Рішення № 90331366, 09.07.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1451/20

2/705/1621/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 20.12.2007 року. 20.12.2007 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Банком на підставі Договору про надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до нього, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 2400,00 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 22.03.2020 року має заборгованість 20096,20 грн., яка складається з наступного: 6668,80 грн. – заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита; 6668,80 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 26687,62 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 9564,72 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії, а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 945,06 грн. – штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

На цих підставах просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.12.2007 року у розмірі 20096,20 грн. станом на 22.03.2020 року та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Ухвалою судді від 12.05.2020 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Відповідач 20.05.2020 року отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками, що підтверджується рекомендованим листом про вручення поштового відправлення.

04.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 подала на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просить: застосувати позовну давність до кредитної заборгованості; відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути на її користь з АТ КБ «Приватбанк» понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відзив мотивований тим, що відповідач вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів того, з яких підстав відповідачу було підвищено без його згоди кредитний ліміт, невідповідність розрахунку кредитної заборгованості та того, що відповідач не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору. Позивачем на підтвердження своїх вимог не надано даних щодо номера карткового рахунку, який рахується за відповідачем; строку дії виданої позивачем картки; даних щодо перевипуску картки на новий термін. Відповідач не заперечує той факт, що отримала в АТ КБ «Приватбанк» 20.12.2007 року банківську картку. Однак, відповідачу не відомо чи встановлений на ній кредитний ліміт. Картку отримала виключно для отримання платежів. В анкеті-заяві працівник банку сам виписав бажаний кредитний ліміт в сумі 500 гривень, пояснивши, що саме відповідає розміру доходів відповідача. Заява-анкета не підтверджує видачу картки, її номер, надання грошових коштів на цю картку, відкриття рахунку і зарахування кредиту на цей рахунок. Крім того, позивач сам собі суперечить оскільки в позові він зазначив, що відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Це тіло кредиту, який отримала відповідач. У розрахунку заборгованості та в розрахунку позовної заяви вже фігурує тіло кредиту у розмірі 6668,80 грн. про збільшення кредитного ліміту в документах нічого не зазначено.

Крім того, незрозуміло як та за що нараховується пеня. У зв`язку з невідповідністю розміру наданого кредиту відповідачу у позовній заяві та розрахунку заборгованості, незрозуміло, які суми та за який період були сплачені по тілу кредиту, по відсотках, по штрафних санкціях за кредитним договором.

Якщо врахувати розрахунок боргу наданий позивачем (хоча сторона відповідача зазначає, що між нею та позивачем відсутні кредитні відносини), то з цього розрахунку слідує, що остання проплата мала місце 01.06.2016 року.

06.07.2020 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив від імені представника позивача ОСОБА_2 .

Однак, вказану відповідь та додані до неї документи, суд не бере до уваги при ухваленні рішення, так як відповідь на містить підпису особи, якою відповідь подана, в тому числі електронного, який дає змогу ідентифікувати особу підписанта.

08.07.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 , в якій представник просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю отримання додаткового часу для надання доказів та пояснень по справі.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення такої заяви, так як позивач має право надавати докази разом з позовною заявою і своїм право скористався. Крім цього, суд враховує, що з часу відкриття провадження у справі, минуло майже два місяці, і у позивача було достатньо часу для звернення до суду з клопотаннями про долучення тих чи інших доказів, з одночасним направленням копій таких доказів відповідачеві.

Тому, суд розглянув справу по суті на підставі наявних у справі доказів в день, визначений в ухвалі судді про відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи відзив відповідача, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З доданих позивачем до позовної заяви копій документів вбачається, що 20.12.2007 року відповідачем було підписано Заяву. У вказаній Заяві зазначено, що заява стосується отримання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Кредитний ліміт визначений в сумі 500 гривень. При цьому, Заява не містить умов кредитування.

Також позивачем додано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка містить підпис, без зазначення ким такий підпис виконаний, та дати підписання – 20.12.2007 року. За наявним підписом суд не має змоги ідентифікувати особу, якою Довідка підписана.

Також, позивачем додано Умови та правила надання банківських послуг, які відповідачем не підписані.

Фактично, позивач на надав суду доказів укладення між сторонами кредитного договору, який би містив всі істотні умови кредитування та відповідальності за невиконання умов кредитування.

Суд не бере до уваги як належні та допустимі докази розрахунки заборгованості, виписку за договором, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про кредитні картки, які б підтверджували факт користування відповідача кредитними коштами банку.

При цьому, суд враховує, що Виписка за договором не підписана жодною особою, тобто не є документом, а є роздруківкою, за правильність внесення даних в яку позивач не несе відповідальності. Відповідно, суд не може взяти на себе відповідальність за правильність даних, внесених в такі роздруківки.

Розрахунки заборгованості, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідка про кредитні картки містять лише підпис невизначеної особи, тобто теж не підписані особами, відповідальними за правильність внесених у такі документи відомостей. При цьому суд звертає увагу на те, що довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, а також довідка про кредитні картки не містять посилань на дату укладення договору, яких такі довідки стосуються.

Враховуючи те, що позивач не підтвердив доказами факт письмового укладення кредитного договору, фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, тому суд не знайшов підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом. Відповідно, не підлягають стягненню і заборгованість по процентам та штрафи, так як не підтверджено сам факт укладення кредитного договору та факт користування кредитними коштами.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити повністю в позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Суддя О.В.Корман