Рішення № 90313892, 03.07.2020, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/255/18

2/241/65/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Повний текст)

03.07.2020 року

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Орчелоті І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» про захист прав споживачів та припинення договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Першотравневого районного суду Донецької області з позовом до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк», в якому просила захистити права споживача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті чого договір поруки №37/2 від 24.12.-2009 року, зі змінами та доповненнями (на підставі додаткової угоди № 1 від 31.10.2011 року та додаткової угоди № 2 від 01.11.2011 року), які були укладені між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 - припинити, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

01 серпня 2006 року, між ЗАТ «Донгорбанк» і ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , був укладений кредитний договір № 37, згідно з яким позичальнику було надано кредит в розмірі 25400, 00 доларів США, з встановленим розміром відсотків за користування кредитом в розмірі 13,6 річних.

З метою забезпечення зазначеного кредиту було укладено договір іпотеки № 37/1 від 01 серпня 2006 року на домоволодіння АДРЕСА_2 .

Потім 31.10.2011 року між ПАТ «ПУМБ» і ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 12868716 до кредитного договору № 37 від 01.08.2006 року, в зв`язку з реорганізацією ЗАТ «Донгорбанк».

Також, з метою забезпечення кредиту, 24.12.2009 року між ПАТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений договір поруки за №37/ 2, зі змінами та доповнення, згідно додаткової угоди № 1 від 31.10.2011 року та додаткової угоди № 2 від 01.11.2011 року, в яких вказувалося про те, що поручитель здійснює погашення заборгованості за основним зобов`язанням, а саме за кредитним договором № 37 за ОСОБА_2 перед ПАТ «ПУМБ» за зобов`язаннями реорганізованого з ЗАТ «Донгорбанк».

Позивач зазначає, що в телефонному режимі в лютому 2018 роки їй було повідомлено співробітником ПАТ «ПУМБ» про те, що є заборгованість за первісним кредитним договором №37, який був потім змінений і доповнений, оскільки сам кредитор і права первісного кредитора ЗАТ «Донгорбанк» були передані ПАТ «Перший Український міжнародний банк», в результаті чого з ОСОБА_2 були укладені потім додаткові угоди і були надані інші кредитні транші, в тому числі з відкриттям нових поточних рахунків для обслуговування кредитів.

Протягом з 31.10.2011 року по теперішній час, як вказує позивач, її, як поручителя за первісним договором ОСОБА_2 з ЗАТ «Донгорбанк», а потім з ПАТ ПУМБ за додатковими угодами, ніхто не сповіщав про зміну і про укладення нових і додаткових угод (договорів) між ОСОБА_2 і ПАТ« Перший Український міжнародний банк», а також про утворення будь-якої заборгованості із зазначених зобов`язань, в результаті чого вона не давала згоду на нові зобов`язання ОСОБА_2 перед ПАТ «ПУМБ». Поручителю ОСОБА_1 , до виниклої суперечки з ПАТ «ПУМБ» ніхто не повідомляв про суму заборгованості по платежам ОСОБА_2 , простроченнях і т.д. перед банком, в результаті чого вона нині не може виступати поручителем даного виду зобов`язань перед кредитором ПАТ «ПУМБ» і виступати гарантом і виплачувати решту суми по кредитній заборгованості за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачці після 2011 року нічого не було відомо про взаємини ОСОБА_2 з ПАТ «ПУМБ», оскільки вона не знала стягувалися чи з нього додаткові відсотки або інші платежі за зміну кредитного договору, збільшувалася сума відсотків за користування кредитом, а також інші штрафні санкції або комісії, оскільки її ніхто про це не ставив до відома і я ніде за зазначені документи не розписувалася.

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 14.03.2018 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 19.04.2019 року дану позовну заяву було залишено без розгляду, у зв`язку із повторною неявко позивача в судове засідання. Дану ухвалу суду було скасовано постановою Донецького апеляційного суду від 06.06.2019 року.

В судове засідання позивач жодного разу не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином – заказною кореспонденцією з повідомленням та за допомогою SMS- повідомлення. Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 19.04.2019 року дану позовну заяву було залишено без розгляду, у зв`язку із повторною неявко позивача в судове засідання. Позивачкою було подано апеляційну скаргу, яку було задоволено а дану ухвалу суду було скасовано постановою Донецького апеляційного суду від 06.06.2019 року, справу повернуто до Першотравневого районного суду Донецької області для подальшого розгляду. У зв`язку з чим суд вважає що позивачка підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надавши до суду письмову заяву, про розгляд справи без її участі, зазначивши, що заперечує проти позову, оскільки позивачем не наведено жодних підстав для припинення договору поруки. У відзиві зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється внаслідок зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Оскільки збільшення відповідальності не відбулося, а поручителем ОСОБА_1 особисто підписані додаткові угоди №1 та №2 до договору поруки, підстав для припинення договору поруки не має. Крім того, при ухваленні рішення про стягнення заборгованості за оспорювальним договором поруки (Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 27.06.2013 року у справі №241/428/13-ц) дійсність договору поруки вивчалась судом, і рішення до цього часу не оскаржено.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

01.08.2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Донгорбанк», було укладено кредитний договір №37, відповідно до якого ОСОБА_3 на умовах оплатності та строковості було надано кредитні кошти в сумі 25400,00 доларів США строком до 30.07.2021 року. (а.с.3-4). Забезпеченням обов`язку позичальника по даному договору є іпотека згідно договору №37 від 01.08.2006 року (п.4.1. Кредитного договору).

Додатковою угодою №12901839 до кредитного договору №37 від 01.08.2006 року укладеною між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_3 , позичальнику ОСОБА_3 було встановлено графік повернення першого траншу по кредиту та сплати процентів за користування ним (а.с.5).

Також, на виконання боржником ОСОБА_3 своїх зобов`язань по кредитному договору, між ЗАТ «Донгорбанк», ОСОБА_3 та позивачем по справі ОСОБА_1 24.12.2009 року було укладено договір поруки №37/2(а.с.6).

Відповідно до умов вказаного договору поруки (п.1.1), поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором № 37 від 21.12.2009 року. (Далі-Основне зобов`язання). Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення Основного зобов`язання Боржником.

Обсяг відповідальності Поручителя перед Кредитором визначається умовами і обсягом зобов`язань Боржника перед Кредитором за Основним зобов`язанням, включаючи повернення суми кредиту, сплати відсотків за його використання, неустойки (пені, штрафів) та завданих збитків, а саме: - повернення кредиту в сумі - 65780.00 (Шістдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят доларів США 00 центів) доларів США в строк відповідно до графіка повернення кредиту, згідно з додатком № 1 до кредитного договору № 37 від 01.08.2006 року. Дата повернення кредиту в повній сумі - 30.07.2021 р . (п.1.2).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання умов основного зобов`язання (п.3.1).

Порука припиняється за умовами, передбаченими ст.559 ЦК України (п.4.2).

Між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та позивачем ОСОБА_1 31.10.2011 року було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №37/2 від 24.12.2009 року, відповідно до якої у зв`язку із реорганізацією юридичної особи за законодавством України – ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНГОРБАНК» шляхом приєднання та переходом всіх прав та обов`язків до юридичної особи за законодавством України - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», Сторони вирішили викласти текст Договору поруки №37/2 від 2009.12.24, у відповідній редакції. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань вказаних в ст. 2 цього договору (а.с.7).

Між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та позивачем ОСОБА_1 01.11.2011 року було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки №37/2 від 24.12.2009 року, відповідно до якої до договору поруки №37/2 від 24.12.2009 року внесено графік повернення першого траншу кредиту та сплати процентів за користування ним (а.с.8).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.07.2015 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 27.06.2013 року позовні вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково - стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 37 від 01.08.2006 року у розмірі 44 801,50 доларів США (сорок чотири тисячі вісімсот один долар США 50 центів) та 132 438,74 гривень та пеню у розмірі 3 433,97 гривень та судовий збір (а.с.47-50).

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Спірні правовідносини виникли 24.12.2009 року під час укладення між сторонами договору поруки, а тому до них будуть застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли на той час.

Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Звертаючись з позовом припинити договір поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя, позивач покликається як на підставу укладення між Банком та позичальником Додаткових угод: № 1 від 31.10.2011 року та додаткової угоди № 2 від 01.11.2011 року, про які, як зазначає позивач, їй не повідомляли.

Суд не приймає дане твердження позивача, як таке, що суперечить матеріалам справи, оскільки вказані додаткові угоди були власноруч підписані позивачем і оригінал яких вона отримала, про що свідчить її підпис.

При цьому, з даних угод не вбачається збільшення обсягу відповідальності позивача.

Позивач також посилається, на те, що банк не повідомляв її про наявність простроченої заборгованості у позичальника.

Однак, у п. 2.5 підписаного позивачем договору поруки №37/2 від 24.12.2009 року обов`язком поручителя визначено – «самостійно контролювати порядок виконання боржником свого зобов`язання».

Отже, із договору поруки №37/2 від 24.12.2009 року укладеного між позивачем, відповідачем та боржником, поручитель ОСОБА_1 поручилася за належне виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань з виконання Основного договору і погодилася з його умовами.

До того, ж рішення суду від 27.06.2013 року, яким встановлено солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 37 від 01.08.2006 року на користь відповідача з боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_1 , останньою не оскаржено.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, підстав для застосування положень частини першої статті 559 ЦК України взагалі не має.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором не погашено, основне зобов`язання не припинено, тому підстав і для припинення договору поруки, яка є самостійним способом забезпечення виконання кредитних зобов`язань, не вбачається.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний банк» про захист прав споживачів та припинення договору поруки– відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 10.07.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя Д.О.Демочко