Рішення № 90330628, 02.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1317/19

№ провадження 2/646/417/2020

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Шелест І.М.,

за участю секретаря судового засідання Саламахи В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею,

у присутності позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2 . В обґрунтування позову зазначив, що він постійно зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та штампом про реєстрацію в паспорті позивача. Крім позивача у квартирі був зареєстрований його батько ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На теперішній час в квартирі зареєстровані колишня дружина батька позивача ОСОБА_2 , її син від першого шлюбу ОСОБА_4 , а також їх спільний син ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Відповідач ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з батьком позивача ОСОБА_6 деякий час після смерті чоловіка проживала у спірній квартирі, але згодом почала мешкати з іншим чоловіком та приводити його у квартиру. На цій підставі виникали сварки, тому відповідач ОСОБА_2 разом зі своїм співмешканцем та дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 через деякий час залишили спірну квартиру, забрали свої речі та знайшли інше місце проживання, яке наразі позивачу невідомо. Із 2012 року відповідачі не цікавляться спірною квартирою, їх речі відсутні у квартирі. Сплата житлово-комунальних послуг та підтримання належного стану квартири здійснюється лише позивачем. Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з таким позовом.

05.03.2019 даний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 27.03.2019 у спрощеному позовному провадженні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов повністю, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про слухання справи повідомлялися шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та розміщення оголошень на сайті суду, відзив та клопотання від відповідачів не надходили.

На підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 47, 48 Конституції України кожній особі гарантовано право на житло. Згідно з ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону та за рішенням суду.

Стаття 72 ЖК УРСР передбачає можливість визнання особи в судовому порядку такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено.

Верховний Суд України в п. 10 постанови Пленуму «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 зазначив, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до п. 5 та 7 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них, а також взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 71 ЖК, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 за громадянами, відсутніми в місці постійного проживання за умовами й характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій, інші працівники, діяльність яких пов`язана з постійним пересуванням), зберігається право користування жилим приміщенням на період цієї роботи.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_7 зазначила, що позивач є її двоюрідним братом по лінії матері. Свідку відомо, що у спірній квартирі зареєстровані на даний час позивач. ОСОБА_9 та її тітка ОСОБА_10 проживали у спірній квартирі АДРЕСА_2 до розлучення. Коли позивачу виповнилося 16 років, він став проживати разом з батьком. Після смерті батька у квартирі мешкає тільки ОСОБА_1 Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через деякий час з`їхали зі спірної квартири у 2012 році та у подальшому нею не цікавилися.

Свідок ОСОБА_8 дав пояснення про те, що він є звідним двоюрідним братом позивача. У спірній квартирі він проживав з 2013 по 2019 роки та приглядав за своїм дідусем, який там проживав. Після його смерті у 2013 році він залишився у тій квартирі та у цей час часто бачив позивача по справі. Зазначає, що у спірній квартирі АДРЕСА_2 постійно проживав він, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ОСОБА_8 з`їхав з квартири у лютому 2019, переїхавши до свого батька. Після переїзду він бачив у квартирі лише позивача.

На підставі досліджених доказів, судом встановлено наступні факти та обставини.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.02.2019 та штампом про реєстрацію в паспорті позивача.

Крім позивача у квартирі був зареєстрований його батько ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.02.2019 серії НОМЕР_1 та був знятий з реєстраційного обліку.

На теперішній час в квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишня дружина батька позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її син від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також їх спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.02.2019 року.

Відповідач ОСОБА_2 є колишньою жінкою, з якою батько позивача знаходився у шлюбі до його розірвання ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу. Таким чином відповідач не є членом родини позивача.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 2012 року не проживають у спірній квартирі та належне їм майно в квартирі відсутнє.

На підтвердження того, що позивач один несе витрати по сплаті комунальних послуг, у матеріалах справи містяться копії таких квитанцій на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідачі житловими приміщеннями не користуються понад шість місяців.

Ст. 71, 72, Житлового Кодексу України передбачено: При тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, проводиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають та не користуються спірною квартирою понад 6 (шість) місяців, що відповідно до вимог ст..ст.71, 72 ЖК України є підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ідн. НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 07.07.2020.

Суддя І.М. Шелест