Рішення № 9032787, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 25/160-09-5940 За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 До відповідачів: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця” 2.Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон”

про стягнення 4092 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця”: Гордієнко М.В., довіреність № 228 від 05.03.2009р.

Від відповідача ТОВ „ТК Схід Регіон”: не з'явився

В судовому засіданні 25.01.2010р.приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця”: Гордієнко М.В., довіреність № 228 від 05.03.2009р.

Від відповідача ТОВ „ТК Схід Регіон”: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 вартості нестачі вугілля в сумі 4092 грн.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Одеської залізниці, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” про стягнення 3789 грн. вартості недостачі вантажу.

В процесі розгляду справи позивачем було подано до суду листи від 21.12.09 р. за вх.№32915 та від 15.01.2010 р. за вх.№750, в яких обґрунтовано наявність вини відповідачів у виникненні недостачі та наведено уточнений розрахунок вартості недостачі, у звязку з чим позовні вимоги збільшено та викладено в остаточній вищенаведеній редакції.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що ТОВ „ТК Схід Регіон” згідно залізничної накладної №51636795 відправило зі станції Дарьевка Донецької області на станцію Первомайськ на - Бузі Одеської області напіввагони №№65285967, 65756231 з вугіллям марки Антрацит А-6-13 у кількості 138 тон.

З прибуттям напіввагонів №№65285967, 65756231 на станцію призначення, в напіввагоні №65285967 було виявлено недостачу вантажу, вартість якої розрахована позивачем в розмірі 4092 грн. (з урахуванням ПДВ).Стосовно даного факту представниками залізниці було складено комерційний акт БК №006741*/02 від 20.10.09 р. З урахуванням вищенаведеного, позивач вбачає наявність вини у виникненні недостачі і вантажовідправника ТОВ „ТК Схід Регіон”, і Одеської залізниці, однак просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на Одеську залізницю, стягнути з неї вартість недостачі в сумі 4092 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідач, ТОВ „ТК Схід Регіон”, в судові засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, надав суду відзив на позов від 21.12.09 р. за вх.№33072, згідно якого позовні вимоги не визнає, зазначає, що відправником було завантажено вугілля у технічно справний вагон, який прибув на станцію призначення непошкодженим без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, у звязку з чим відповідно до п.а) ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу вантажу.

Крім того, відповідач ДП „Одеська залізниця” посилається на розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.08 р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 р. №04-5\601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, стосовно визначення документів, на підставі яких повинна розраховуватись вартість втраченого вантажу, за який залізниця несе матеріальну відповідальність.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

10.08.09р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та ПП „ЮВК-ЛУГ” (Постачальник) було укладено договір поставки №10/08-9У, згідно п.1.1 якого Постачальний зобовязується поставляти Покупцю вугілля марки (Антрацит), а Покупець зобовязується приймати товар та здійснювати його оплату.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 Договору поставка товару за даним договором здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA станція відправлення, згідно Правил ІНКОТЕРМС 2000р. Мінімальна партія вагон (65 тон метричних). У Відвантажувальних документах проставляється найменування збагачувальної фабрики Постачальника, яка є вантажовідправником. Всі претензії , що виникли у звязку з недовантаженням вагонів та неякісною поставкою, розглядаються вантажовідправником в претензійному порядку.

На підставі Договору поставки №10/08-9У від 10.08.09р. ТОВ „ТК Схід Регіон” 16.10.2009р. відправило зі станції Дарьевка Донецької області на станцію Первомайськ -на- Бузі Одеської області вугілля марки Антрацит А-6-13 у вологому стані у кількості 138 000 кг. по залізничній накладній №51636795 у напіввагонах №№ 65285967, 65756231.

В залізничній накладній №51636795 було зазначено масу нетто кожного з напіввагонів, що складала по 69000 кг, а також про маркірування вантажу вапном.

З прибуттям напіввагонів №№65285967, 65756231 на станцію Первомайськ -на- Бузі Одеської області у напіввагоні №65285967 була виявлена недостача вугілля загальною вагою 8200 кг, у звязку з чим було складено комерційний акт серії БК №006741*/02 від 20.10.09р., яким встановлено, що вагон, в якому перевозився вантаж був у технічно справному стані, вантаж завантажено засобами відправника. На поверхні вантажу виявлено воронкоподібне заглиблення над 3-4 люками розміром 4000 мм х 1500 мм х 2500 мм. Навантаження вантажу нерівномірне в місці поглиблення, маркірування в місці поглиблення відсутнє. На іншій частині поверхні вантажу маркірування не порушено, навантаження нижче бортів 300 мм. Двері закриті, щілини люків задуті піною, крім 3 люка з правої сторони по ходу потягу, витікання вантажу відсутнє. Вантаж, якого не вистачає, у напіввагоні вміститися міг.

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за недостачу вантажу повинна покладатися лише на ДП „Одеська залізниця”, як перевізника, з огляду на наступне.

З комерційного акту вбачається, що відправником було завантажено вугілля антрацит марки А-6-13 у технічно справний напіввагон, при цьому вжито усіх необхідних заходів для забезпечення збереженості вантажу, зокрема, навантажено вугілля рівномірно, для попередження видування вантажу люки напіввагону задуто піною та на поверхню вантажу нанесено захисне маркірування вапном.

Отже, суд не вбачає вини вантажовідправника у виникненні недостачі вантажу, оскільки зі свого боку ТОВ „ТК Схід Регіон” було вжито усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення залізницею, які передбачені Правилами перевезення даного виду вантажу.

В свою чергу, на існування вини ДП „Одеська залізниця” у виникненні недостачі вантажу вказують обставини, відображені у комерційному акті, зокрема, наявність воронкоподібного заглиблення на поверхні вантажу, у місці якого відсутнє маркування свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення.

Твердження відповідача ДП „Одеська залізниця” щодо відсутності у неї обовязку перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення, не є доказом відсутності вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу, що перевозився у напіввагоні №65285967, отже за умови вжиття відправником усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності вантажу при передачі його для відправлення перевізнику, Одеська залізниця не довела суду, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу на ДП „Одеська залізниця”, обовязком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно наявних в матеріалах справи рахунку №1710 від 17.10.09 р., накладної №1710 від 17.10.09 р., податкової накладної №1710 від 17.10.09 р., виписаних ПП „ЮВК-ЛУГ”, вартість 1 тони антрациту марки АС-6-13 складає 391,67 грн.(без ПДВ). Будь-яких інших документів, на підставі яких суд міг би встановити вартість вантажу, суду надано не було, у звязку з чим суд керувався саме вищенаведеними документами при визначенні суми вартості недостачі.

Антрацит марки А-6-13 було завантажено у вологому стані, про що є відмітка у залізничній накладній.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 69 тон х 2% = 1,38 тон. Отже, недостача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 8,2 тон - 1,38 тон. = 6,82 тон. Вартість недостачі: 6,82тон ( недостача вантажу) х 391,67 грн. (вартість 1 тони антрациту) дорівнює 2671,18 грн. (без ПДВ). Отже, вартість недостачі з урахуванням ПДВ складає 3205,41 грн.

Таким чином, розрахунок вартості недостачі вантажу, здійснений судом збігається з розрахунком, поданим ДП „Одеська залізниця”, у звязку з чим суд саме його приймає до уваги.

В свою чергу, остаточний розрахунок позивача стосовно вартості недостачі вантажу, на думку суду, є помилковим, оскільки позивачем враховується вартість антрациту марки АМ-13-25, а не марки АС-6-13, який безпосередньо перевозився згідно наявних в матеріалах справи документів у напіввагоні № 65285967.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково в частині стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості недостачі товару в сумі 3205,41 грн., в решті частині заявлених позовних вимог відмовляє за недоведеністю.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у звязку з чим загальна вартість недостачі вантажу в сумі 3205,41 грн. підлягає стягненню з Одеської залізниці, в решті частині заявлених позовних вимог суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на недоведеність.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 79,90 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 184,79 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізниця”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача частково.

2.Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код 01071315) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (55200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3205 ( три тисячі двісті пять ) грн. 41 коп. вартості нестачі вантажу, 79 (сімдесят девять) грн. 90 коп. державного мита, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 27.01.2010р.