Ухвала суду № 90333232, 09.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4159/20

В справі № 760/26280/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М. розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про збільшення частки у спадковому майні.

20.01.2020 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом, в якій останній просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину:

- квартири за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 45,8 кв.м., житлова площа 15,6 кв.м.);

- грошових вкладів на рахунках, які належали на момент смерті ОСОБА_3 у банках АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВРСАЛ БАНК» (monobank), АТ «Ощадбанк», АТ «Альфа-Банк», АТ «БУМБ», АТ «Укрсиббанк»;

- передплати у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) доларів за покупку літака, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.02.2020 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків в порядку ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

31.03.2020 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2020 подано матеріали зустрічної позовної заяви.

Ознайомившись з поданими документами, вважаю, що недоліки поданого позову усунуто частково.

В порушення вимог п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем за зустрічним позовом не було зазначено виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зокрема про те, що ОСОБА_3 мала намір укласти правочин щодо купівлі літака та здійснила передплату за даним правочином на суму 7500,00 дол.США, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.

У зустрічній позовній заяві в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено обґрунтований розрахунок ціни позову, зокрема, не вказано та не обґрунтовано вартість кожного предмета позову на час звернення позивача до суду з даною зустрічною позовною заявою, не зазначено доказів, які підтверджують дійсну вартість спірного майна на час подачі зустрічного позову.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак за відсутності обґрунтованого розрахунку ціни позову, суд позбавлений можливості встановити відповідність суми сплаченого судового збору позивачем за зустрічним позовом відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом мав обгрунтувати ціну позову , що є предметом спору на час звернення до суду та відповідно цьому доплатити судовий збір, виходячи з загальних вимог майнового характеру, надавши оригінал квитанції.

При цьому,судом було звернуто увагу, що сплата судового збору за вимоги майнового характеру мають бути розраховані виходячи з розміру 1% ціни позову, визначеної згідно ст. 176 ЦПК України, а саме дійсної вартості кожного предмету позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В разі звільнення від сплати судових витрат, необхідно надати суду документ, який би підтверджував звільнення від їх сплати чи обґрунтувати підстави звільнення від їх сплати.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва/22030101.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 03.02.2020 відповідачем у прохальній частині позову залишив позовну вимогу про визнання права власності на 7500 дол. США за покупку літака,тобто залишено вимогу майнового характеру.

При цьому, відповідачем не було доплачено судовий збір у цій частині заявлених вимог та не визначено ціну позову, тобто відповідний еквівалент у національній валюті.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов`язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, а відтак заява вважається неподаною і належить поверненню заявнику

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом Заяву ОСОБА_4 , зацікавлена особа - Катеринопільська районна рада про встановлення факту родинних відносин, вважати не поданою та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Букіна О.М.