Рішення № 9031777, 20.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.Справа № 29/249-09-6073 За позовом: виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс”;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Південноукраїнська скляна компанія”;

про стягнення 38 065, 67 грн.;

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Цьолків І. В. за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився;

          Суть спору: Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Південноукраїнська скляна компанія” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 38 065, 67 грн.;

Відповідач у засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

24.12.08р. між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Відіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Південноукраїнська скляна компанія” було укладено договір № 23. Відповідно до умов даного договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, а саме Доломит флюсовий Д-2 у кількості 3500 тон.

Згідно п. 4.8 даного договору розрахунки за продукцію виконуються у національній валюті України –гривні по безготівковий рахунку на умовах 100% передоплати.

На виконання своїх договірних зобов’язань, у період з січня 2009 р. по березень 2009 р. позивачем було відвантажено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 102361, 54 грн. з урахуванням ПДВ.

           Однак, в порушення умов договору № 23 від 24.12.08р. відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, що привело до виникнення у нього заборгованості в сумі 33 203, 42 грн.

           12.11.09р. позивач направив відповідачу претензію № 2 з вимогою в місячний термін розглянути дану претензію та погасити існуючу заборгованість за отриманий товар. Втім, відповіді та задоволення вимог, викладених у претензії з боку відповідача не надійшло.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8.1 договору № 23 від 24.12.08р. встановлено, що за несвоєчасну оплату рахунків за доставлену продукцію, відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати згідно розрахунку позивача складає 4 862, 25 грн.

Однак, розрахунок штрафних санкцій виконаний позивачем всупереч вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом був здійснений перерахунок штрафних санкцій з урахуванням вимог ст. 232 ГК України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 3758, 81 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу 33 203, 42 грн. та пеня 3758, 81 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Південноукраїнська скляна компанія” (Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Мая, 3, к. 206А, код 32146488) на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” (Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул.. Центральна, 42, код 30076990) суму боргу 33 203, 42 грн., пеню 3758, 81 грн., державне мито 369, 62 грн. та 229, 16 грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

                                        Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя