Рішення № 90339502, 12.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2020 року 10 год. 00 хв.Справа № 280/1041/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: адвокат Димитрашко Д.В.,

від відповідача: Лабур М.Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.09.2018 №№027161305, 0027171305,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2019 р. до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби в запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.09.2018 №0027161305, №0027171305 відповідача.

Ухвалою суду від 18.03.2019 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків. У встановлений Ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3199,29 грн та збільшено податкові зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 38391,49 грн. Позивач зазначає, що відповідно до пп.«д» п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, як додаткове благо слід розуміти дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Також, представник позивача вказав і на ту обставину, що ще у 2016 році ПАТ «Укрсиббанк» зверталось до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовними вимогами до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором 11081715000 від 23.11.2006 в сумі 16784,58 доларів США. Вказує, що зазначений позов було задоволено та стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, проте.

Позивач вважає, що не отримував будь-якого додаткового блага від ПАТ "Укрсиббанк", в нього відсутній обов`язок щодо сплати будь-яких податків та зборів, що свідчить про незаконність повідомлень-рішень. З наведених підстав позивач звернувся з позовом та просить суд його задовольнити.

Ухвалою суду від 18.03.2019 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків. У встановлений Ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.04.2019 о/об 15 год. 00 хв.

23.04.2019 від представника позивача надійшов відзив на позоввну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що до згідно інформації відділу Державного реєстру ДФС України ("Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів") встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 у 2016 р. отримано дохід у сумі 171317,84 грн від АТ «УкрСиббанк» ЄДРПОУ 09807750 за ознакою доходу 126 - «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)». Таким чином, оскільки позтвачем отримано дохід у вигляді додаткового блага за прощеним кредитом, перевіркою правомірно встановлено порушення вимог - ст. 163 Податкового кодексу України (п.п. 1.2 п.6 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), підпункт 1.3 пункту підрозділу 10 ПК України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) а також, в результаті правомірно донараховано штрафні санкції. За наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

03.06.2019 від представника відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою суду від 03.06.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 20.08.2019 о/об відкладено підготовче засідання на 18.02.2019 о/об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.02.2019 відкладено підготовче засідання на 14.03.2019 о 16 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 18.02.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2019 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.03.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 20.08.2019 до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.08.2019 продовжено процесуальних строк зупинення по справі для примирення сторін до 04.11.2019 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.11.2019 продовжено процесуальних строк зупинення по справі для примирення сторін до 13.01.2020 о/об 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 13.01.2020 продовжено процесуальних строк зупинення по справі для примирення сторін до 12.03.2020 о/об 09 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 13.01.2020 витребувано від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м. Запоріжжя вул. Жуковського, б.36) період реєстрації та зняття з реєстрації ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_2 .

06.02.2020 від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 12.03.2020 поновлено провадження по справі та призначено судовий розгляд справи на 12.03.2020 о/об 09 год. 10 хв.

Усною ухвалою суду від 12.03.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, після наданих сторонами клопотань про закриття підготовчого провадження, судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду у цей же день.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

23.11.2006 між Позивачем, ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсиббанк" було укладено кредитний договір №108171500, за яким ним було отримано суму в розмірі 120 190,00 грн, що на день видачі кредиту було еквівалентно сумі в 23 800,00 дол. США на споживчі цілі.

Згідно виписки з рахунку позичальника від 04.03.2015, позичальником було погашено:

- за тілом кредиту в період з 23.11.2006 по 04.03.2015: 8 499,60 дол. США;

- за тілом кредиту 29.11.2016: 8460,00 дол. США (платіж за врегулювання);

- за процентами: 16 710,33 дол. США.

Всього, з моменту укладення кредитного договору до 29.11.2016 Позичальником було повернуто банку 33 669,93 дол. США, що на 9 869,93 дол. США перевищує суму отриманих в банку коштів.

25.05.2016 рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ « УкрСиббанк» суми боргу по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту №11081715000 від 23 листопада 2006 року в розмірі 16 784,58 доларів США 58 центів.

29.11.2016 Позивачем ОСОБА_1 було сплачено на користь ПАТ "Укрсиббанк" суму грошових коштів в розмірі 217 079,55 грн з метою повного закриття кредиту за пільговим курсом 12,83 грн за 1 дол. США.

17.09.2018 на адресу позивача надійшли податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.09.2018 №0027161305 та №0027171305 винесені на підставі акту №696/08-01 -13-05/2775936917 від 23.07.2018.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2018 №0027161305 було встановлено порушення позивачем вимог п.п. «д» и. 164.2.17 ч. 164.2 ст. 164 ПК України, тобто не сплати суми податку з доходу отриманого як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитом за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а саме:

- не сплати за основним платежем у розмірі 30 713,19 грн, за фінансовою санкцією в сумі 7 678,30 грн, а всього: 38 391,49 грн. Також прийнято податкове повідомлення-рішення №0027151305 на застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб за ненадання декларації про майновий стан та доходи за 2016 р. в сумі 170,00 грн; та №0027171305 на збільшення податкових зобов`язань з військового збору в сумі 3199,29 грн в т.ч. основного платежу в сумі 2559,43 грн та штрафних санкцій в сумі 639,86 грн.

29.10.2018 в якості відповіді на запит адвоката, ГУДФС у Запорізькій області було направлено копію Акту від 23.07.2018 №698/08-001-13-05/2775936917 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з питань сплати податків та зборів з податку з доходів фізичних осіб за ознакою доходу "126" у 2016 р.

В акті зазначено, що згідно інформації "Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів", згідно якої ОСОБА_1 у 2016 р. було отримано додаткове благо у вигляді списаного боргу в розмірі 171 317,84 грн, внаслідок чого ОСОБА_1 не було сплачено до державного бюджету 30 713,19 грн податку з доходів фізичних осіб та 2559,43 грн військового збору.

В зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з вказаними повідомленнями-рішеннями, ним було подано скаргу до ДФС України на вказані повідомлення-рішення.

20.11.2018 рішенням ДФС України було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його скарги про скасування повідомлень-рішень від 07.09.2018 №0027161305, №0027171305.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не отримував будь-якого додаткового блага від ПАТ "Укрсиббанк", в нього відсутній обов`язок щодо сплати будь-яких податків та зборів, що свідчить про незаконність повідомлення-рішення від 07.09.2018.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.09.2018 №00271611305, №0027171305 незаконними, в зв`язку з чим звертається до суду.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

В свою чергу, згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

З 01.01.2015 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71- VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, запроваджено військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України. Згідно з п. 162.1 ПК України платниками є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору становить 1,5 відс. об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПК України (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Відповідно до п.п. «в» 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПК України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПК України за нарахування та утримання збору, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема: в інших випадках - за її податковою адресою.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок про отримання позивачем у 2016 року доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 171317,84 грн, з якого позивачем не було сплачено, зокрема податок на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що 23.11.2006 між Позивачем, ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсиббанк" було укладено кредитний договір №108171500, за яким ним було отримано суму в розмірі 120 190,00 грн, що на день видачі кредиту було еквівалентно сумі в 23 800,00 дол. США на споживчі цілі.

Згідно виписки з рахунку позичальника від 04.03.2015, позичальником було погашено:

- за тілом кредиту в період з 23.11.2006 по 04.03.2015: 8 499,60 дол. США;

- за тілом кредиту 29.11.2016: 8460,00 дол. США (платіж за врегулювання);

- за процентами: 16 710,33 дол. США.

Всього, з моменту укладення кредитного договору до 29.11.2016 Позичальником було повернуто банку 33 669,93 дол. США, що на 9 869,93 дол. США перевищує суму отриманих в банку коштів.

Також, судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя по справі №335/2381/15- ц від 25.05.2016 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ « УкрСиббанк» суми боргу по поверненню про надання споживчого кредиту №11081715000 від 23 листопада 2006 року в розмірі 16 784,58 доларів США 58 центів.

В ході розгляду вищезазначеної справи про стягнення боргу за кредитним договором, представниками ПАТ "Укрсиббанк" надійшла пропозиція до ОСОБА_1 , щодо погашення заборгованості за кредитом на пільгових умовах за програмою пільгового курсу, на 50% нижчого для ринкового, внаслідок заборгованість за кредитним договором у Позивача буде відсутня, а також буде відсутній обов`язок з сплати будь-яких додаткових платежів чи податків, оскільки врегулювання заборгованості проводиться у відповідності до спеціального закону та Меморандуму, про які зазначено вище.

Рішення Орджонікідзевського районного суму м. Запоріжжя від 25.05.2016 у справі №335/2381/15-ц набрало законної сили 06.06.2016.

Таким чином, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, можна дійти висновку, що основною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми та її подальшого не повернення.

Оскільки Позивачем було отримано в банку суму кредитних коштів в розмірі 23 800,00 дол. США, а повернуто за період виконання кредитного договору - 33 669,93 дол. США, що на 9 869,93 дол. США перевищує суму кредиту, відсутні будь-які ознаки отримання Позичальником додаткового доходу від ПАТ "Укрсиббанк".

Пунктом 8 Розділу XX Податкового кодексу "Перехідні положення" зазначається, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Виходячи з інформації, яка була подана ПАТ "Укрсиббанк" за формою 1-ДФ. Позивачу було нібито списано 6 676,58 дол. США за тілом кредиту та 3 431,11 дол. США за відсотками. Враховуючи, що в цей день Позивач погасив частину заборгованості в розмірі 8460,00 дол. США, можна встановити, що станом на 29.11.2016 сума боргу за кредитом становила наступні розміри:

- 15 136,58 дол. США - тіло кредиту;

- 3 431,11 дол. США - відсотки.

Всього: 18 567,69 дол. США

Для обрахування розміру прощеного боргу, який не оподатковується податками, в порядку, визначеному п. 8 розділу XX Податкового кодексу, необхідно встановити різницю боргу за курсом станом на день погашення кредиту та станом на 01.01.2014:

- сума заборгованості в розмірі 18 567,69 дол. США за курсом на 01.01.2014 становила 148 411,55 грн (7,993 грн за 1 дол. США).

- сума заборгованості в розмірі 18 567,69 дол. США на день погашення кредиту (29.11.2016) за курсом НБУ (25,66 грн за 1 дол. США) становила 476 449,93 грн.

Різниця між вказаними сумами, тобто сума, в межах якої залишок кредиту може бути списаний без застосування податкових санкцій, становить: 476 449,93-148 411,55 = 328 035,38 грн.

Згідно інформації, наданої ПАТ "Укрсиббанк", позичальнику було списано за тілом кредиту суму в розмірі 171 317,84 грн, оскільки вказана сума є меншою за суму курсової різниці в розмірі 328 035,38 грн, вона не є сумою, яка оподатковується як додаткове благо, що прямо передбачено п. 8 розділу XX Податкового кодексу.

Враховуючи, що сума боргу за кредитним договором була анульована Банком, то відповідно до п. п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, вона не вважається додатковим благом Позивача як платника податку та не підлягає включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за ознакою доходу "126".

Вказана позиція узгоджується з позицією викладеною у Постановах Верховного суду від 15.05.2018 ухваленою у справі №821/1594/17, Постановах Верховного суду від 02.03.2018 ухваленою у справі №804/191/17, Постановах Верховного суду від 11.12.2018.

Щодо порушення порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Перевірка позивача була проведена на підставі пп. 20.1 п. 20.1 ст20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та на підставі наказу відповідача №2124 від 27.06.2018.

Суд зазначає, що наказ про проведення даної перевірки, був надісланий відповідачем всуперечь вимогам законодавства, а саме.

13.01.2020 представником Відповідача через канцелярію суду було подано наступні докази направлення наказу від 27.06.2018 про проведення перевірки:

- квитанція про направлення поштових відправлень згідно реєстру від 04.07.2018;

- поштовий реєстр №7002;

- конверт з відміткою про його не вручення в зв`язку відміткою "адресат не знайден".

Згідно інформації, що міститься в вказаних документах, поштова кореспонденція направлялася ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Так. ОСОБА_3 з 10.01.2007 вже не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . оскільки з 06.02.2007 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 42.2 Податкового кодексу, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим

листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Факт обізнаності податкового органу про те, що актуальна адреса ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 підтверджується листом ДФС від 19.08.2017 який направлявся на таку адресу платника податків з проханням надати особисті пояснення, копія вказаного листа подавалася суду з клопотанням відповідача про долучення документів до матеріалів справи від 19.08.2019.

Таким чином, податковим органом не було виконано вимоги п. 42.2, 79.2 ПК України щодо направлення за актуальною, реальною адресою місцезнаходження платника податків наказу від 27.06.2018.

Постановою Верховного суду від 15.05.2018 № 809/1578/17 зазначається, що порушення зазначається наступна позиція:

13. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

14. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

20. Висновок суду апеляційної інстанції, що саме лише порушення процедури нетравлення наказу та повідомлення про проведення перевірки не може слугувати підставою для визнання такого наказу та документачьної позапланової невиїзної перевірки незаконними не грунтується на нормах податкового законодавства. яшми регулюється процедура призначення та проведення перебірок.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена в постановах суду від 19.09.2018 № 821/595/17, від 09.10.2018 № 820/1864/17, від 26.02.2019 № 821/2424/15-а, від 26.04.2019 № 2а/0470/5839/12, від 23.05.2019 № 826/17095/16, від 21.06.2019 № 804/4147/13-а, від 18.07.2019 № 0440/5993/18, від 06.09.2019 №804/5526/15, від 13.09.2019 №826/14880/16, від 19.02.2019 №820/6323/17.

Тому, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення зобов`язує позивача до сплати податку без належних правових підстав, його слід вважати протиправним.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на платника податків.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до квитанції №60607 від 26.03.2019 у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.09.2018 №027161305, №0027171305 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.09.2018 №0027161305, №0027171305, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 19.03.2020.

Суддя Р.В.Сацький