Рішення № 90314196, 09.07.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/566/20

Номер провадження № 2/0186/256/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09 липня 2020 року м. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі: Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 жовтня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому були видані кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 36% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання перед позичальником у відповідності до ч.1 ст.1054 ЦПК України виконав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 2017 року позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 липня 2017 року. Спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мали право подати заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини в строк з 19 липня 2017 року по 19 січня 2018 року.

25 жовтня 2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. 14 грудня 2018 року позивачем було отримано відповідь з Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, в якій заначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

27 вересня 2019 року до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але відповідачами ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № б/н від 04 жовтня 2010 року складає 7378,35 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн..

У судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ст.280 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, АТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 04 жовтня 2010 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних за користування кредитом.

Позичальник ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п.2.1.1.2.11 умов та правил надання банківських послуг, карта дії до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовій стороні карти, включно.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання та відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник ОСОБА_3 помер.

Банк зазначав, що у порушення умов кредитного договору, за життя ОСОБА_3 свої зобов`язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 06 листопада 2019 за договором б/н від 04 жовтня 2010 року становить 7378 грн. 35 коп., яка складається з: 7378 грн. 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 1268 ЦПК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він мешкав разом з померлим. Для того, щоб встановити факт сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус за місцем відкриття спадщини перевіряє в паспорті відмітку про реєстрацію проживання спадкоємця та встановлює місця реєстрації проживання померлого за довідкою органів реєстрації. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину через подання заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в строк, встановлений для цього законодавством, тобто шестимісячний строк. Своїми діями спадкоємець перериває для себе строк для прийняття спадщини і стає власником майна. Якщо спадкодавець подав заяву про відмову від спадщини у встановлений для цього строк, вважається, що він відмовився від спадщини.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

АТ КБ «Приватбанк», дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , направив 25 жовтня 2018 року до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори претензію кредитора з проханням повідомити спадкоємців про наявність заборгованості спадкодавця перед банком та включити ці вимоги до спадкової маси.

Згідно з відповіддю №4922/02-14 від 24 листопада 2018 року завідуючої Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не відкривалась, спадкоємці із заявами не зверталися. Спадкова справа відкрита на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Банк, дізнавшись, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , направив їм лист-претензію від 09 вересня 2019 року, однак відповіді не отримував.

З довідки №6921 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 26 червня 2020 року виконавчим комітетом Першотравенської міської ради Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі своєю сім`єю: дружина – ОСОБА_2 , донька – ОСОБА_1 , зять – ОСОБА_4 .

Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_3 , в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_1 - донька.

Звернувшись до суду з даним позовом, АТ КБ "Приватбанк" просило суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 7378 грн. 35 коп.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту станом на день смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3 за договором б/н від 04 жовтня 2010 року становить 7378 грн. 35 коп.

Відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було надано суду будь-яких доказів на спростування позовних вимог банку.

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємців після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 04 жовтня 2010 року є обґрунтованими, а тому з відповідачів слід стягнути заборгованість за тілом кредиту станом на день смерті спадкодавця – 19 липня 2017 року у розмірі 7378 грн. 35 коп. в рівних частинах з кожної, а також на підставі ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2102,00 грн. в рівних частина з кожної.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1268-1270 ЦК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Русаково, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 , за тілом кредиту у розмірі 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 18 копійок, що утворилась станом на 19 липня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Дніпропетровська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 , за тілом кредиту у розмірі 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 18 копійок, що утворилась станом на 19 липня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Дніпропетровська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Русаково, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

СУДДЯ: /С.С. КРИВОШЕЯ/