Ухвала суду № 90323820, 09.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2020 Справа №607/420/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №01/04-1 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 квітня 2019 року у розмірі 50000 гривень.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2020 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання, призначене на 13 квітня 2020 року сторони не з`явились, відтак, з урахуванням Наказу голови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області «Про організацію роботи Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на час продовження карантину» №47-ОД від 30 березня 2020 року, судом було відкладено розгляд справи на 02 червня 2020 року.

Представника позивача ТОВ «Т-Захід» - Кметика В.Я у телефонному режимі повідомлено про дату та час судового засідання, про що секретарем судового засідання 13 квітня 2020 року складено телефонограму (а.с.29).

Однак, у судове засідання 02 червня 2020 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» не з`явився, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

У зв`язку із неявкою представника позивача у судове засідання 02 червня 2020 року, розгляд справи відкладено на 09 липня 2020 року, про що повідомлено сторони.

На адресу позивача ТОВ «Т-Захід» судом направлялася судова повістка про виклик у судове засідання на 09 липня 2020 року.

Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 11 червня 2020 року , позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» отримав судову повістку про виклик до суду на 16 годину 09 липня 2020 року.

Натомість, у судове засідання 09 липня 2020 року представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Мельник В.В. у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Надавши правову оцінку зазначеним обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Цією нормою права визначено два випадки у яких суд залишає позовну заяву без розгляду:

1. якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання;

2. позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З аналізу вказаної норми закону слідує, що у першому випадку законодавець не встановлює жодного зв`язку між повторною неявкою позивача у судове засідання та причинами таких дій.

Ця обставина свідчить про те, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання, поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відтак, повторна неявка у судове засідання позивача має наслідком залишення позову без розгляду, незважаючи на причини з яких вона була допущена.

Також, частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав передбачає його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк, та покладає на нього обов`язок добросовісно користуватись своїми правами.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.

Суд розцінює неявку представника позивача ТОВ «Т-Захід» у судові засідання як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те , що вказану позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, який не подав заяви про розгляд справи за його відсутності .

На підставі наведеного та керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Захід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Дата складення ухвали суду – 09 липня 2020 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка