Рішення № 90323930, 02.07.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4605/18

Провадження № 2/539/76/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю : представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Другої Лубенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганна Костянтинівна про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Другої Лубенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганна Костянтинівна про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою державного нотаріуса Другої лубенської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 .

В постанові вказано про те, що нотаріусом Орловського нотаріального округу Орловської області РФ Парушкіною В.М. позивачу роз`яснювались норми законодавства, щодо того, що відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, що спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись, тобто роз`яснені норми ст.ст.1270,1273 ЦК України, що не відповідає фактичним обставинам, тому, що згідно з ч.6 ст.1273 цього Кодексу відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття, але російським нотаріусом були роз`яснені положення сг.ст.1157, ЦК РФ які не відповідають вищезазначеним нормам українського законодавства в яких навпаки вказується про неможливість відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини.

Російським нотаріусом йому не були роз`яснені норми ч.2 ст.1274 ЦК України (ст.1158 ГК РФ) про те, що спадкоємець за законом має право відмовитись від спадщини тільки на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Тобто позивач не знав про те, що він не має права відмовитися на користь не спадкоємця за законом, а саме на користь ОСОБА_7 , а якби знав про це, то від прийняття спадщини не відмовлявся, про ці обставини йому стало відомо тільки від українського нотаріуса ОСОБА_8 .

Після цього він змушений звернутися із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом померлого ОСОБА_6 в якій також вказано про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_9 , син ОСОБА_6 , що підтверджується його заявою, поданою нотаріусу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтвом про народження позивача і про смерть ОСОБА_9 , а також його заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від 16.02.2018р.

Згідно ст.1276 ЦК України право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 переходить до позивача і право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився, якщо строк, що залишився менший як 3 місяці, він подовжується до 3-х місяців.

Тому він мав можливість відкликати відмову від прийняття спадщини померлого ОСОБА_6 не до 01.03.2018р., як вказується в постанові нотаріуса ОСОБА_8 , а до 01.06.2018р., що і було ним зроблено, тому що строк для прийняття спадщини менший як 3 місяці, а також він відкликав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_9 та подав заяву про прийняття спадщини батька, що підтверджується його заявами від 28.04.2018р., які були подані нотаріусу ОСОБА_8 , тому для відмови йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_10 нотаріуса не було законних підстав.

Вищезазначені заяви були подані у встановлений законом строк 28.04.2018р., але не особисто, а його довірителем, тобто неналежним чином, про що нотаріусом Іщенко Г.К. було повідомлено йому листом від 05.05.2018 р., після чого у травні 2018 р. ним була особисто подана заява про прийняття спадщини та в серпні 2018 р. були подані заяви про відклик заяв про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , що підтверджується заявами, які знаходяться у спадковій справі, копії яких додані до позову.

Однак нотаріусом ОСОБА_8 була винесена друга постанова від 10.08.2018р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що ним не відкликана заява про відмову від спадщини, що не відповідає дійсності тому, що заяви про відклик були подані у встановлений законом строк до 01.06.2018р., а саме 28.04.2018р., які були оформлені неналежним чином (не особисто), але потім свої заяви він підтвердив, подав їх особисто, тобто встановлений законодавством строк для подачі заяв про відклик заяв про відмову від прийняття спадщини не був пропущений.

В зв`язку з тим, що відповідно до російського законодавства (ст.1158 ЦК РФ) «отказ от наследства не может быть впоследствии изменен или взят обратно», російський нотаріус ОСОБА_11 відмовилась у травні 2018 р. разом із заявою про прийняття спадщини засвідчити його заяви про відклик заяв про відмову від прийняття спадщини. Тільки після його повторного звернення до цього ж нотаріуса у серпні 2018р. і наполяганні на засвідченні його підпису на заявах про відклик заяв про відмову від спадщини, згідно ст.1273 ЦК України, нотаріус засвідчила їх.

Тому і друга постанова нотаріуса є незаконною.

Таким чином, незаконними діями відповідача було порушено його право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та завдана моральна шкода, яка виразилася у пригніченому стані та душевних стражданнях, у постійних головних болях, суттєвих змінах у його способі життя, тому що він змушений витрачати свій час на звернення до суду за захистом свого права.

Для відновлення попереднього нормального стану йому необхідні значні зусилля, час та грошові кошти, тому йому була причинена значна моральна шкода, яку він оцінює в 8000грн.і яка відповідно ст.1167 ЦК України повинна бути відшкодована в повному обсязі.

Прохав суд визнати незаконною відмову нотаріуса Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. у вчиненні нотаріальної дії, а саме, відмову у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та зобов`язати Другу лубенську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 і ОСОБА_9 .

Також прохав стягнути з Другої лубенської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди – 8000 грн. та судові втрати, пов`язані із правничою допомогою у розмірі – 8500 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав, обгрунтовував позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача Другої лубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Відповідач надав суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, прохав справу розглядати без участі їх представника.

Представник відповідача ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 – ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки відповідно до діючого законодавства відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття, а позивачем такий строк було пропущено.

Третя особа нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганна Костянтинівна в судове засідання не з`явилася, прохала розглядати справу без її участі.

Вислухавши учасників справи, дослідивши та проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 .

20.02.2018 року Другою лубенською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за № 68/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі заяви про відмову від прийняття спадщини (на користь ОСОБА_12 ), від імені ОСОБА_3 , яка надійшла поштою вх. №81/20-14, пор. № 133, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом РФ Орловського нотаріального округу Орловської області Парушкіною В.М. 16.02.2018 року за реєстровим №57/12-н/57-2018-1-295.

26.02.2018 року заяву про прийняття спадщини за законом подала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 , яка діяла як представник ОСОБА_3 , на підставі довіреності посвідченої нотаріусом РФ Орловського нотаріального округу Орловської області Парушкіною В.М. 16.02.2018 року за реєстровим № 57/12-н/57-2018-1-293, було подано заяву вх. № 185/02/14, щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 , на майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_6 .

16.04.2018 року державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім`я ОСОБА_3 вих. № 810/02-31, оскільки ним не було відкликано подану заяву про відмову від прийняття спадщини до 01.03.2018 року.

11.06.2018 року від імені ОСОБА_3 поштою надійшла заява вх. № 293/02-14, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом РФ Орловського нотаріального округу Орловської області Пашиною Н.Л. 28.05.2018 року за реєстровим №57/23-н/57-2018-1-597, про фактичне прийняття ним спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_12 , яка діяла як представник ОСОБА_3 на підставі вищевказаної довіреності звернулася із заявою вх. №402/02-14 про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_6 .

10.08.2018 року державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. було винесено наступну Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 1632/02-31 на ім`я ОСОБА_3 з тих підстав, що він подав заяву про відмову від прийняття спадщини та не відкликав її у встановлений законом строк.

І лише 30.08.2018 року надійшла заява вх. № 450/02-14 від імені ОСОБА_3 щодо відклику заяви про відмову від спадщини після спадкодавця ОСОБА_6 , підпис на якій засвідчено нотаріусом РФ Орловського нотаріального округу Орловської області Парушкіною В.М. 16.02.2018 року за реєстровим №57/12-н/57-2018-1-295.

Заповіти по даній спадковій справі відсутні. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що її племінник та позивач по справі ОСОБА_3 проживає в Російській Федерації. Коли помер його дідусь ОСОБА_6 а потім і батько ОСОБА_9 , то племінник звернувся до неї з проханням щоб вона зайнялася його спадщиною. При оформленні спадщини нотаріуси ніяких прав їй та ОСОБА_3 не роз`яснювали. Кровного споріднення із спадкодавцем ОСОБА_6 вона не має.

Суд, надавши правову оцінку вказаним доводам та підставі оскарження дій нотаріуса, вважає їх необгрунтованими, виходячи із таких правових підстав.

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній ноторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус зобов`язаний здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватись правил професійної етики, сприяти громадянам, підприємствам, організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду, відмовляти у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, у випадках, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства, з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень, особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення, особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням, в інших випадках, передбачених цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», не є вичерпним.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів вносить відповідну постанову.

Право на оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні передбачено ст. 50 Закону України «Про нотаріт», згідно якій нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмову у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі акти.

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно пункту 3.24. вищевказаного порядку, у разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з`явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.

Відповідно до пункту 3.25. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно пункту 3.26. у цьому випадку право на прийняття спадщини здійснюється спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, становить менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

У відповідності до ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що він мав можливість відкликати відмову від прийняття спадщини померлого ОСОБА_6 не до 01.03.2018р., як вказується в постанові нотаріуса ОСОБА_8 , а до 01.06.2018р., як це передбачено ст. 1276 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки відклик заяви про відмову від прийняття спадщини ним було подано лише 30 серпня 2018 року згідно нотаріально засвідченої заяви від 23.08.2018 року, тобто у строк, який перевищує терміни, зазначені в ст. 1276 ЦК України, а тому він вважається таким, що відмовився від прийняття спадщини.

Крім цього, суд враховує, що позивач не звертався до суду із відповідним позовом про визнання недійсною його відмови від прийняття спадщини з підстав, передбачених ст. ст. 225, 229-231, 233 ЦК України.

Зважаючи на вищевикладене, норми чинного законодавства зобов`язують нотаріуса видати заявнику постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже вбачається, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з урахуванням норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Другої Лубенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганна Костянтинівна про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 липня 2020 року.

Суддя Ю.А. Іващенко