Рішення № 90311740, 06.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6125/20

Провадження № 2/127/997/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1 , адвоката Терещенко О.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна та визнання права власності, у якому просив суд визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 , а саме на 41/100 частку будинку АДРЕСА_1 як спадкоємця першої черги за законом. Частку в спадковому майні відповідача ОСОБА_5 визначити в сумі 117275,50 грн., які виплатити їй.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на 41/100 частку житлового будинку,який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є позивач (батько) та відповідач (донька), які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, тому позивач вважає, що частки сторін в спадковому майні є рівними - по Ѕ частці кожному.

На звернення позивача в нотаріальну контору щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 отримав відмову з посиланням на п.п.4.15 п.4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Крім того вказано, що не визначений склад спадкового майна.

Між сторонами виник спір з приводу розподілу спадкового майна, володіння та користування ним, що стало підставою для звернення позивача ОСОБА_3 з даним позовом до суду.

В зв`язку з тим, що частка відповідача ОСОБА_5 складає лише 20,5% спадкового майна і не підлягає реальному виділу, позивач вважає доцільним частку відповідача визначити в грошовому варіанті у розмірі 117275,50 грн., виплативши їй дану суму коштів, з попереднім внесенням позивачем даних коштів на депозитний рахунок суду.

В підготовчому судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та адвокат Терещенко О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, надавши суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 вона не проживала, та погоджується отримати від позивача грошову компенсацію за належну їй Ѕ частку в спадковому майні (а.с. 86-87).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.10.2016 року Вінницьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області (а.с. 23).

Позивач ОСОБА_3 є батьком померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 (а.с. 17).

На а.с. 95-96, 98 – копії свідоцтв про народження та шлюб, з яких встановлено, що ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_4 .

В матеріалах справи міститься копія спадкової справи на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що сторони є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 . У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини спадкоємці ОСОБА_3 і ОСОБА_5 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину за законом нікому із спадкоємців нотаріусом не видавалося.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності №2110 від 20.02.1968 року та договору дарування частини будинку від 28.12.2004 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_3 (59/100 часток) та його померлому синові ОСОБА_4 (41/100 частка), що також підтверджено реєстраційним посвідченням та витягом з Державного реєстру правочинів (а.с. 18-22).

Отже, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому на день смерті нерухоме майно, а саме на 41/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами виник спір з приводу розподілу спадкового майна, володіння та користування ним, що стало підставою для звернення позивача ОСОБА_3 з даним позовом до суду.

Проте після відкриття провадження у справі, сторони дійшли згоди щодо розподілу спадщини, а саме, що позивач виплачує відповідачу грошову компенсацію за належну ОСОБА_5 Ѕ ідеальну частку в спадковому майні ОСОБА_4 від 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а за позивачем буде визнано право на спадщину на вказану Ѕ ідеальну частку спадкового майна.

Згідно звіту Вінницької торгово-промислової палати про незалежну оцінку ринкова вартість 41/100 частки житлового домоволодіння, що складається з приміщень житлового будинку «А», загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м. та гаража «Д», що за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на правах приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , станом на 12.12.2019 року складає 234551,00 грн. (а.с. 24-51).

Сторони прийняли спадщину в розмірі по 1/2 ідеальній частці від 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ч. 3 ЦК України).

Згідно ст. 1297 ч.1 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

В постанові Верховного Суду від 14.08.2019 р. (справа №235/457/17) зазначено, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України “Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Отже, сторони прийняли, але не оформили спадщину після смерті ОСОБА_4 , між сторонами виник спір щодо розподілу спадкового нерухомого майна, володіння та користування ним.

Згідно ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 прийняла спадщину в розмірі 1/2 ідеальної частки від 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , але з 2005 року постійно проживає і зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_5 згодна отримати від позивача грошову компенсацію в розмірі 117275,50 грн. за належну їй Ѕ ідеальну частку в спадкової майні ОСОБА_4 .

Тобто, житлом відповідач забезпечена і при отриманні грошової компенсації вартості 1/2 ідеальної частки від 41/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно визнання права власності на цю частку за іншим спадкоємцем за законом – позивачем ОСОБА_3 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача.

Відповідно до ст. 365 ч. 2 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно звіту Вінницької торгово-промислової палати про незалежну оцінку ринкова вартість 41/100 частки житлового домоволодіння, що складається з приміщень житлового будинку «А», загальною площею 26,6 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м. та гаража «Д», що за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на правах приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , станом на 12.12.2019 року складає 234551,00 грн. (а.с. 24-51).

Суд вважає належним доказом у спірних правовідносинах даний звіт про оцінку майна. Відповідач ці докази не заперечувала. Тобто, визначений звітом розмір вартості 41/100 частки житлового домоволодіння не спростовано, немає підстав для не врахування цих письмових доказів при ухваленні рішення у справі.

Представником позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 внесено кошти на депозит Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в розмірі 117275,50 грн., як грошову компенсацію вартості Ѕ частки спадкового майна, а саме від 41/100 частки житлового домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №04-28/1314 від 21.05.2020 року, квитанцією №31213481-1 від 21.05.2020 року (а.с. 100).

Конструкція норми статті 365 ЦК України не передбачає отримання згоди співвласника на припинення його права на частку у спільній частковій власності з одержанням від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, тоді як гарантією дотримання його прав виступає попереднє внесення співвласником, який заявив вимогу про припинення його права на частку у майні, вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (постанова Верховного Суду від 25.03.2020 р. у справі №201/12922/15-ц).

На підставі викладеного суд вважає, що позов обгрунтований, є підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом на 41/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та виплати ОСОБА_7 кошти з депозиту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в розмірі 117275,50 грн. (сто сімнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять грн. 50 коп.) згідно квитанції №31213481-1 від 21.05.2020 року, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, код отримувача 26286152, як грошову компенсацію вартості 1/2 ідеальної частки від 41/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

За клопотанням представників позивача судові витрати з відповідача не стягувати.

Керуючись ст.ст. 365, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 13, 77-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 41/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплатити ОСОБА_7 кошти з депозиту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в розмірі 117275,50 грн. (сто сімнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять грн. 50 коп.) згідно квитанції №31213481-1 від 21.05.2020 року, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, код отримувача 26286152, як грошову компенсацію вартості 1/2 ідеальної частки від 41/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 10.07.2020 року.

Суддя: