Ухвала суду № 90334518, 12.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1767/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Рябцової Ю.О.

за участю сторін:

представника особи, в інтересах якої подано клопотання - адвоката Дрижакова Д.Ю.

прокурора - Добровольської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвокатів Дрижакової Діни Юріївни, Буша Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2019, у кримінальному провадженні №4201911060000284, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Дрижакової Діни Юріївни, Буша Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2019, у кримінальному провадженні №4201911060000284.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення. Оскільки грошові кошти на які накладено арешт є власністю чоловіка ОСОБА_1 , які здобуті в результаті господарської діяльності.

Представника особи, в інтересах якої подано клопотання - адвокат Дрижаков Д.Ю., клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.

Прокурор просив відмовити в задоволені клопотання, так як арешт накладено законно, необхідність у ньому не відпала, а доводи заявника є безпідставними.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Слідчим відділом Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101060000284 від 16.09.2019 року за ознаками злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 303 ч. 1 ст. 263 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження, 06.12.2019 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 26.11.2019 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , саме:

-дев`ять купюр номіналом по 50 євро, з наступними серіями та номерами:

ЕС0015300656 WA2155542553 ZC1347488501

RD1776677403 ZC1248617012 SB1196396779

S76219787356 UD6408409356 EB5464410327;

-сім купюр номіналом по 20 євро, з наступними серіями та номерами:

EU8630235305 SE4142516365 UD2229178473

UB5622691799 UA9468905529 SB4153403398

UC7407061804 UE9229138469;

- п`ять купюр номіналом по 10 євро, з наступними серіями та номерами:

YA5975984123 EA4387976587 NA1122388273

FA2765862873 VA1996021838;

- шість купюр номіналом по 5 євро, з наступними серіями та номерами:

YA4292989352 YA5589128177 SC3020180205

U10677600221 NA4002460462 MA1297408241;

- дві купюри номіналом по 10 юань, з наступними серіями та номерами:

Z0X8797497 KJ5435l692;

-чотири купюри номіналом по 200 гривень, з наступними серіями та номерами:

ХВ8355537 СЛ8602206 УР2608519

УХ9207440;

-дванадцять купюр номіналом по 100 гривень, з наступними серіями та номерами:

КД5568632 ЕЖ3059620 ЕД3247493

ЗЦ5158680 МР7861389 СБ0842562

МП6734657 МК2656056 МЛ5854708

YA7431516 YE9319882 СГ5094887;

-одну купюру номіналом 20 гривень, з наступною серією та номером:

ТЄ6739596;

-три купюри номіналом по 10 гривень, з наступними серіями та номерами:

ХБ4851678 ХЗ9434957 МЖ1658658;

-чотири купюри номіналом по 5 гривень, з наступними серіями та номерами:

ЮБ9346943 ЮА6999749 УЖ0043617 УЖ2260948;

-дві купюри номіналом по 2 гривні, з наступними серіями та номерами:

СЄ9444916 МВ4402534;

-сорок шість купюр номіналом по 100 доларів, з наступними серіями та номерами:

KB07555188R KK17184949B MF65511582B ML71112938C

MG40900225A LD64768652C LF46384552A JL70938772B

LB46942235P LF66112826E LL19246079J KJ40113480A

HF56693863C KJ40113469A KJ40113482A KJ40113483A

KJ40113481A HB80321517A KF38773828A LK53133921F

FB39225232A FB02036846D KB15433741I KB59264636I

KF37482732A KB60643721B HL18173804E KB74942705H

FK37804812A HL76400427G LG62931341E LJ65369702B

MG41365110A LF16616198J MJ27009461A LK66399435B

AB69669595S HA67916172A KL04026859A KL59712010A

KF75664541C KK12259059A KL96131866B FL82309509B

KG82477840A KB07555184R;

-одну купюру номіналом 50 доларів, з наступною серією та номером:

МВ17880044D;

-три купюри номіналом по 20 доларів, з наступними серіями та номерами:

NG76651409A JG20547302C MB34591309J;

- одну купюру номіналом 10 доларів, з наступною серією та номером:

NI03864006;

-три купюри номіналом по 2 долари, з наступними серіями та номерами:

І04762932А L06336025A F09123648A;

- одну купюру номіналом 100 євро, з наступною серією та номером:

X12409766363;

-дві купюри номіналом по 50 євро, з наступними серіями та номерами:

RC1212949282 RC1212949291;

-сорок чотири купюри номіналом по 1 долар, з наступними серіями та номерами:

K75977452B D51612713D K63125639G

K73395546D I68254862A L21469618C

F65515718M B47992076B B47992079B

B47992090B B47992078B L48676523P

F40430840N F40430839N B47992083B

B47992071B F40430836N B47992072B

B47992073B B47992081B B93650080A

B12981249C F40430838N F40430837N

F29806159K G45027463F A29969399A

J58992141A F45803808M B00340233

B68765577H B68765583H B47992077B

B47992082B B68765566H B68765553H

A02373881C F61402323F B68765567H

B68765568H D06816581E B47992080B

B68765580H B60717212H;

-тридцять чотири купюри номіналом по 500 гривень, з наступними серіями та номерами:

АА6611903 ЗГ4322940 ФД9699630 АА5108588

ЛВ2460460 ВИ9126837 ВА4755107 ЛИ9823325

ХА3858594 СБ5449775 ФЗ0146590 СД7138076

ЗГ8188051 МА5074454 ФГ9864691 ЛД5476430

ЗБ7479439 ЗЗ2771770 ФЗ6660592 ФЖ7226510

ВД2862758 ВЕ4248214 ФЖ8476356 УБ6457965

ФЗ1568299 СБ3856773 УГ1570602 ФГ5425847

ВЕ6506718 УД3078645 ЛД3267063 МА4526857

ЛГ9441665 СД9399892;

- тридцять одну купюру номіналом по 200 гривень, з наступними серіями та номерами:

ПБ6598003 ХЄ6972874 КД9926365 КК5460162

ПЗ7088720 ХЄ2264835 ПВ5623729 УП9118277

ХЕ3213058 ХЗ7330656 КЕ0480331 ХБ8083969

ХЗ6318970 КИ4710242 УМ9144475 ЗВ6603494

СК0402368 СМ0397303 СЖ2411269 ЦБ7616533

ТВ5290218 ТВ5290219 ТИ1331199 КК1346354

ТЖ9591070 ПБ1479364 МБ3810742 УП2130360

ХВ6621321 ТЄ9396510 УА8644353;

-три купюри номіналом по 100 гривень, з наступними серіями та номерами:

УВ5492557 СВ7123180 ТА2518301;

-три купюри номіналом по 50 гривень, з наступними серіями та номерами:

ТВ0862007 ФА7283003 ФА7265808;

-дві купюри номіналом по 20 гривень, з наступними серіями та номерами:

СЄ4096487 ТЄ8139068;

- десять купюр номіналом по 10 гривень, з наступними серіями та номерами:

ЮМ5781561 ЮЕ5781562 ЦА5739539 ЮГ9524879

ЮЄ7517861 ЦД8455478 СЄ0212613 ЦЗ9271852

ЮГ6226818 ЮЕ4530118;

-п`ять купюр номіналом по 5 гривень, з наступними серіями та номерами:

ЮБ1659607 ТБ4941198 ТД5350828 ЮЕ1701099

УД0982395;

-дві купюри номіналом по 2 гривень, з наступними серіями та номерами:

РЖ2618255 ТБ2537276;

-дві купюри номіналом по 1 гривень, з наступними серіями та номерами:

УН7544211 ТВ7014021.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали від 06.12.2019 при накладенні арешту слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім цього, слідчий суддя зазначив, що «Суд критично ставиться до наданого захисником Договору зберігання від 01.10.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки доказів, які б підтверджували джерело походження вказаних коштів у ОСОБА_2 захисником не надано. Довідка про обіги та сальдо по банківському рахунку ФОП ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк» не є належним доказом отримання саме доходу».

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває. А отже, майно, яке має ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, може підлягати арешту у кримінальному провадженні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається заявник, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42019101060000284.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_1 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвокатів Дрижакової Діни Юріївни, Буша Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2019, у кримінальному провадженні №4201911060000284 - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва