Рішення № 90339741, 02.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року № 320/6839/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.

представника позивача Бабченко О.П.

представника відповідача Тарасенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до Дочірнього підприємства “Кий Авіа Текс”

про зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці у Київській області з позовом до Дочірнього підприємства “Кий Авіа Текс” про застосування заходів реагування, в якому просить суд:

- застосувати реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт з експлуатації РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВА) шляхом відключення на межі балансової належності з електропередавальною організацією.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги вмотивовано, недотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки й високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень створює загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства, що є порушенням вимог статті 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні та безпечні умови праці.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав, що частину порушень встановлених актом перевірки ним усунуто, інші недоліки знаходяться в процесі усунення. Також, зазначено, що позивачем не доведено, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які не усунуті підприємством, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику (повідомлення) сторін, за наявними матеріалами у справі.

31.01.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому він просить суд для повного та всебічного з`ясування обставини справи перейти до розгляду за загальними правилами.

Ухвалою суду від 21.02.2020 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №320/6839/19 за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Дочірнього підприємства “Кий Авіа Текс” про застосування заходів реагування за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.03.2020.

19.03.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

19.03.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час в місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено судове засідання у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 09.04.2020.

25.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.04.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

09.04.2020 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, призначено наступне судове засідання на 07.05.2020.

04.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.05.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час в місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено судове засідання у зв`язку із клопотанням представника позивача на 02.06.2020.

02.06.2020 від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого судового засідання та призначення розгляду справи по суті.

02.06.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

02.06.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час в місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд спавши по суті на 02.07.2020.

02.07.2020 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З метою виконання плану перевірок суб`єктів господарювання (виробничих об`єктів) на 2018 рік, затвердженого наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2017р. № 2826, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. № 84, наказом від 12.112018р. №4359 та направлення від 12.11.2018р. № 5.5/809 посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку ДП «Кий Авіа Текс».

За наслідками планової перевірки складено акт №5.5/297/711 А від 10.12.2018 та видано припис (а.с.5-28).

Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі направлення на проведення перевірки №55/918 від 05.11.2018 року та наказу №5544 від 05.11.2019 було проведено перевірку ДП «Кий Авіа Текс» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки складено акт №5.5/297/857 А від 28.11.2019, яким встановлено, що ряд порушень зазначених у приписі від 10.10.2018 не усунуто, а саме:

- На підприємстві не достатньо функціонує система управління охороною праці.

- Під час укладання трудового договору роботодавець не інформує працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу -на здоров`я та права працівника.

- Не надані підтверджуючі документи про розмір витрат на, охорону праці за попередній рік.

- Працівники (охоронники) не забезпечені спецодягом згідно встановлених норм.

- Не надані підтверджуючі документи про проходження працівниками підприємства (охоронниками) попереднього медичного огляду.

- Не безпечні зони на території підприємства та приміщеннях не позначені знаками безпеки.

- Не розроблені комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.

- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної Небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, а саме: РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВа).

- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: технічне обслуговування електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000 В.

- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

- Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації : РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВа).

- Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, та не визначено ’ рівень безпечного стану електроустановок, що належать підприємству.

- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

- На підприємстві відсутній погоджений з ГУ Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією.

- На підприємстві відсутні затверджені керівником підприємства списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, які можуть бути керівниками робіт, допускачами.

- На підприємстві відсутні затверджені керівником списки адміністративно- технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок підприємства.

- На підприємстві відсутні затверджені керівником підприємства переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації.

- На підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства перелік робіт з підвищеною небезпекою.

- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

- В приміщенням їх електроустановок зберігаються матеріали, що не належать до даної електроустановки.

- Огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Не встановлена, особою, відповідальною за електрогосподарство, періодичність цих робіт. Відсутній оперативний журнал для запису результатів оглядів.

- На підприємстві відсутній журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.

- На підприємстві відсутній журнал обліку та зберігання засобів захисту.

- Керівником підприємства не в повному обсязі забезпечено комплектування працівників та електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування.

- На підприємстві використовуються не випробувані у встановленому порядку та строки зароби захисту від ураження електричним струмом (інструмент з ізолювальним руків`ям).

- Особою відповідальною за електрогосподарство не складені та не затверджені однолінійні схеми електроустановок у відповідності до вимог п.3.3 розділу 4 ПТЕЕС.

- В електроустановках підприємства не вивішені, однолінійні схеми у відповідності до вимог п. 3.5» розділу 4 ПТЕЕС (а.с.19-24).

Позивач вважає, що вказані порушення здійснюють загрозу життю та здоров`ю працівників, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2694-ХІІ) державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно частини першої статті 13 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 статті 38 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826 (далі також - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Частиною 7 статті 7 Закону Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п.1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України» від 11.02.2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення № 96).

Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державого нагляду (контролю).

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 №826 (далі - Положення №826) загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення №826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою вищевказаного статті 7 вищевказаного Закону України передбачено, що підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

VI. Оцінка суду

Аналіз вище наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що позивач як територіальний орган Держпраці є уповноваженим органом щодо здійснення перевірки відповідача в частині дотримання ним вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки та у разі виявлення таких порушень вправі звертатися до суду з адміністративним позовом про вжиття заходів реагування у вигляді зупинки відповідних робіт до усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі направлення на проведення перевірки №55/918 від 05.11.2018 року та наказу №5544 від 05.11.2019 було проведено перевірку ДП «Кий Авіа Текс» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатами перевірки складено акт №5.5/297/857 А від 28.11.2019, яким встановлено 27 порушень вимог законодавства.

Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Держпраці у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, встановлені в акті перевірки №5.5/297/857 А від 28.11.2019 порушення не усунуті відповідачем.

Законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Часткове усунення порушень чинного законодавства у сфері державного нагляду не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, оскільки згідно приписів ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Разом з цим, суд констатує, що перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме: застосувати реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт з експлуатації РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВА) шляхом відключення на межі балансової належності з електропередавальною організацією, є належним заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт Дочірнього підприємства “Кий Авіа Текс” з експлуатації РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВА) шляхом відключення на межі балансової належності з електропередавальною організацією.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 липня 2020 р.