
1/1032
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2020 року м. Київ № 640/11368/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР
«ЕКОСТАР»
до Головного управління ДПС у місті Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР» (надалі - позивач), адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 16, до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних від 14 листопада 2019 року № 1330242/38931073, прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві;
- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві та Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 08 жовтня 2019 року за № 2 датою її фактичної подачі, а саме 29 жовтня 2019 року.
Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР», є юридичною особою, з основним видом діяльності дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук.
Між позивачем та дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор» було укладено договір про виконання науково-дослідної роботи по розробці екологічної документації.
На виконання вимог чинного законодавства позивачем було складено податкову накладну та відправлено до податкового органу, однак останнім у свою чергу реєстрація наданої позивачем податкової накладної була зупинена, з посиланням на те, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та надалі відмовлено у реєстрації наданої позивачем податкової накладеної.
За доводами позивача, відповідачем 1 безпідставно віднесено операції позивача до ризикових, безпідставно зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної та в подальшому безпідставно відмовлено у її реєстрації, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню з тих підстав, що чинним законодавством не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення операцій, оскільки не можливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу ставить під сумнів операції.
У наданій відповіді на відзив позивач заперечуючи проти аргументів податкового органу викладених у відзиві на позовну заяву, посилався на ті самі доводи, що викладені в адміністративному позові, просив визнати рішення податкового органу протиправним та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача-2 відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, судом враховано, що відповідач-2 із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що з дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі сплинуло один місяць, а відповідач-2 жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР», є юридичною особою, з такими видами діяльності: Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; Код КВЕД 62.01 Комп`ютерне програмування; Код КВЕД 58.29 Видання іншого програмного забезпечення.
03 вересня 2018 року між позивачем та дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор» був укладений договір № 27/18.
Так відповідно до умов пункту 1.1. Договору позивач приймає на себе зобов`язання організації виконання науково-дослідної роботи по розробці екологічної документації для двох промислових майданчиків філії Корюківський РАД з (1) проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин у атмосферу від стаціонарних джерел, (2) розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, (3) отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у Департаменті екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Згідно з пунктом 3.1. Договору результатом надання Послуги є машинописні звіти у вигляді екологічної документації по проведенню інвентаризації джерел викидів, Документів, що обґрунтовують обсяги викидів забруднень, комплекти документів для отримання Дозволу на викиди, електронний носій із інформацією для видачі Дозволу на викиди.?
Згідно з пунктом 2.2 та пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договору, загальна ціна Договору складає 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (20 %) - 16 666,67 грн. Замовник зобов`язується здійснити оплату 50 % від загальної ціни Договору, що складає 50 000,00 грн, на підставі відповідного рахунку після підписання Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача, а 50 % від загальної вартості Договору, що складає 50 000,00 грн, оплачується Замовником після оформлення належним чином Акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі відповідного рахунку із врахуванням передоплати.
08 жовтня 2019 року Замовником було здійснено оплату 50 000,00 грн. (50 % від загальної ціни Договору) на підставі отриманого рахунку-фактури за № 66/2019 від 01 серпня 2019 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку станом на 10 квітня 2020 року.
Надалі, 08 жовтня 2019 року позивачем було складено податкову накладну за № 2 на суму 50 000,00 грн, та 29 жовтня 2019 року останнім було подано до податкового органу на її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, 29 жовтня 2019 року через електронний кабінет позивачу надійшла квитанція за № 1 про зупинення реєстрації, оскільки позивач відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У свою чергу, позивачем на виконання вимог податкового органу були подані до пояснення разом з відповідними документами, проте 14 листопада 2019 року Комісією ДФС було прийнято рішення № 1330242/38931073 яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної.
При прийнятті Рішення податковий орган обґрунтував свою позицію тим, що не були надані платником податків, зокрема: копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не згода позивача з вказаними рішеннями стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Пунктом 21 Постанови № 117, який визнаний протиправним та нечинним на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у справі № 826/12108/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.
Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваних рішень неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
При цьому, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, зазначених у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Суд наголошує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи факт надання з боку позивача первинних документів, розрахункових документів та банківських виписок, які свідчать про проведення господарських операцій за податковою накладною від 08 жовтня 2019 року за № 2, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 листопада 2019 року № 1330242/38931073.
Тим часом, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 вбачається, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 4 204,00 грн по 2 102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних від 14 листопада 2019 року № 1330242/38931073, прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві.
3. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві та Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 08 жовтня 2019 року за № 2 датою її фактичної подачі, а саме 29 жовтня 2019 року.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР» (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 16, код ЄДРПОУ 38931073) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕКОСТАР» (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 16, код ЄДРПОУ 38931073) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова
Судове рішення № 90341253, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 13.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/11368/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: