Ухвала суду № 90329769, 10.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10925/20

н/п 2-а/953/397/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Божко В.В., розглянувши заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача – інспектора 1 батальйону 1 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича, в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2719481 від 21.06.2020 р., у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Згідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 288 КУпАП.

Суд відхиляє такі доводи враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, які є обов`язковими для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2), який сплачується на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, які вказані в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.hr.court.gov.ua (адреса сайту суду http://court.gov.ua/sud2018/), та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, згідно до пп. 6, 7 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися .

Однак позивачем вказані вимоги пп. 6, 7 ч. 5 ст. 160 КАС України не виконані.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки поданої позовної заяви в строк, наданий судом.

Керуючись ст. 160-161, 169, 248 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.

Надати позивачеві 7-денний строк з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків.

Інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями … 169 цього Кодексу, … а також … залишення позовної заяви без руху … продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Божко В.В.