тобто станом на 17 вересня 2016 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV. Частиною 1 статті 22 цього закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Зазначені у частині першій цієї статті строки, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, встановленим Законом № 606-XIV, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

При цьому, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Таким чином, державний виконавець застосовуючи при винесенні оскаржуваної постанови зазначені вище положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII не врахував, що заочне рішення суду вступило в силу 17 вересня 2016 року, що ним також було зазначено у оскаржуваній постанові, тобто до набрання чинності цим Законом (05 жовтня 2016 року), а тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV один рік і сплив до моменту винесення оскаржуваної постанови (19 жовтня 2017 року). При цьому, державний виконавець, у випадку поважності причин його пропуску, не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Також судом було вивчено матеріали цивільної справи № 433/837/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дайджест», про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, з яких вбачається, що заява від АТ «УкрСиббанк» про видачу виконавчого листа була одержана судом 29 серпня 2016 року та того ж дня прийнята до виконання. Тобто, АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з відповідною заявою про видачу виконавчого листа 29 серпня 2016 року за правилами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Однак, з незалежних від ОСОБА_1 обставин Троїцький районний суд Луганської області не видав виконавчий лист відразу після набрання законної сили відповідним заочним рішенням 17 вересня 2016 року за правилами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV до набрання чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, а видав такий виконавчий лист тільки 24 жовтня 2016 року, зазначивши в ньому строк пред`явлення його до виконання три роки.

Вказане не відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-711цс15, а саме Верховний Суд України зазначив, що за змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)») виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Крім того, Верховний Суд України у справі № 6-711цс15 зазначив, що необхідно звертати увагу, що поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу виникнення правовідносин. У даному випадку правовідносини на момент набрання чинності заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 17 червня 2016 року по справі № 433/837/16-ц , а саме 17 вересня 2016 року, виникли до набрання чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Отже, у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій, такі дії порушили законні права скаржника, а тому дії державного виконавця підлягають визнанню неправомірними.

При цьому суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає невиконання або неналежне виконання рішення. А тому враховуючи, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено право державного виконавця скасовувати свої постанови, скасування судом оскаржуваної постанови не є виходом за межі вимог скарги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Луганський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Луганський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Рісухіної Ірини Ідрисівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54942867 від 19 жовтня 2017 року.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 54942867 від 19 жовтня 2017 року, винесену старшим державним виконавцем Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Луганський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Рісухіною Іриною Ідрисівною.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя (підпис) О.І.Суський

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвала суду не набрала законної сили.

Помічник голови суду Є.В. Коцур

12.06.20