Ухвала суду № 90338087, 10.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 липня 2020 р.Справа №160/7681/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/7681/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12102-53/61/У від 07 листопада 2019 року, в якій ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагає від ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , сплатити недоїмку у розмірі 9078,78 грн.

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43145015, відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , шляхом виключення боргу (недоїмки) - заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 9078,78 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просить зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2019 року №Ф-12102-53/61У у розмірі 9078,78 грн., в якій ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагає від ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , сплатити недоїмку.

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що наразі у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 62216917 відкрите на підставі оскаржуваної у цій справі вимоги, згідно якого відбувається стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках позивача.

Позивач стверджує, що саме вжиття заходів забезпечення позову може забезпечити ефективний захист та поновлення порушених її прав та інтересів позивача, оскільки у разі якщо стягнення буде проведено раніше набрання законної сили рішенням у цій справі, виконання рішення в частині зобов`язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , шляхом виключення недоїмки буде неможливим, оскільки до інтегрованої картки платника податків будуть внесені відповідні зміни та нові дані, як це передбачено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 р. № 422 та виникне необхідність знов звертатись до суду.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Розглянувши заяву позивача, суд приходить до висновку про її задоволення, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову державний виконавець, в силу наданих Законом України "Про виконавче провадження" повноважень, має право накласти арешт на рахунки або майно позивача, що в свою чергу ускладнить життя позивача та у разі задоволення адміністративного позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, позитивно вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд враховує те, що у разі якщо стягнення за виконавчим провадженням буде проведено до набрання законної сили рішенням суду, відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , шляхом виключення недоїмки буде неможливим, оскільки до інтегрованої картки платника податків будуть внесені відповідні зміни та нові дані, як це передбачено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 та виникне необхідність знов звертатись до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити стягнення, що проводиться в межах виконавчого провадження № 62216917 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2019 року №Ф-12102-53/61У у розмірі 9078,78 грн., в якій ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагає від ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , сплатити недоїмку.

Копію даної ухвали направити на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) та Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ( 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 42).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник