Ухвала суду № 90311732, 10.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13912/20

Провадження 2/127/2169/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5 про зобов`язання приватизувати житло, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувлися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовною заявою до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5 із позовною вимогою про зобов`язання виконкома Вінницької міської ради провести приватизацію житла, яке займають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , а саме кімнати площею 17,1 кв.м, 17,2 кв.м та відповідні частки підсобних приміщень кухні площею 5 кв.м, вбиральні 1 кв.м, ванни 2,1 кв.м, коридору 6,8 кв.м, комори 0,7 кв.м, тераси 0,7 кв.м та балкону 0,7 кв.м.

Однак дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України з огляду на таке.

1) Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав – це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Разом з тим, позивачам необхідно конкретизувати прохальну частину позовної заяви із зазначенням конкретного способу захисту цивільних прав.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на положення узагальнення судової практики розгляду справ про приватизацію державного житлового фонду та гуртожитків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 року № 9-48/0/4-17. Зокрема, у вказаних узагальненнях визначено, що справи за позовами: про визнання права на приватизацію державного житлового фонду; про усунення перешкод у здійсненні приватизації житла; про встановлення факту проживання у гуртожитку; про виселення з гуртожитку; про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку, розглядаються у порядку цивільного судочинства. Орган місцевого самоврядування, у правовідносинах щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитків може виступати не тільки як суб`єкт владних повноважень, а і як сторона у житлових правовідносинах. Разом із тим, у разі звернення громадян до суду із позовом до органів державної влади / органів місцевого самоврядування про визнання дій протиправними та зобов`язання надати дозвіл на приватизацію житла, такі спори слід розглядати у порядку адміністративного судочинства. До адміністративної юрисдикції належить і розгляд позовів про оскарження бездіяльності органу державної влади / місцевого самоврядування при зверненні громадянина із заявою про приватизацію житлового приміщення, оскільки такі спори стосуються процедури розгляду звернення державним органом / органом місцевого самоврядування, якщо не заявляється вимога про право.

Також, суд звертає увагу, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.11.2018 року по справі №183/1617/16, провадження №14-208цс18, належним відповідачем є особа, до якої звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Таким чином, позивачам слід уточнити, чи є належним відповідачем за заявленою ними вимогою ОСОБА_5

2) Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.95 ЦПК України).

Крім цього, згідно з п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі неодноразово зверталися до Віннницької міської ради з заявою про приватизацію частки квартири. Разом із тим до матеріалів позовної заяви долучено лише листи виконавчого комітету Вінницької міської ради про відмову в укладенні договору найму, витяг з відповідного рішення виконкому. Однак не долучено тексти самих заяв позивачів, у тому числі про приватизацію приміщень, і докази відмови виконавчого комітету у приватизації відповідних приміщень.

Позивачам необхідно зазначити, чи здійснено заходи щодо досудового врегулювання даного спору, чи звертались позивачі чи їх представники усно, письмово до відповідача з приводу виниклих правовідносин саме щодо приватизації приміщень.

3) Згідно з п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість, позивачами не зазначено, чи існують докази, які не можуть бути додані до позовної заяви і з яких причин.

Відповідно до ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5 про зобов`язання приватизувати житло, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: