Рішення № 9031391, 20.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.Справа № 11/196-09-5671 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк";

До відповідача: Приватного підприємства "МЕГАПАК-06";

про стягнення 170806,33грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Гайдаржи К.П. (за довіреністю);

Від відповідача: Вершибалов В.О. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 12.11.2009 р. за вх. № 8621 Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "МЕГАПАК-06" (далі –Відповідач) заборгованості за кредитним договором № 37/07ю від 24.09.2007 р. в сумі 170 806,33 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

24.09.2007 р. між сторонами був укладений кредитний договір № 37/07ю, відповідно до умов якого Позичальнику був наданий кредит в сумі 265 734,00 грн. на придбання автомобілю марки Subaru Tribeca 2007 р. випуску. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 24.09.2007 р. між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого Відповідач передав в заставу придбаний за кредитні кошти автомобіль марки Subaru модель Tribeca 2007 року випуску. Договір застави транспортного засобу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., та зареєстрований в реєстрі за № 4609.

Посилаючись на п.п. 3.3.3., 3.3.5. Кредитного договору Позивач вказує, що Позичальник зобов'язаний забезпечити повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та комісій на рахунки Банку, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної процентів ставки, встановленої в Договорі.

Позивач стверджує, що Відповідач в порушення умов Кредитного договору, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань по ньому, у встановлені Кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати процентів за кредит не розраховувався, внаслідок чого заборгованість по Кредитному договору № 37/07ю від 24.09.2007 р., станом на 20.10.2009 р. склала 170 806,33 грн., з яких:

- 88 578,00 грн. строкова заборгованість за кредитом;

- 59 052,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом;

- 2 184,12 грн.          відсотки що підлягають сплаті;

- 7 709,31 грн. прострочені відсотки;

- 10 254,42 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 1 483,18 грн.          пеня за несвоєчасне погашення по відсоткам;

- 1 545,30 грн.          сума інфляційних збитків.

Позивач також вказує на те, що намагаючись вирішити питання про повернення Відповідачем боргу безпосередньо звертався до нього -           лист претензія № 02-004/372 від 19.02.2009 р., лист претензія № 09-17/333 від 23.03.2009 р. та лист претензія № Од 09/5/412 від 14.09.2009 р., але відповідей не отримав.

З урахуванням вищезазначеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 170806,33 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору № 37/07ю від 24.09.2007 р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив , що на час розгляду справи в суді у Відповідача наявна заборгованість за кредитним договором № 37/07ю в сумі 170 806,33 грн., але Відповідач вважає , що деякі пункти зазначеного договору є недійсними , тому позов не визнає.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 37/07ю, укладеного 24.09.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Приватним підприємством "МЕГАПАК-06", Кредитодавець надав Позичальнику (Відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.

Кредит надається в сумі 265734,00 грн. (п.п.1.1.1. п.1.1. Договору), термін остаточного повернення кредиту –23.09.2010 р. (п.п.1.1.2. п.1.1. Договору), процентна ставка за користування кредитом –18% річних (п.п.1.1.3. п.1.1. Договору).

За користування кредитом/траншем Банком нараховуються проценти в порядку встановленому п.2.7. Договору. Порядок сплати процентів за користування кредитом/траншем встановлений п. 2.7. Договору.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання за кредитним договором № 37/07ю від 24.09.2007 р.

Відповідно до п.1,3 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктами Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту та/або процентів, Банк має право вимагати дострокового погашення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за його користування та сплати відповідних штрафних санкцій. Таким чином, Відповідачу відомо про можливість застосування процедури дострокового повернення кредиту та звернення стягнення на предмет застави, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України та ч.2 ст. 1054 ЦК України Позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів та інших належних платежів у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором

З наявних матеріалів справи вбачається, що станом на 20.10.2009 р. наявна заборгованість Відповідача складається з 59052,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 88578,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, а також 2 184,12 грн. відсотки що підлягають оплаті та 7709,31 грн. прострочених відсотків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України закріплено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно до ч.2 ст.551 ЦК України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений в договорі.

Пунктом 4.3. кредитного договору сторонами був передбачений інший розмір відсотків, а саме у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору (18%), від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаний Кредитодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування індексу інфляції було передбачено сторонами у п. 4.6. Кредитного договору.

За неналежне виконання Відповідачем умов кредитного договору № 37/07ю від 24.09.2007 р. Позивачем, станом на 20.10.2009 р. було нараховано останньому:

- 10 254,42 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 1483,18 грн.          пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам;

- 1545,30 грн.          суми інфляційних збитків.

Наданий Позивачем розрахунок суд вважає правильним, здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства та умов кредитного Договору №37/07ю від 24.09.2007 р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те ,що Відповідачем не доведено ті обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень та не подано доказів ,що їх підтверджують суд не приймає їх до уваги.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "МЕГАПАК-06" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 8, корп. 3, кв. 4, код 34320931, п/р 26008150000577 в ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) на користь Відкритого акціонерного товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ "ВіЕйБі Банк") (01054, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код 19017842, к/р № 32003176201 в Управлінні НБУ по Києву і Київській обл., МФО 321024) –170806,33 грн., 1708,06 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя