Рішення № 9031150, 18.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р.Справа № 20-30/224-07-6315 За позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства транспорту та зв'язку України

до відповідачів: 1) Одеської міської ради

2) Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію

за зустрічним позовом: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

до відповідача: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: 1) Міністерства транспорту та зв'язку України

2) Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі

за участю: Чорноморського транспортного прокурора

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

за позовом: Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

до відповідачів: 1) Одеської міської ради

2) Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії по реєстрації права власності

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Аленін О.Ю.

Петренко Н.Д.

Представники сторін:

від Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство": не з'явились;

від Міністерства транспорту та зв'язку України: не з'явились;

від Одеської міської ради: Кіхтенко О.С., діючий за довіреністю № 74/исх-гс від 30.01.2009 року;

від КП "ОМБТІ та РОН": Капустін О.Б., діючий за довіреністю № 841 від 07.10.2009 року;

від Чорноморського транспортного прокурора: Соломко О.Б., діюча за посвідченням № 171 від 07.05.2001 року;

від Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: 20.07.2007 року Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерства транспорту та зв'язку України, звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради та Комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, в якій, з урахуванням уточнень, просила визнати за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, як таку, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв’язку України, та зобов’язати КП „ОМБТІ та РОН” скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, відповідно до встановленого права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що нежитлова будівля разом із земельною ділянкою, розташована по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, була прийнята на баланс Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” від прикордонних військ на підставі наказу начальника Чорноморського морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року, прийнятого у відповідності з угодою між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року. Зазначена будівля була реконструйована та відремонтована за рахунок вкладень пароплавства, введена в експлуатацію та до теперішнього часу рахується на балансі пароплавства. На зазначену будівлю був виготовлений технічний паспорт, згідно якого користувачем будівлі визначено Державну судноплавну компанію „Чорноморське морське пароплавство”, яка є суб’єктом державного сектору економіки та здійснює свою діяльність на основі права господарського відання. Однак, незважаючи на наявність у пароплавства документів про будівництво, технічного паспорту, акту прийому в експлуатацію, відповідачами право господарського відання пароплавства щодо будівлі по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі не визнається, наслідком чого є спроби перешкоджання в користуванні і спроби незаконного відчуження державного майна, що й зумовило звернення ДСК „Чорноморське морське пароплавство” з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2007 року (суддя Рога Н.В) було порушено провадження у справі № 30/224-07-3615 за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства транспорту та зв'язку України, до відповідачів - Одеської міської ради та КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію.

Під час розгляду справи, 17.08.2007 року Одеська міська рада, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом – Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, в якій просить про визнати право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4; зобов’язати Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство" не чинити перешкоди у здійсненні Одеською міською радою права власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, шляхом допуску власника до приміщення; та виключити будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, з опису заарештованого майна ДСК „ЧМП”, як майна, що належить боржнику.

В обґрунтування зустрічного позову Одеська міська рада посилається на те, що у зв’язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, якою було затверджено перелік державного майна, яке передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність), а також встановлено перелік державного майна, яке залишається у загальнодержавній власності, в Одеській області було здійснено розмежування на основі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХІ „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”. Згідно Додатку до цього рішення місту Одесі було передано житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів. В подальшому рішенням виконкому Одеської міської ради від 11.01.1992р. № 2 „Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси” було прийнято державний житловий та нежитловий фонд місцевих рад у власність міста Одеси. На підставі зазначеного, Одеська міська рада вважає, що все майно, розташоване на території м. Одеси та зареєстроване в органах технічної інвентаризації як житловий та не житловий фонд місцевих рад у період до 25.11.1991 року, перейшло у власність Одеської міської ради і на даний час є власністю територіальної громади м. Одеси. На думку позивача за зустрічним позовом будівля по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі відносилася до нежитлового фонду місцевих рад, а тому перейшла у власність територіальної громади м. Одеси. Одеська міська рада, як власник, надала пароплавству спірну будівлю лише у користування, за умови проведення реконструкції та ремонту, але не передавала її на баланс ДСК „ЧМП”, у зв’язку з чим Одеська міська рада вважає, що спірна будівля перебуває на балансі ДСК „ЧМП” безпідставно.

Позивач за зустрічним позовом заперечує проти доводів Чорноморського морського пароплавства щодо прийняття ним спірної будівлі за адресою м. Одеса, пров. Нахімова, 4 на баланс на підставі наказу начальника Чорноморського морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року, прийнятого у відповідності з угодою між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року, оскільки, за твердженням Одеської міської ради, згідно даних БТІ 1975 року шпиталь прикордонних військ був розташований за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 2, а за адресою м. Одеса, пров. Нахімова, 4 ніякого майна прикордонних військ не було.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2007 року зустрічну позовну заяву Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", до відповідача Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії до спільного розгляду з позовною заявою Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" у справі № 30/224-07-3615, а також залучено Міністерство транспорту та зв'язку України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року первісний позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" було задоволено; визнано за Державою Україна право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, як таку, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв’язку України; зобов’язано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” скасувати реєстрацію в книзі 37 неж-5 запис 164 про реєстрацію спірної будівлі за Одеською міською радою та здійснити реєстрацію нежитлової будівлі загальною площею 713,7 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, за Державою Україна, як такої, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та зв’язку України; стягнуто з Одеської міської ради на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 40 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.; стягнуто з Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 40 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.; у задоволенні зустрічного позову Одеської міської ради – відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року у справі № 30/224-07-6315 –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2008 року касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 22.04.2008 у справі № 30/224-07-6315 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 22.04.2008 у справі № 30/224-07-6315 скасовано, справу № 30/224-07-6315 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 22.04.2008 у справі № 30/224-07-6315, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не є власником спірного майна, а володіє, користується та розпоряджається вказаним майном на праві господарського відання. Проте, задовольняючи первісний позов, суди належним чином не встановили які права та інтереси Компанії порушено з боку Одеської міської ради та КП „ОМБТІ”, або чи оспорюються дані права та інтереси відповідачами. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суди посилались на укладену 29.04.1968 року між Міністерством морського флоту СРСР та Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів СРСР угоду про обмін приміщеннями, проте судами було зазначено, що дана угода в матеріалах справи відсутня, але факт її існування підтверджується іншими офіційними документами.

Вищий господарський суд України зазначає, що дані висновки судів є необґрунтованими та передчасними, тому що згідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, у зв’язку з чим при новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно витребувати дані докази, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Згідно з резолюцією голови господарського суду Одеської області справу № 30/224-07-6315 було передано на новий розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2008 року справу № 30/224-07-6315 було прийнято до свого провадження суддею Щавинською Ю.М., справі присвоєно № 20-30/224-07-6315.

Під час нового розгляду справи суддею Щавинською Ю.М., на виконання постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2008 року, вказівки якої, відповідно до ст. 111-12 ГПК України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, було зроблено запити до: Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Російської Федерації, Служби безпеки України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо надання відомостей про наявність або відсутність угоди між Міністерством морського флоту СРСР та Комітетом державної безпеки СРСР від 29.04.1968 року у зазначених органах, та у разі наявності зазначеної угоди направити її належним чином завірену копію на адресу Господарського суду Одеської області для залучення до матеріалів справи.

На виконання зазначених запитів Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України надіслало до господарського суду Одеської області належним чином засвідчену угоду між Міністерством морського флоту СРСР та Комітетом державної безпеки СРСР від 29.04.1968 року, яка була залучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 25.02.2009 року, приймаючи до уваги категорію та складність справи № 20-30/224-07-6315, а також враховуючи заяву судді Щавинської Ю.М. про призначення колегіального розгляду справи, справу № 20-30/224-07-6315 було передано на колегіальний розгляд у складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Д’яченко Т.Г., Цісельський О.В.

Ухвалою суду від 25.02.2009 року справу № 20-30/224-07-6315 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Цісельський О.В.

25.02.2009 року до господарського суду Одеської області надійшла заява Чорноморського транспортного прокурора про участь прокурора у справі № 20-30/224-07-6315 в порядку ст. 29 ГПК України, в якій прокурор повідомляє суд про його участь у даній справі з метою представництва інтересів держави, оскільки позовні вимоги Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" стосуються об’єкту, який є державною власністю.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 71-р від 02.03.2009 року, у зв’язку з наданням судді господарського суду Одеської області Д'яченко Т.Г. відпустки на підставі наказу голови суду № 51-в від 24.02.2009р., суддю господарського суду Одеської області Д'яченко Т.Г. було замінено на суддю господарського суду Одеської області Степанову Л.В. у складі колегії при колегіальному розгляді справи № 20-30/224-07-6315.

Ухвалою суду від 02.03.2009 року, враховуючи розпорядження голови господарського суду Одеської області № 71-р від 02.03.2009 року, справу № 20-30/224-07-6315 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Цісельський О.В., суддя Степанова Л.В.

27.04.2009 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до відповідачів –Одеської міської ради та Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", а також за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, в якій, з урахуванням подальших уточнень, прокурор просить визнати за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою суду від 27.04.2009 року позовну заяву Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України, було прийнято до спільного розгляду з первісним та зустрічним позовами у справі № 20-30/224-07-6315.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на наступне:

Нежитлова будівля разом із земельною ділянкою, розташована по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, була прийнята на баланс Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” на підставі наказу начальника Чорноморського морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року, прийнятого у відповідності з угодою між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року. Рішенням виконкому Одеської міськради депутатів трудящих від 01.06.1972 року за Чорноморським морським пароплавством закріплено земельну ділянку загальною площею 3191 кв.м, на якій розташоване спірне майно. В подальшому зазначена будівля була реконструйована та відремонтована за рахунок вкладень пароплавства, введена в експлуатацію та починаючи з 1972 року Чорноморське морське пароплавство експлуатувало зазначену будівлю для власних потреб, здійснюючи її ремонт та реконструкцію. На будівлю був виготовлений технічний паспорт, згідно якого користувачем будівлі визначено Державну судноплавну компанію „Чорноморське морське пароплавство”.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 року № 684-р „Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України” та Статуту ДСК „Чорноморське морське пароплавство” Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Майно підприємства є державною власністю та належить пароплавству на праві господарського відання. Разом з тим, Міністерство транспорту та зв'язку України позбавлено можливості здійснення передбачених чинним законодавством України прав і обов'язків щодо спірного майна, яке знаходиться на праві господарського відання у Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”. На даний час майно, що віднесено до державної форми власності згідно ст. 141 Господарського кодексу України, ст. 326 Цивільного кодексу України, тягар утримання якого відповідно до ст. 322 ЦК України несе його власник, фактично не визнано і не підтверджено державою, як державна власність, оскільки не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Підтвердженням оспорювання відповідачами права державної власності на спірне майно є реєстрація від 17.11.2004 року будівлі фасадного флігелю за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, що відбулася на підставі Свідоцтва про право власності від 17.11.2004 року, виданого виконкомом Одеської міської ради, яка постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2007 року була змінена на іншу підставу виникнення права власності, а саме: на рішення Одеської обласної ради народних депутатів № 226-ХХ1 від 25.11.1991 року „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”, отримання технічного паспорту на спірну будівлю, а також наявність зустрічного позову Одеської міської ради до ДСК „Чорноморське морське пароплавство” про визнання права власності та виключення майна з опису, а також усунення перешкод в користуванні й розпорядженні майном, що належить територіальній громаді міста Одеси. Зазначені обставини й зумовили звернення Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України з відповідним позовом до суду.

На виконання вимоги ухвали господарського суду Одеської області від 27.04.2009 року Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” був виготовлений технічний паспорт на спірну будівлю від 14.12.2009 року, згідно якого загальна площа нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, складає 734,9 кв.м, у зв’язку з чим прокурором були уточнені позовні вимоги.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області № 339-р від 17.08.2009 року, приймаючи до уваги надання суддям господарського суду Одеської області Степановій Л.В. та Цісельському О.В. відпустки згідно до наказів голови суду № 276-в від 23.07.2009р. та № 267-в від 22.07.2009р. було здійснено заміну суддів господарського суду Одеської області Степанової Л.В. та Цісельського О.В. на суддів господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. та Аленіна О.Ю. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 20-30/224-07-6315.

Ухвалою суду від 17.08.2009 року, враховуючи розпорядження в.о. голови господарського суду Одеської області № 339-р від 17.08.2009 року, справу № 20-30/224-07-6315 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Аленін О.Ю., суддя Смелянець Г.Є.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 410-р від 14.10.2009 року, приймаючи до уваги надання судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. відпустки згідно до наказу голови суду № 369-в від 29.09.2009р., було здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. на суддю господарського суду Одеської області Цісельського О.В. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 20-30/244-07-6315.

Ухвалою суду від 14.10.2009 року, враховуючи розпорядження голови господарського суду Одеської області № 410-р від 14.10.2009 року, справу № 20-30/224-07-6315 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Аленін О.Ю., суддя Цісельський О.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Одеської області № 427-р від 06.11.2009 року, приймаючи до уваги перебування судді господарського суду Одеської області Цісельського О.В. на лікарняному, було замінено суддю господарського суду Одеської області Цісельського О.В. на суддю господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 20-30/224-07-6315.

Ухвалою суду від 06.11.2009 року, враховуючи розпорядження заступника голови господарського суду Одеської області № 427-р від 06.11.2009 року, справу № 20-30/224-07-6315 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Аленін О.Ю., суддя Петренко Н.Д.

Під час нового розгляду справи № 20-30/224-07-6315 позивачем за первісним позовом – Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" неодноразово уточнювалися позовні вимоги, в останній редакції яких ДСК "Чорноморське морське пароплавство" просить суд визнати право господарського відання Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, на земельній ділянці загальною площею 914,0 кв.м.

В уточненнях та доповненні до позовної заяви ДСК "Чорноморське морське пароплавство" вказує про те, що у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2008 року зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ДСК „ЧМП” не є власником спірного майна, а володіє, користується та розпоряджається вказаним майном на праві господарського відання. Проте, задовольняючи первісний позов, суди належним чином не встановили які права та інтереси ДСК „ЧМП” порушено з боку Одеської міської ради та КП „ОМБТІ та РОН”, або чи оспорюються дані права та інтереси відповідачами. Вищий господарський суд України, за результатами розгляду матеріалів справи № 30/224-07-6315, погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказує на той факт, що спірне майно дійсно належить ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на праві господарського відання, однак, Господарським процесуальним кодексом України передбачено право підприємств, установ і організацій звертатись з позовом за захистом лише своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, у зв’язку з чим і виникає необхідність доведення факту належності оспорюваного майна до державної власності. Діючи як державне унітарне підприємство, що засноване на державній власності, ДСК "Чорноморське морське пароплавство" володіє правами та обов’язками, є учасником цивільно-правових відносин, однак відповідачами не визнається право Компанії на нежитлову будівлю загальною площею 713,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, чим і викликано звернення ДСК „ЧМП” до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Одеською міською радою при новому розгляді справи було також надано до суду зміни та доповнення до зустрічної позовної заяви, з урахуванням яких позивач за зустрічним позовом, не змінюючи підстав заявлених вимог, просить суд: 1) визнати право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежилу будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4; 2) виселити Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство" з незаконно займаної нею нежилої будівлі фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4; 3) виключити нежилу будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, з опису заарештованого майна ДСК „ЧМП”, як майна, що належить боржнику.

Третя особа –Міністерство транспорту та зв’язку України надало суду письмові пояснення, в яких зазначає, що первісна позовна заява ДСК "Чорноморське морське пароплавство" підлягає задоволенню, як така, що ґрунтується на положеннях законодавства, а зустрічна позовна заява Одеської міської ради є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам матеріального права, у зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Одеської міської ради повністю. У своїх поясненнях Міністерство транспорту та зв’язку України зазначає, що спірне майно було побудовано за державні кошти та передано Чорноморському морському пароплавству управлінням військ Західного прикордонного округу КДБ, а в подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 59-р - Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство", тому правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Одеської міської ради немає. Враховуючи, що власником спірного майна є Держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, як уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу управління, та керуючись Законом України "Про управління об'єктами державної власності" Міністерство транспорту та зв’язку України зазначає, що вирішення питання закріплення спірного майна на праві господарського відання за конкретним суб'єктом господарювання належить до компетенції Міністерства.

У судовому засіданні 11.01.2010 року, в якому здійснювався технічний запис, представник Міністерства транспорту та зв’язку України просив позов Чорноморського транспортного прокурора задовольнити, позов ДСК „ЧМП” підтримав, а у позові Одеської міської ради просив суд відмовити.

У судовому засіданні 18.01.2010 року прокурор підтримав свої уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив у зустрічному позові Одеської міської ради відмовити.

Представник Одеської міської ради у судовому засіданні 18.01.2010 року зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив у позовах Чорноморського транспортного прокурора та ДСК "Чорноморське морське пароплавство" відмовити.

Представник КП "ОМБТІ та РОН" у судовому засіданні 18.01.2010 року підтримав зустрічні позовні вимоги Одеської міської ради та просив у позовах Чорноморського транспортного прокурора та ДСК "Чорноморське морське пароплавство" відмовити з підстав, зазначених у раніше наданому відзиві на позов.

Представники Чорноморського транспортного прокурора, ДСК "Чорноморське морське пароплавство", Міністерства транспорту та зв'язку України та Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, у судове засідання 18.01.2010 року не з'явились, про причини відсутності суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.1968 року між Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів СРСР в особі Управління Прикордонних військ Західного прикордонного округу КДБ при Раді Міністрів СРСР та Міністерством морського флоту СРСР в особі Чорноморського морського пароплавства, керуючись необхідністю кращої організації служб обох сторін, було укладено угоду, відповідно до якої Управління Прикордонних військ Західного прикордонного округу КДБ при Раді Міністрів СРСР передає Чорноморському морському пароплавству належні йому упоряджені території та будівлі і споруди на них, загальною площею 6954 кв.м, по вул. Жуковського, 2 та провулку Нахімова, 2 у м. Одесі. В свою чергу Чорноморське морське пароплавство компенсує Управлінню Прикордонних військ витрати, пов’язані із будівництвом нових будівель для частин Управління Прикордонних військ Західного прикордонного округу в м. Одесі, яке має здійснювати Управління Прикордонних військ Західного прикордонного округу КДБ при Раді Міністрів СРСР. Зазначена угода була затверджена заступником голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР та заступником міністра Морського флоту союзу СРСР.

У розвиток зазначеної угоди 28.01.1972 року між Чорноморським морським пароплавством в особі начальника Данченко А.Є. та Управлінням військ Західного прикордонного округу КДБ при Раді Міністрів СРСР в особі генерал-лейтенанта Лавриненко Н.В. була укладена угода про передачу та приймання будівель, відповідно до якої Чорноморське морське пароплавство передає Західному прикордонному округу п'ятиповерхову будівлю по вул. Черняховського, 6 у м. Одесі із закріпленою земельною ділянкою та дворовими спорудами, а Західний прикордонний округ передає Чорноморському морському пароплавству триповерхову будівлю по пров. Нахімова, 2 у м. Одесі, частину флігеля по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, обсягом 563 куб.м, гараж, земельну ділянку та дворові споруди.

Наказом начальника Чорноморського Ордену Леніна морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року, прийнятого у відповідності з угодою між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року, зокрема, начальнику ЖКВ пароплавства наказано прийняти на баланс від прикордонних військ будівлі у м. Одесі по пров. Нахімова № 2 та № 4, гараж та всі дворові споруди із земельною ділянкою.

Крім того, начальником Чорноморського морського пароплавства А. Данченко був затверджений план-графік обміну приміщеннями між шпиталем прикордонних військ, виробничим ремонтно-будівельним трестом та відділами кадрів Чорноморського морського пароплавства від 05.02.1972 року, в якому, зокрема, було передбачено звільнення приміщень флігеля дому № 4 про пров. Нахімова від мешканців та переобладнання зазначеного флігелю під робочі кімнати.

Листом від 07.04.1972 року Данченко А.Є. та Лавриненко Н.В., з посиланням на угоду між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 28.04.1968 року, звертались до голови виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих Шурко В.М. про закріплення земельних ділянок за ЧМП та управлінням прикордонних військ у зв'язку із проведеним обміном приміщеннями по вул. Черняховського та пров. Нахімова у м. Одесі.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 290 від 01.06.1972р., за Чорноморським морським пароплавством закріплено земельну ділянку загальною площею 3191 кв.м., на якій розташовані трьохповерховий будинок по пров. Нахімова, 2 та частина флігелю по пров. Нахімова, 4 (колишнього госпіталю) та інші дворові споруди.

Листом від 27.07.1973 року за №1074/вх Виконавчий комітет Одеської міської ради депутатів трудящих надав згоду Чорноморському морському пароплавству на проектування прибудови двоповерхової будівлі замість одноповерхової по пров. Нахімова, 4.

17.09.1975 року приймальною комісією був складений Акт приймання до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту –будівлі розрахунково-касового відділу ЧМП по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, загальною площею 627,0 кв.м., яким було прийнято в експлуатацію із загальною оцінкою „добре” будівлю розрахунково-касового відділу ЧМП, будівництво якої було визнано виконаним у відповідності до проекту, будівельних норм та правил та вимог приймання до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів.

З інвентаризаційної картки № 8 обліку основних засобів ДСК "ЧМП" вбачається, що за адресою пров. Нахімова, 4 в м. Одесі на обліку ДСК "ЧМП" перебуває службовий двоповерховий будинок, загальною площею 713,7 кв.м.

20.05.2003 року Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” на замовлення ДСК "Чорноморське морське пароплавство" був виготовлений технічний паспорт на адміністративну будівлю по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, користувачем якої була зазначена Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство".

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 3990 від 12.11.2004 року фасадний флігель домоволодіння № 4 по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі було зареєстровано за Одеською міською радою на праві комунальної власності, підставою якого стала інформація директора КП „ДЕЗ „Жовтневий” про відсутність своєчасної реєстрації будівлі та відсутність у нього документів про будівництво та прийом в експлуатацію будівлі.

Разом з тим, Прокуратурою Одеської області 04.01.2006 року було винесено протест на розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 3990 від 12.11.2004 року про реєстрацію в КП „ОМБТІ та РОН” фасадного флігелю домоволодіння № 4 по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі за Одеською міською радою на праві комунальної власності, оскільки в ході перевірки, проведеної Прокуратурою Одеської області, було встановлено, що будівлі, а також всі дворові споруди із земельною ділянкою, розташовані у м. Одесі по пров. Нахімова № 2 та № 4, були прийняті на баланс ДСК "Чорноморське морське пароплавство" від прикордонних військ України на підставі угоди від 29.04.1968 року та наказу начальника Чорноморського морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року, а будинок розрахунково-касового відділу пароплавства (фасадний флігель домоволодіння № 4 по пров. Нахімова у м. Одесі) був прийнятий в експлуатацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство" згідно з актом від 17.09.1975 року та до теперішнього часу рахується на балансі ДСК „ЧМП”.

На підставі зазначеного протесту, розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.01.2006 року № 38 було скасовано розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 3990 від 12.11.2004 року.

В матеріалах справи також міститься постанова Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2007 року (т. 1, а.с. 122), якою було зобов’язано КП „ОМБТІ та РОН” внести зміни до реєстраційних документів, зазначивши замість однієї підстави виникнення права власності територіальної громади м. Одеси на спірну будівлю –свідоцтва про право власності від 17.11.2004 року, виданого на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.01.2006 року № 38, іншу підставу –рішення Одеської обласної ради народних депутатів № 226-ХХ1 від 25.11.1991 року „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”, якому судом буде надана правова оцінка нижче.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Приймаючи до уваги, що предметом і позову, заявленого Чорноморським транспортним прокурором, і зустрічного позову Одеської міської ради є право власності на будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, а предметом первісного позову Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" є право господарського відання на зазначену будівлю, яке є похідним від права власності, суд, перш за все, вважає за необхідне надати правову оцінку питанню належності спірного майна.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, яка знаходиться у повному господарському віданні Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", як державного підприємства і управління якою, згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992р., було покладено на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи держаної виконавчої влади.

Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи держаної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затверджують статути (положення) підприємств; здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Цей Декрет КМУ визнаний таким, що втратив чинність з набранням чинності Закону України „Про управління об’єктами державної власності” від 21.09.2006р. (набрав чинності з 18.10.2006р.), згідно ст.ст. 1 і 4 якого управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Суб’єктами управління державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади.

Стаття 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до компетенції уповноважених органів управління (міністерств) відносить, зокрема, прийняття рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затвердження статутів підприємств; здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.91 з наступними змінами і доповненнями встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Стаття 326 Цивільного кодексу України визначила, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого Міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту. Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Статтею 9 Закону України „Про транспорт” від 10.11.1994р. визначено, що споруди, фінансові ресурси, закріплені за підприємствами, об’єднаннями Міністерства транспорту та зв’язку України є загальнодержавною власністю.

У відповідності до п. 4 ст. 2 прийнятого у 1991 році Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Згідно ст. 31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Пункт 1 ст.32 Закону України „Про власність” визначає суб’єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п. 2 цієї ж статті суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Відповідно до Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування, розташовані на території України є державною власністю України.

На виконання Постанови Верховної Ради УРСР "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 311 від 05.11.1991р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)", відповідно до якої затверджено Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

В зазначеному Переліку відсутнє посилання на те, що у власність Одеської області передані підприємства морського транспорту, яким є Чорноморське морське пароплавство.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Приймаючи до уваги, що Одеська міська рада не визнає право власності Держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство”, а, навпаки, Одеською міською радою подано зустрічний позов про визнання за нею права власності на зазначену будівлю, суд вважає, що Чорноморським транспортним прокурором цілком обґрунтовано подано позов в особі Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання права власності Держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство”.

Згідно ст. 90 Цивільного кодексу України РСР від 18.07.1963 року, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, земля, її надра, води і ліси знаходяться у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Як положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. № 697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991 року, так і приписами ст.ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Як вбачається з статуту Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (ст.1), остання є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно до п. 4.1 Статуту ДСК "ЧМП" майно Компанії становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Компанії. Майно Компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Компанія володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому Статуту та нормативно-правовим актам Органу управління майном.

Таким чином, враховуючи, що Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, суд доходить висновку, що нежитлова будівля загальною площею 734,9 кв.м, розташована по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, належить до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-Vвизначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Зазначене цілком кореспондується із ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України, згідно з якими орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п. п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Оскільки, як вже було зазначено вище, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, а майно компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання, то всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права. При цьому, згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна будівля за адресою м. Одеса, пров. Нахімова, 4 в числі іншого була передана Чорноморському морському пароплавству на підставі угоди від 29.04.1968 року між Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів СРСР та Міністерством морського флоту СРСР та угоди від 28.01.1972 року, укладеної між Чорноморським морським пароплавством та Управлінням військ Західного прикордонного округу КДБ при Раді Міністрів СРСР в розвиток угоди від 29.04.1968 року.

Матеріалами справи встановлено та сторонами не спростовано, що Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", як державне підприємство, починаючи з 1972 року, маючи зазначене майно на балансі, відкрито та безперервно використовувало його для своїх потреб, утримувало його (при тому, що тягар утримання майна належить його власнику відповідно до ст. 322 ЦК України), а також здійснювало щодо майна відповідні правомочності (здавання в оренду), з урахуванням чого суд доходить висновку про те, що спірне майно було та залишається майном, що знаходиться у загальнодержавній власності та не перейшло до комунальної власності у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) від 05.11.1991 року № 311.

В матеріалах справи міститься довідка керуючого санацією ДСК „ЧМП” (т. 4, а.с. 98), згідно якої ДСК „Чорноморське морське пароплавство”, як балансоутримувач адміністративної будівлі по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, сплачувало земельний податок за вказану ділянку, який, зокрема, за період з квітня 2004 року по червень 2008 року склав 865682,43 грн.

При цьому, Одеською міською радою, в порушення ст. 33 ГПК України, не було надано суду жодного доказу того, що спірне майно було власності місцевої ради, утримувалось за її рахунок, перебувало на її балансі, тощо.

Посилання Одеської міської ради, надані в обґрунтування заперечень на первісний позов, на те, що факт перебування спірної будівлі на балансі ДСК "ЧМП" не може свідчити про наявність у балансоутримувача права власності на це майно, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного:

Дійсно, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Разом з тим, враховуючи, що спірне майно знаходиться у державній власності, воно не втрачає статусу державного власності незалежно від того, на балансі якого підприємства воно знаходиться. Суд також зазначає, що у зв’язку із знаходженням спірної будівлі на балансі Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", воно утримувалося за державні кошти. При цьому, одним із критеріїв розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р., є саме факт перебування конкретного майна на балансі підприємств конкретних галузей народногосподарського комплексу України.

Будь-яких доказів, що свідчать про належність спірного майна до нежитлового фонду місцевих рад, а також щодо його утримання, Одеською міською радою, в порушення ст. 33 ГПК України, суду не було надано. Натомість матеріали справи свідчать про закріплення саме Одеською міською радою земельної ділянки, зокрема і під спірною будівлею, за ДСК "Чорноморське морське пароплавство", а також надання згоди на проектування прибудови двоповерхової будівлі замість одноповерхової по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі.

Судом також не приймаються до уваги твердження Одеської міської ради про те, що Чорноморському морському пароплавству на підставі наказу начальника Чорноморського морського пароплавства № 63 від 04.02.1972 року та угоди між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року передавалась будівля під № 2 по пров. Нахімова у м. Одесі, а не № 4, оскільки, як зазначає ОМР, згідно даних БТІ 1975 року шпиталь прикордонних військ був розташований за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 2, а за адресою м. Одеса, пров. Нахімова, 4 ніякого майна прикордонних військ не було, так як з інвентаризаційної справи, яка міститься у матеріалах справи № 20-30/224-07-6315 (т. 5, а.с. 87), вбачається, що у 1965 році, тобто на момент підписання угоди між ММФ СРСР та КДБ СРСР від 29.04.1968 року, домоволодіння по пров. Нахімова у м. Одесі рахувалось за № 2-4. Крім того, судом зазначається той факт, що предметом спору є не вся будівля № 4 по пров. Нахімова, а частина флігелю по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що уточнені позовні вимоги Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права власності за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи зустрічні позовні вимоги Одеської міської ради про визнання за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на нежилу будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, суд вказує про таке:

В обґрунтування зустрічного позову Одеська міська рада посилається на те, що володільцем спірного майна, як свідчать документи БТІ, були місцеві ради, у зв’язку з чим, після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, спірне майно, як житловий та не житловий фонд місцевих рад, перейшло до комунальної власності територіальної громади м. Одеси. При цьому, за твердженням ОМР, спірна будівля, починаючи з 1917 року рахувалась як житловий фонд, а з 1969 року –як нежитловий фонд місцевих рад.

Основною підставою для визнання за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на спірну будівлю позивач за зустрічним позовом визначає рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХІ „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”, прийняте на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, згідно якого місту Одесі було передано житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів, до якого, за твердженням позивача за зустрічним позовом, відносилась і будівля по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі.

Разом з тим, матеріалами справи було встановлено, що нежитлова будівля по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі на момент прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” та зазначеного рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 266-ХХІ відносилася до державної власності та перебувала на балансі Чорноморського морського пароплавства, за рахунок якого і утримувалася. На підставі зазначеного суд прийшов до висновку, що незалежно від прийнятої КМУ постанови спірне майно не втратило статусу державної власності, у зв’язку з чим право власності на нежитлову будівлю загальною площею 734,9 кв.м, розташовану по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, було визнано судом за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України.

Зазначені обставини виключають можливість визнання за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської права власності на нежилу будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, як того просить позивач за зустрічним позовом, у зв’язку з чим у задоволенні вказаних зустрічних позовних вимог Одеської міської ради слід відмовити.

Щодо зустрічних вимог Одеської міської ради про виселення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" з незаконно займаної нею нежилої будівлі фасадного флігелю, яка складається з нежилої будівлі літ. „Б”, площею 740,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4 та виключення зазначеної будівлі з опису заарештованого майна ДСК „ЧМП”, суд зазначає:

Згідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим, оскільки судом вже було встановлено, що територіальна громада м. Одеси не є власником спірної нежитлової будівлі загальною площею 734,9 кв.м, розташованої по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, а зазначена будівля належить до державної власності, у суду відсутні підстави для задоволення зазначених вимог Одеської міської ради у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Що стосується позовних вимог Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про визнання за нею права господарського відання на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, суд зазначає наступне:

Як вже було встановлено вище, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством, заснованим на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту України, майно компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання.

Відповідно до статей 63, 73 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема державне підприємство, що діє на основі державної власності. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Частина 3 статті 73 Господарського кодексу України визначає, що майно, яке є державною власністю, закріплене за державним підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління.

Частина 2 ст. 74 Господарського кодексу України встановила, що майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Згідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, оскільки, як вже неодноразово зазначалося, судом було встановлено, що нежитлова будівля загальною площею 734,9 кв.м, розташована по пров. Нахімова, 4 у м. Одесі, є власністю Держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, яке, згідно до чинного законодавства, здійснює управління державним майном, та перебуває у господарському віданні Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", суд вважає, що позовні вимоги ДСК "Чорноморське морське пароплавство" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Чорноморського транспортного прокурора задовольнити.

2. Визнати за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 734,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, що закріплена на праві господарського відання за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) у відповідності до технічного паспорту від 14.12.2009 року.

3. Позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" задовольнити.

4. Визнати за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) право господарського відання на нежитлову будівлю, загальною площею 734,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, у відповідності до технічного паспорту від 14.12.2009 року.

5. В задоволенні зустрічного позову Одеської міської ради –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Петренко Н.Д.

рішення підписано 18.01.2010р.