Рішення № 90339591, 08.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. справа № 300/418/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Вилки О.С.,

представника відповідача Хімченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 16.01.2020,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 16.01.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті відповідача №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 є необґрунтованими, внаслідок чого постанова про накладення штрафу за №ІФ2138/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020, винесена за результатами інспекційного відвідування, підлягає до скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що трудовий договір від 09.12.2019 укладений з найманим працівником - ОСОБА_2 , наказ від 09.12.2019 № 20 про його прийняття на роботу та повідомлення про прийняття працівника на роботу надано інспектору Управління Держпраці в Івано-Франківській області під час проведення перевірки. При цьому, після прийняття наказу від 09.12.2019 № 20 та укладення договору від 09.12.2019, повідомлення про прийняття працівника на роботу податковим органом 09.12.2019 не прийнято з посиланням на те, що такий документ має подаватися в електронному, а не паперовому варіанті. У зв`язку із відсутністю інтернету, таке повідомлення подано територіальному органу Державної податкової служби тільки 11.12.2019. Вважає, що жодних порушень трудового законодавства ним не вчинено. Таким чином, рішення про накладення штрафу відповідача підлягає до скасування.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності позивача в готелі - ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_1", Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області встановлено факт роботи ОСОБА_2 . Згідно наданого під час проведення інспекційного відвідування письмового пояснення, дана особа працює на посаді охоронця з 08.12.2019, режим роботи - тиждень через тиждень, розмір заробітної плати 300 грн. в день, трудовий договір з ним не укладався. В даному випадку позивачем здійснено фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом, та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. За вищевказані правопорушення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу, яка прийнята з урахуванням усіх обставин та на підставі норм чинного законодавства.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 відкрито провадження у дані справі. Призначено судове засідання на 23.03.2020 о 10:00 год, яке відкладено на 10.04.2020 у зв`язку з неявкою сторін та карантинними заходами на території держави.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 відкладено розгляд справи та продовжено строки визначені пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України у даній справі на строк дії карантину.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року за № 44, згідно наказу № 121-ОС від 19.06.2020 року про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_3, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/418/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 року, судову справу № 300/418/20 передано головуючому судді Могилі А.Б.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 25.06.2020 справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і зазначив, що вимоги заявлені в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до пп.6 п.4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (в редакції від 21.08.2019).

Судом встановлено, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області звернулося із вимогою за №ІФ2138/1679/ПД від 11.12.2019 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про надання до 13.12.2019 документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, згідно переліку. Дану вимогу отримано позивачем 11.12.2019, що підтверджується його підписом на вказаному документі (а.с. 38).

У зв`язку із наданням 13.12.2019 позивачем витребуваних відповідачем документів, у період з 16.12.2019 по 17.12.2019, на підставі наказу від 10.12.2019 № 1564-Д, направлення №15-10/7394 від 10.12.2019, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 36, 37).

У відповідності до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційні відвідування проводяться з таких підстав, зокрема: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Інспекційне відвідування позивача, як зазначає відповідач, проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 19 - 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За результатами проведеного інспекційного відвідування виявлено порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 , які зафіксовані в акті №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019.

В акті відповідача зазначено, що в порушення вимог ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 здійснено фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про прийняття працівника на роботу. Зокрема вказано, що 11.12.2019 о 14 год. 15 хв. під час проведення інспекційного відвідування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за місцем його фактичного здійснення підприємницької діяльності в готелі - ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на робочому місці знаходився охоронець ОСОБА_2 . Відповідно до наданого цією особою письмового пояснення від 11.12.2019 він працює за посадою охоронця з 08.12.2019 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з режимом роботи тиждень через тиждень, розмір заробітної плати становить 300 грн. в день, трудовий договір з ним не укладався. Під час інспекційного відвідування фізична особа - підприємець ОСОБА_1 усунув вказане порушення - уклав 09.12.2019 трудовий договір з найманим працівником та надав даний договір, наказ від 09.12.2019 № 20 та повідомлення про прийняття працівника на роботу інспектору праці (а.с. 9 - 11, 45 - 47).

Також видано припис за № ІФ2138/1679/АВ/П від 19.12.2019, згідно якого позивача зобов`язано дотримуватися вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 та надати відповідь до 28.12.2019 (а.с.50).

Акт №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 та припис за № ІФ2138/1679/АВ/П від 19.12.2019 отримані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 17.12.2019 та 19.12.2019 відповідно, про що свідчить його підпис у вказаних документах.

Позивачем направлено відповідачу пояснення щодо вимог припису № ІФ2138/1679/АВ/П від 19.12.2019, згідно яких вказано що договір з ОСОБА_2 був укладений 09.12.2019. Також зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу - ОСОБА_2 направлено податковому органу із запізненням, у зв`язку із технічними несправностями провайдера, який надає послуги доступу до інтернету (а.с. 51).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (в редакції 30.08.2019).

Згідно пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Як вже встановлено судом, акт інспекційного відвідування №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 отриманий позивачем 17.12.2019.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Листом від 20.12.2019 № 05-07/15-10/7704 позивача повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою вказаного акту №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 (а.с. 55).

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акту інспекційного відвідування №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019, начальником управління Держпраці в Івано-Франківській області, за порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 складено постанову №ІФ2138/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020 про накладення на позивача штрафу в розмірі 125 190 грн. (а.с. 12, 57).

Постанову про накладення штрафу №ІФ2138/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020 направлена позивачу 17.01.2020, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 58).

Суд зазначає, що пунктом 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Щодо виявлених порушень частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413, які зафіксовано в акті №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач не погоджується з порушеннями, які викладені в акті відповідача №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 та зазначає про їх необґрунтованість.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 09.12.2019 № 20 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 прийнято на роботу ОСОБА_2 на посаду охоронця, та укладено відповідний трудовий договір з 09.12.2019 (а.с. 14, 15).

Наказ від 09.12.2019 № 20 та трудовий договір від 09.12.2019 були надані інспектору управління Держпраці в Івано-Франківській області під час інспекційного відвідування про що зазначено в акті №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.12.2019, згідно яких від працює охоронцем з 08.12.2019 в готелі - ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 . Режим роботи через тиждень, розмір заробітної плати становить 300 грн. в день, трудовий договір з ним не укладався. Додатково вказано, що він працює також з барменом, поваром та покоївкою (а.с. 40).

Аналогічна інформація вказана в графі ІІІ акту відповідача №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019 "Опис виявлених порушень".

При цьому, як вже встановлено судом, перевірка проводилася з 16.12.2019 по 17.12.2019, а пояснення ОСОБА_2 датовані 11.12.2019. Порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413 виявлені інспектором праці під час інспекційного відвідування також 11.12.2019.

Вказані розбіжності щодо проведення перевірки з 16.12.2019 по 17.12.2019 та виявлення порушень 11.12.2019 - до проведення інспекційного відвідування, представник відповідача в судовому засіданні пояснити не зміг.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17 червня 2015 року № 413, постановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Позивач вказує, що територіальним органом Державної податкової служби відмовлено йому в прийнятті на паперових носіях повідомлення про прийняття працівника на роботу - ОСОБА_2 , оскільки повинно подаватися засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису.

Згідно листа № 20н/01-27 від 27.01.2020 вбачається, що компанія "Нетгруп" надає послуги доступу до всесвітньої мережі інтернет за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору про надання послуг № 1412687963 від 07.10.2014. При цьому підтверджено відсутність інтернету за вказаною адресою в період з 09.12.2019 по 11.12.2019 у зв`язку з проведенням ремонтних робіт (а.с. 13).

За таких обставин, повідомлення про прийняття працівника на роботу - ОСОБА_2 подано позивачем до територіального органу Державної податкової служби 11.12.2019. При цьому, датою початку роботи ОСОБА_2 вказано 16.12.2019.

Судом встановлено, що відомості, наведені у повідомленні про прийняття працівника на роботу суперечать відомостям табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 року, звітності форми № Д4 (місячна), поданої позивачем до органів ДПС.

Так, у табелі обліку використання робочого часу за грудень 2019 року ОСОБА_2 працював у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 09.12.2019. Такі ж дані містяться у відомостях про трудові відносини осіб звіту форми № Д4 (місячна).

Крім того, саме з 09.12.2019 ОСОБА_2 здійснено у грудні 2019 року нарахування заробітної плати, а також суми нарахованого та утриманого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 107 - 113).

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, абзацом 2 частини 2 цієї статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При цьому, в частині 1 зазначеної статті встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Тобто з аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою умовою притягнення осіб до відповідальності є наявність складу вчиненого правопорушення, зокрема, його суб`єктивної сторони - вини.

В свою чергу, судом встановлено поважні обставини, які зумовили невчасне подання позивачем повідомлення про прийняття працівника на роботу, а тому його не може бути притягнуто до відповідальності за такі дії.

Крім цього, відповідальність за неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу передбачена абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Однак, до такої відповідальності позивача не притягнуто.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

З урахуванням встановлених судом вище обставин, відповідачем не доведено порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законі про працю України. Крім того, в акті №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019, як вже встановлено судом містяться розбіжності, між періодом перевірки, датою виявлення порушення, датою відібрання пояснень у ОСОБА_2 та достовірності відомостей повідомлених ним, зокрема виконання ним роботи охоронця.

При цьому, відповідачем не заперечується, що під час інспекційного відвідування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було надано інспектору праці наказ від 09.12.2019 № 20 про прийняття ОСОБА_2 на роботу, тобто до початку здійснення контрольного заходу, трудовий договір від 09.12.2019 укладений з ним, та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 11.12.2019, що фактично засвідчує відсутність порушень законодавства про працю з боку позивача.

Проте, Управління Держпраці в Івано-Франківській області зазначає, що саме під час інспекційного відвідування позивачем було усунуто порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю - укладено трудовий договір з ОСОБА_2 .

Суд вважає вказані посилання недоведеними, із врахуванням того, що в графі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту відповідача повідомлення про прийняття працівника на роботу подано під час інспекційного відвідування разом з наказом від 09.12.2019 № 20 і трудовим договором від 09.12.2019, а у графі ІІ "Опис стану додержання вимог законодавства про працю" акту вказано, що на вимогу від 11.12.2019 № ІФ2138/1679 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , надано витребувані документи саме 13.11.2019.

Таким чином, після надання позивачем 13.11.2019 витребуваних відповідачем документів розпочалася перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - з 16.12.2019 по 17.12.2019, як зазначено на першому аркуші акту №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019, а тому стверджувати про усунення позивачем порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України саме під час такого заходу у відповідача немає підстав.

Оскільки відповідачем не здобуто та не надано суду доказів на підтвердження того , що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 здійснено фактичний допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом, та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, то відсутні порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413, зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ІФ2138/1679/АВ від 17.12.2019.

Враховуючи наведене вище, прийнята постанова про накладення штрафу за №ІФ2138/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020 підлягає до скасування, а позов до задоволення.

У відповідності до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1251, 90 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за № ІФ2138/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул.Незалежності,67, м.Івано-Франківськ) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1251 (одна тисяча двісті п"ятдесят одна) грн.90коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема статтею 295 цього Кодексу, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 13 липня 2020 р.