Рішення № 90341206, 13.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Київ № 826/13520/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІФТОН» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві визнання дій та бездіяльності протиправними,

установив:

29.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІФТОН» (ТОВ «КЛІФТОН») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Шевченківському районі) про визнання дій щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 та бездіяльності щодо невиконання зобов`язань за цим договором, - протиправними.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем безпідставно розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151.

Так, підставою для розірвання договору про визнання електронних документів зазначено відсутність позивача за місцезнаходженням, в той час як ТОВ «КЛІФТОН» місцезнаходження не змінювало та зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, новий корпус, офіс 329, про що зокрема свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Незмінність податкової адреси ТОВ «КЛІФТОН» та наявність інформації у відповідача про дійсне місцезнаходження позивача підтверджується і листом відповідача від 29.04.2016 №10066/10/26-15-10-03 у якому вказано, що на адресу ТОВ «КЛІФТОН2 (м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, новий корпус, офіс 329) направлено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2016 №00011601101, яке отримане ТОВ «КЛІФТОН» 28.03.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 позовну заяву ТОВ «КЛІФТОН» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «КЛІФТОН» повністю.

Вказав, що договір про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 розірвано з ініціативи контролюючого органу 15.12.2016 відповідно до статті 13 Закону України «Про електронний цифровий підпис» та положень цього Договору, у зв`язку з не повідомленням ТОВ «КЛІФТОН» про зміну свого місцезнаходження, а за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «КЛІФТОН» фактично не виявлено.

В судовому засіданні представник відповідача письмово викладену позицію підтримав.

Представником позивача подано клопотання про розгляд даної справу у їх відсутність.

Отже, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача на підставі частини третьої статті 194 КАС України частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

15.12.2015 між ТОВ «КЛІФТОН» та ДПІ у Шевченківському районі укладено договір про визнання електронних документів №191120151.

Відповідно до розділу 7 договору від 15.12.2015 №191120151 місцезнаходженням ТОВ «КЛІФТОН» є: 04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 329.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.11.2015, 17.02.2016 та 01.03.2016 ТОВ «КЛІФТОН» зареєстроване за адресою: 04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, новий корпус, офіс 329.

09.12.2015 працівниками підрозділу ОУ ДПІ у Шевченківському районі здійснено перевірку місцезнаходження ТОВ «КЛІФТОН» за результатом якої складено довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від №3959 у які зафіксовано, що ТОВ «КЛІФТОН» відсутнє за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, новий корпус, офіс 329.

На підставі вказаної довідки відповідачем винесено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 14.12.2015 №2677/9/26-59-11-01-20 за формою №18-ОП у якому встановлено відсутність ТОВ «КЛІФТОН» за місцезнаходженням та прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З урахуванням наведеного ДПІ у Шевченківському районі розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 відповідно до статті 13 Закону України «Про електронний цифровий підпис» та положень вказаного Договору з тих підстав, що позивач не повідомляв контролюючий орган про зміну податкової адреси.

Про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 повідомлено ТОВ «КЛІФТОН» листом від 15.12.2015 №58224/10/26-59-10-14.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо розірвання договору від 19.11.2015 №191120151 та бездіяльність щодо невиконання зобов`язань за цим договором, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Проаналізувавши предмет спірних правовідносин, фактичні обставини справи та їх нормативне регулювання суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору необхідно встановити чи змінювало ТОВ 2КЛІФТОН» місцезнаходження у період з 19.11.2015 по 15.12.2015.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (ПК України) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (Закон №755-IV, чинний на час виникнення спірних правовідносин), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

У свою чергу, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (частина 1 статті 17 Закону №755-IV).

Відповідно до пункту 12.5 розділу 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою №18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Відповідно до частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Положенням частини першої статті 18 Закону №755-IV передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак, належними та допустимими доказами при встановленні факту відсутності керівних органів-юридичної особи за її місцезнаходженням є саме відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Наявні у матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не містять записів про відсутність за юридичною адресою ТОВ «КЛІФТОН» чи зміну юридичної адреси позивачем.

Більш того, вказані витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що станом на 10.11.2015, 17.02.2016 та 01.03.2016 ТОВ «КЛІФТОН» було зареєстроване за адресою: 04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, новий корпус, офіс 329.

Виходячи з викладених обставин суд вважає, що відповідачем без достатніх на те підстав було розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач штучно створив обставини, за яких позивач не міг з 15.12.2015 подавати звітність у електронній формі, а також не вчиняв жодних дій щодо виправлення даного порушення чим допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості розірвання вказаного договору та невиконання положень такого договору, а обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 та бездіяльності щодо невиконання зобов`язань за цим договором.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у матеріалах справи квитанції від 26.02.2016 №8, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 2 756 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІФТОН» задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19.11.2015 №191120151 та бездіяльність щодо невиконання зобов`язань за цим договором, - протиправними.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІФТОН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 756 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІФТОН» (місцезнаходження юридичної особи: 04655, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 72, новий корпус, офіс 329, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39240217).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Суддя О.М. Чудак