Рішення № 9031703, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р.Справа № 15/165-09-5569 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача – Калинюк Ю.Ю.,

від відповідача – Крушенівський Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про стягнення 50000 євро, –

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 15.01.2010 р. оголошувалась перерва до 25.01.2010 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про стягнення заборгованості по договору банківського вкладу в розмірі 53985,66 євро, посилаючись на наступне.

Між Товариством з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” в особі філії АКБ „Імексбанк” у м. Донецьк укладено договір банківського вкладу № 13123 („Резервний”) від 03 жовтня 2008 р.

Згідно п. 1.1 договору вкладник (позивач) передає в користування банку (відповідачу) вільні грошові кошти в сумі 50000,00 євро. Внесення вказаної суми коштів позивачем на вкладний рахунок, відкритий у відповідача, підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 93 від 06 жовтня 2008 року.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору дата повернення вкладу –03 жовтня 2009 року. Пунктом 1.2 договору встановлена відсоткова ставка по вкладу 7,7% річних. За період дії договору сума процентів, нарахованих на вклад складає 3985,66 євро.

За умовами п. 2.3 договору після закінчення строку дії цього договору або його припинення банк на протязі двох робочих днів перераховує суму депозиту та нараховані відсотки на поточний рахунок по реквізитам, зазначеним в договорі. Так, позивач вказує, що банк зобов’язаний повернути вкладнику суму вкладу та нараховані відсотки не пізніше 5 листопада 2009 року.

У зв’язку з закінченням строку дії договору позивачем було направлено відповідачу лист № 3849-БУХ від 27.10.2009 р. щодо повернення депозитних коштів та нарахованих відсотків. Проте, відповідач на вказаний лист не відповів, депозитні кошти разом із нарахованими відсотками не повернув, чим порушив свої договірні зобов’язання.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 53985,66 євро, у т.ч. 50000,00 євро –сума вкладу, 3985,66 євро –відсотки по вкладу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2009 р. порушено провадження у справі № 15/165-09-5569 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (а.с. 27) та заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 25000,00 євро, що еквівалентно 297211,33 грн. за офіційним курсом НБУ станом на день пред’явлення позову (16.11.2009 р.). При цьому позивач вказує, що суму заборгованості по відсоткам та частину вкладу відповідачем було перераховано позивачу після порушення провадження у справі.

Відповідач з позовними вимогами не згодний та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 61-62).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

03 жовтня 2008 р. між Акціонерним комерційним банком „Імексбанк” (банк) та Товариством з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” (вкладник) був укладений договір банківського вкладу № 13121 („Резервний”), згідно якого вкладник передає у користування банку вільні грошові кошти в сумі 50000 євро шляхом їх перерахування з власного поточного рахунку на депозитний рахунок № 26528013123001, відкритий у філії АКБ „Імексбанк” у м. Донецьк.

Згідно п. 1.2 вказаного договору відсоткова ставка встановлюється у розмірі 7,5% річних на протязі дії цього договору.

Договір укладається на термін з 03 жовтня 2008 року по 03 листопада 2009 року (п. 1.3 договору).

Після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення банк на протязі двох робочих днів перераховує суму депозиту та нараховані за ним відсотки на поточний рахунок, зазначений у п. 2.2 договору (п. 2.3).

У відповідності з положеннями п. 2.2 вказаного договору перерахування нарахованих відсотків на поточний рахунок вкладника № 26509012817950, відкритий в ВАТ „Укрексімбанк” у м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 2044823, S.W.I.F.T: EXBS UAUX, COUNTRY: GERMANY, BANK NAME AND CITY: Commerzbank AG, Frankfurt am Main, SWIFT: COBA DE FF, ACCOUNT NUMBER EUR 400886636000 EUR, здійснюється на протязі двох робочих днів після закінчення строку дії договору.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом (частина 4 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Відповідно до ч. 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно частини 1 статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (частина 1 статті 1061 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 13121 від 03.10.2008 р., позивач перерахував на рахунок № 26528013123001, відкритий у філії АКБ „Імексбанк” у м. Донецьк, грошові кошти в сумі 50000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 93 від 06.10.2008 р. (а.с. 9).

Між тим, як встановлено судом, дія вказаного договору № 13121 від 03.10.2008 р. закінчилась 03.11.2009 р. у відповідності з положеннями п. 1.3 договору.

Так, у зв’язку з закінченням строку дії договору позивачем було направлено відповідачу лист за № 3849-БУХ від 27.10.2009 р. (а.с. 10) щодо повернення депозитних коштів та нарахованих відсотків. При цьому слід зазначити, що АКБ „Імексбанк” було змінено назву на Публічне акціонерне товариство „Імексбанк”, який згідно статуту є правонаступником всіх прав та зобов’язань Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”.

Однак, як з’ясовано судом, відповідач не повернув позивачу протягом двох днів після закінчення строку дії договору банківського вкладу № 13121 (тобто до 05.11.2009 р.) згідно п. 2.3 договору суму вкладу, що складає 50000,00 євро, чим порушив умови цього договору.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До того ж на момент розгляду справи частина суми вкладу в розмірі 25000,00 євро не повернута відповідачем позивачу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неповернутих коштів в розмірі 25000,00 євро, що еквівалентно 297211,33 грн. за офіційним курсом НБУ станом на день пред’явлення позову (16.11.2009 р. згідно поштового конверту).

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву в обґрунтування своїх заперечень стосовно заявленого позову на те, що згідно ч. 3 ст. 1058 та ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов’язаний перерахувати кошти з рахунку клієнта за його розпорядженням, що здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 р. № 22.

Так, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 628 того ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи наведені положення законодавства та з огляду на те, що сторонами при укладенні договору банківського вкладу № 13121 було досягнуто домовленість з усіх істотних умов договору, відповідно вказаний договір має виконуватися сторонами неухильно саме відповідно до його умов, якими передбачено перерахування відповідачем після закінчення дії договору № 13121 суми вкладу на відповідний рахунок позивача, та які не були дотримані відповідачем, що не спростовано останнім.

До того ж слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем було самостійно перераховано позивачу суму нарахованих відсотків по вкладу та частину вкладу у розмірі 25000,00 євро на вказаний в договорі рахунок, на який мала бути перерахована і сума вкладу, що в свою чергу свідчить про погодження відповідачем встановленого договором порядку повернення суми вкладу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про стягнення 25000 євро задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” (650309, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а; код ЄДРПОУ 20971504) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17-1; код ЄДРПОУ 20448234; р/р 26509012817950 в „Укрексімбанку” м. Києва, МФО 322313, SWIFT: EXBSUAUX, Банк кореспондент: Deutsche bank AG, Frankfurt am Main, SWIFT: DEUTDEFF, р/р 949876710) 25000/двадцять п'ять тисяч/євро, що станом на день пред’явлення позову (16.11.2009 р.) за офіційним курсом НБУ складало 297211/двісті дев’яносто сім тисяч двісті одинадцять/грн. 33 коп.; 539,86 євро витрат по сплаті державного мита, що станом на день пред’явлення позову (16.11.2009 р.) за офіційним курсом НБУ складало 6418/шість тисяч чотириста вісімнадцять/грн. 10 коп., 2386 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя