Рішення № 90343326, 10.07.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 263/2296/20

Номер провадження № 2/220/385/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.

при секретарі - Чернієвій С.П.

за участі представника позивача Рєзніка В.В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Рєзнік Вадим Вікторович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа Приватний нотаріус Броварського районного НОКО Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа Приватний нотаріус Броварського районного НОКО Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 06.11.2019 року приватним нотаріусом Колейчиком В.В. і зареєстрований в реєстрі за № 5174 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 001-04081-231213 від 23.12.2013 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик О.А. був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 5174, за яким стягнуто заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» з ОСОБА_2 за кредитним договором № 001-04081-231213 від 23.12.2013 року. Стягнення заборгованості провадиться за період з 27.04.2018 року по 31.10.2019 року, сума заборгованості складає 10055,28 грн., а також сума в розмірі 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Також, зазначає, що 13.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису. Вважає, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, має виходити не лише з формальних положень: чи надав банк нотаріусу документи передбачені законодавством, а має встановити чи мав місце спір при вчиненні виконавчого напису, чи мала місце заборгованість і в якому розмірі, чи було порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Вказана позиція узгоджується з позицією ВСУ, що відображена в постанові від 05.07.2017р. по справі №6-887цс17.

З врахуванням наведеного, позивач вважає, що є достатні підстави вважати виконавчий напис таким, що вчинений приватним нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства та таким, що не підлягає виконанню, а тому останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Зазначену позовну заяву було надіслано до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької облаті з урахуванням того, що позивач фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

21.02.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької облаті Хараджа Н.В. Ухвалою суду від 16.03.2020 року позовну заяву передано за підсудністю до Великоновосілківсьткого районного суду Донецької області. 20.05.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Великоновосілківсьткого районного суду Донецької області Яненко Г.М.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Сторонам та третій особі було направлено копію ухвали від 20.05.2020, також відповідачу та третім особам було направлено копію позовної заяви із додатками.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вимоги позовної заяви підтримав повністю просив їх задовольнити.

Інші учасники справи своїм правом на участь в судовому засіданні, подання відзиву, заяви про відкладення, тощо, не скористались, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 укладено кредитний договір № 001-04081-231213 (а.с.18-19).

За змістом договору, строк ліміту кредитної лінії складає 364 (календарних) дні з можливістю пролонгації на наступний період без підписання додаткових угод.

06.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5174про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ЄДРПОУ 39508708, який є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № 001-04081-231213 від 23.12.2013 року, за період з 27.04.2018 року по 31.10.2019 року, грошових коштів у сумі загальній сумі 10055 грн. 28 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7176 грн. 56 коп.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2878 грн. 72 коп.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн.; плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса 500 грн. 00 коп. (а.с. 10).

Відомості про настання строку виконання зобов`язання, вчинення виконавчого напису в межах строку позовної давності відповідачем до суду не надано.

13.12.2019 року представником за довіреністю ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» Скрипка А.О. було подано заяву про примусове виконання рішення до приватного виконавця Клітченко О.А. (а.с.16-17).

13.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 60880912, ВП № 60880912 з виконання виконавчого напису № 5174 виданий 06.11.2019 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на коритсь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 10555,28 грн. та 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с.10-14).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18 ( провадження № 61-43895 св 18) від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі №310/9293/15, яка, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Крім того, на думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений банком, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

При цьому, за матеріалами справи судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють її розмір.

Також судом враховується, що, за наданих суду доказів, з дня виникнення права вимоги до позивача за кредитним договором № 001-04081-231213 від 23.12.2013 минуло більше трьох років.

Такі обставини, на переконання суду, свідчать про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості, а тому виконавчий напис підлягає скасуванню.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по Справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору № 001-04081-231213 від 23.12.2013 року, який нотаріально не посвідчувався. При цьому, з виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Колейчук В.В. вбачається, що статус стягувача відповідачем було набуто внаслідок укладеного Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 408/К від 27.04.2018.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За приписами ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на основі з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 589, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем 06 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі за номером 5174, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ЄДРПОУ 39508708, який є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № 001-04081-231213 від 23.12.2013 року, за період з 27.04.2018 року по 31.10.2019 року, грошових коштів у сумі загальній сумі 10055 грн. 28 коп., плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса 500 грн. 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.М. Яненко