Ухвала суду № 90312318, 12.06.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2011/20

Провадження № 2/175/493/20

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційне підприємство «УМК» про визнання права власності на земельні ділянки, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційне підприємство «УМК» про визнання права власності на земельні ділянки.

Представник позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1221455800:01:072:0084 площею 3,1269 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільського господарського призначення та ця земельна ділянка має наступні кадастрові номери:

-кадастровий номер 1221455800:01:072:0259, державний акт серії ЯЖ № 927095, реєстраційний номер 020912000039, зареєстрованого від 21.04.2009 року, площею 0,7818 га цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільського господарського призначення;

-кадастровий номер 1221455800:01:072:0235, державний акт серії ЯЖ № 927071, реєстраційний номер 020912000039, зареєстрованого від 21.04.2009 року, площею 0,7817 га цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільського господарського призначення;

-кадастровий номер 1221455800:01:072:0211, державний акт серії ЯЖ № 927047, реєстраційний номер 020912000047, зареєстрованого від 22.04.2009 року, площею 0,7817 га цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільського господарського призначення;

-кадастровий номер 1221455800:01:072:0187, державний акт серії ЯЖ № 927023, реєстраційний номер 020912000031, зареєстрованого від 21.04.2009 року, площею 0,7817 га цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільського господарського призначення;

Обґрунтовує необхідність забезпечити зазначений позов тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач у будь-який час може знову щось видумати з цими земельними ділянками, як було зроблено раніше, укладено договір міни.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.149, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, у відповідності до ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, накладенням заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру передбачено і п. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно дост. 9 Конституції Українита ст. ст.2,8 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно з ч.3ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні. Заявником не наведено будь-яких об`єктивних причин, які свідчать про ймовірність невиконання рішення суду в подальшому або ускладнення його виконання, а вимоги заявника зводяться лише до припущень, тому суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційне підприємство «УМК» про визнання права власності на земельні ділянки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Новік