Рішення № 9033908, 29.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2010 р.Справа № 10/193-09-5620 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Принт»

до відповідача Приватного підприємства «Гамільтоніан»

про стягнення 30627,53 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Степановський О.Є. за довіреністю від 09.10.2009р. №81/1009-Д

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Сан Принт» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Гамільтоніан»30627,53 грн., з яких, 27635 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору №ОД/02 від 10.01.2007р.; 2236,92 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 04.06.2009р. по 20.10.2009р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару; 442,16 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу за червень-вересень 2009 року та 313,45 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 04.06.2009р. по 20.10.2009р. також за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Під час розгляду справи позивач на вимогу суду надав пояснення позовних вимог №6 від 28.01.2010р., які залучені судом до справи 29.01.2010р., та згідно з якими, позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставив відповідачу товар на загальну суму 34168 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОД000130 від 14.02.2009р. на суму 18144 грн., №ОД000155 від 17.02.2009р. на суму 6048 грн., №ОД000415 від 08.04.2009р. на суму 9976 грн. В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 6533 грн., а саме, 04.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 3890 грн., які зараховані позивачем в рахунок оплати товару по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р. та 07.04.2009р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн., з яких, 2643 грн. зараховані позивачем в рахунок погашення боргу по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р., а грошові кошти в сумі 7357 грн. зараховані позивачем в рахунок погашення боргу за товар, що поставлений позивачем за попередніми видатковими накладними.

Також позивач надав до суду заяву від 29.01.2010р. за вх. №2055, згідно з якою, позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2236,92 грн., 3% річних в сумі 313,45 грн., індексу інфляції в сумі 442,16 грн. та просить суд прийняти відмову позивача від позовних вимог в цій частині і припинити провадження у справі.

          Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, відповідачем одержані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Ухвалою голови суду від 11.01.2010р. строк розгляду справи продовжений до 05.02.2010р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.01.2007р. між ТОВ «Сан Принт»(постачальник, позивач) і ПП «Гамільтоніан»(покупець, відповідач) укладений договір, згідно з яким, позивач зобов’язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар по цінах, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з умовами п.2.1. договору доставка товару здійснюється транспортом та за рахунок позивача. За домовленістю сторін відповідач може здійснити вивіз товару своїм транспортом та за свій рахунок.

Відповідно до умов п.3.1. договору відповідач оплачує товари по цінах, зазначених у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що надаються позивачем на кожну партію товару.

Умови оплати товару відповідачем встановлені у п.3.3. договору, а саме, відстрочка платежу 21 календарний день від дати фактичної передачі товару відповідачу, зазначеної у відповідній видатковій накладній.

Відповідно до умов п.3.6. договору сторони дійшли згоди, що оплата поставленої партії товару здійснюється відповідно до рахунків-фактур та з дотриманням черговості оплати отриманої партії товару, а саме, кошти, що надходять від відповідача є оплатою за отриману 1,2,3,4 і т.д. партію товару та зараховується позивачем з дотриманням зазначеної черговості, незалежно від даних зазначених в платіжних документах відповідача.

Згідно з умовами п.5.2. договору у випадку несвоєчасної оплати відповідач сплачує пеню у розмірі 0,3% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов п.7.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007р. Якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розвівати, договір автоматично пролонгується на той самий термін.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34168 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОД000130 від 14.02.2009р. на суму 18144 грн., №ОД000155 від 17.02.2009р. на суму 6048 грн., №ОД000415 від 08.04.2009р. на суму 9976 грн., які підписані відповідачем та засвідчені його печаткою.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 6533 грн., а саме, 04.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 3890 грн., які позивач зарахував в рахунок оплати товару по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р. та 07.04.2009р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн., з яких, 2643 грн. зараховані позивачем в рахунок погашення боргу по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р.

Залишок боргу відповідач позивачу не сплатив, що і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 27635 грн., пені в сумі 2236,92 грн., 3% річних в сумі 313,45 грн. та індексу інфляції в сумі 442,16 грн.

Під час розгляду справи позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2236,92 грн., 3% річних в сумі 313,45 грн. та індексу інфляції в сумі 442,16 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар по цінах, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід’ємною частиною даного договору з відстроченням платежу 21 календарний день від дати фактичної передачі товару відповідачу, зазначеної у відповідній видатковій накладній.

Також судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34168 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОД000130 від 14.02.2009р. на суму 18144 грн., №ОД000155 від 17.02.2009р. на суму 6048 грн., №ОД000415 від 08.04.2009р. на суму 9976 грн., які підписані відповідачем та засвідчені його печаткою та які відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, виходячи із умов укладеного між сторонами договору, розрахуватися за товар, що поставлений позивачем і прийнятий відповідачем за видатковою накладною №ОД000130 від 14.02.2009р. на суму 18144 грн. останній зобов’язаний 04.03.2009р.; розрахуватися за товар, що поставлений позивачем і прийнятий відповідачем за видатковою накладною №ОД000155 від 17.02.2009р. на суму 6048 грн. останній зобов’язаний 10.03.2009р.; розрахуватися за товар, що поставлений позивачем і прийнятий відповідачем за видатковою накладною №ОД000415 від 08.04.2009р. на суму 9976 грн. останній зобов’язаний 29.04.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим вищевстановлені обставини справи свідчать, що за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі в сумі 6533 грн., а саме, 04.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 3890 грн., які позивач зарахував в рахунок оплати товару по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р. та 07.04.2009р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн., з яких, 2643 грн. зараховані позивачем в рахунок погашення боргу по видатковій накладній №ОД000130 від 14.02.2009р. При цьому таке зарахування позивачем здійснених відповідачем оплат відповідає умовам п.3.6. договору, в якому встановлено, що сторони дійшли згоди, що оплата поставленої партії товару здійснюється відповідно до рахунків-фактур та з дотриманням черговості оплати отриманої партії товару, а саме, кошти, що надходять від відповідача є оплатою за отриману 1,2,3,4 і т.д. партію товару та зараховується позивачем з дотриманням зазначеної черговості, незалежно від даних зазначених в платіжних документах відповідача.

Таким чином борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 27635 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар, а отже і їх задоволення.

Водночас розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних, індексу інфляції та роз’яснивши представнику позивача наслідки відповідних процесуальних дій, господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову і припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду також на те, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Принт» задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Гамільтоніан»(65091, м. Одеса, вул. Картамишевська, 9, код ЄДРПОУ 23990422, р/р 26005301401 в АКБ «Фінбанк»м. Одеса, МФО 328685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Принт»( 01133, м. Київ, пров. Лабораторний,1, код ЄДРПОУ 32980785, р/р 26008001307438 в ЗАТ Банк «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528) основний борг в сумі 27635 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять п’ять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 65 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 01 лютого 2010р.

Суддя