Рішення № 90330629, 18.06.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5614/18

№ провадження 2/646/292/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого у справі судді Шелест І.М.

за участю секретаря – Саламаха В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша державна нотаріальна контора м. Харкова про визнання права власності на спадкове майно за законом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину по закону,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_4 , що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . До цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5 , після смерті якого сестра зверталась до Першої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після чоловіка, але Свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на частку у вказаній квартирі не встигла отримати. Позивач вчасно звернувся до Першої ХДНК із заявою про прийняття спадщини після померлої сестри. Це зробила і сестра ОСОБА_2 , що проживає в Латвійській Республіці. Однак, 15.07.2016 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва на право власності позивачу було відмовлено. Тому змушений звернутися до суду і просив суд, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 , залишену спадкодавицею ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харків від 12.10.2018 була направлена за підсудністю до Червонозаводськго районного суду міста Харкова.

Ухвалою від 10.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

28.02.2019 та 03.09.2019 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

03.09.2019 ухвалою суду було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , який в подальшому уточнювала та остаточно просила суд, визнати її право власності на Ѕ частину квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та іншу Ѕ частину за ОСОБА_1

02.03.2020 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху, оскільки до позову додано квитанцію про сплату судового збору на суму 25, 00 євро, однак дані кошти неможливо прийняти як належно сплачений судовий збір, оскільки був сплачений не в національній валюті - гривня.

Судом встановлено, що судовий збір у іноземній валюті 25, 00 євро отримано Державною судовою адміністрацією України, про що свідчить зарахування на їх рахунок вказаної суми.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначила, що після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину за законом не отримувала. Після смерті сестри – ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а також з аналогічною заявою звернувся ОСОБА_1 . На звернення до нотаріуса ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та у видачі свідоцтва на право власності. Тому змушена звернутися до суду і просила суд, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 , залишену спадкодавицею ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив задовольнити його позов повністю, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 не заперечував, справу просив розглянути в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом неодноразового направлення судової повістки, причин неявки суду не повідомила. У матеріалах справи присутня її заява про розгляд справи у її відсутність, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити, визнавши право власності по Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 за нею та ОСОБА_1 .

Представник третьої особи – Першої Харківської державної нотаріальної контори судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки № 2503432 від 24.11.2016, виданої КП ХМ «БТІ» станом на 24.11.2016 на праві приватної спільної сумісної власності однокімнатна квартира загальною площею 36,8 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого від 06.08.1997 № 9-97-93778-Х2 (а.с. 32).

Будь-якого договору між співвласниками квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не було. Отже, частки у спільному майні співвласників квартири є рівними по 1/2 частині.

Зі свідоцтва про одруження вбачається, що 15.06.1974 було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та присвоєно прізвище дружині " ОСОБА_6 " (а.с. 225).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Після його смерті відкрилася спадщина 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 36,8 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Його дружина ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини та права на частку у спільному майні, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції від 13.01.2016 та відкрилася спадщина (а.с. 82).

На майно після ОСОБА_5 претендував його син ОСОБА_7 та звернувся до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 08 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 року було залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_7 Рішення Жовтневого районного суду м. Харків від 08 лютого 2017 року та Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12.04.2017 – залишено без змін (а.с. 15-18).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідач ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та померла ОСОБА_9 є рідними батом та сестрами, що підтверджується даними свідоцтв про народження, де їх батьками значаться ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.9, 60, 97).

Відповідно до даних свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 12.08.1967, виданим Бюро РАЦС м. Мироного, ОСОБА_12 змінила своє прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с. 63).

Згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі 17.11.2014 після смерті ОСОБА_5 . Першою Харківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 820/2014 (а.с.223).

Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі 19.01.2016 після смерті ОСОБА_4 . Першою Харківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 19/2016 (а.с.84).

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 мала двох спадкоємців другої черги сестру ОСОБА_2 та брата ОСОБА_1 . Відмови від спадщини не було.

На підтвердження прийняття спадщини позивач та відповідач подали заяви 19.01.2016 - ОСОБА_2 та 23.03.2016 - ОСОБА_1 до Першої Харківської державної нотаріальної контори. (а.с. 81,101).

Листом Першої Харківської державної нотаріальної контори від 19.01.2016 № 104/02-14 ОСОБА_2 повідомлено про те, що для одержання свідоцтва про право на спадщину їй необхідно подати оригінали документів, зокрема тих, що підтверджують належність майна спадкодавцю (а.с. 94).

Також ОСОБА_1 листом Першої ХДНК від 23.03.2016 було повідомлено про необхідність надання оригіналу документу, що підтверджує належність майна спадкодавцю (а.с. 105).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_2 .

15.07.2016 державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Литвин Г.Р. було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 11).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2016 обґрунтована тим, що ОСОБА_1 як заявником не подано документів на нерухоме майно, що стверджують належність майна спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Оскільки заповіт відсутній, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 1261 Цивільного кодексу України є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як сестра та брат померлої.

Відповідно до положень ст.ст. 368, 370, 372 Цивільного кодексу України та п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Згідно з ст. 1267 Цивільного кодексу України та п. 5.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними, якщо тільки спадкоємці: - за усною домовленістю між собою не змінили розмір частки когось із них в спадщині, яка складається з рухомого майна; - за письмовою угодою (договором), посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортного засобу, не змінили розмір часток в спадщині когось із них.

Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У строк, визначений ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першої Харківської державної нотаріальної контори, чим виконали усі залежні від себе дії для прийняття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно ст.ст. 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України надані позивачем докази суд визнає достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а також достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи встановлено, що позивач, є спадкоємцем за законом після смерті сестри ОСОБА_4 .

Суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження наданими суду письмовими доказами та вимоги щодо визнання права власності по закону за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 після смерті сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню повністю.

Також, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження наданими суду письмовими доказами та вимоги щодо визнання права власності по закону за ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 після смерті сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню повністю.

Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

На підставі викладеного згідно ст. ст. 328, 368, 370, 372, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223, 1261, 1267-1270, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша державна нотаріальна контора м. Харкова про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідн. НОМЕР_4 , уродженцем м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , залишену спадкодавицею ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину по закону – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , залишену спадкодавицею ОСОБА_4 , померлою 13.01.2016.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України(в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідн. НОМЕР_4 , уродженець м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Перша державна нотаріальна контора м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, м-н. Конституції, 1, під.7, поверх 4.

Повний текст рішення виготовлений 29.06.2020.

Суддя І.М. Шелест