Ухвала суду № 90310462, 08.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4131/20

Провадження № 2 /522/4116/20

У Х В А Л А

08 липня 2020 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М.

встановив:

11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача від нечесної підприємницької практики банку та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за № 11105076000 від 26.12.2006 року. Позивачка просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за № 11105076000 від 26.12.2006 року.

Ухвалою від 13 березня 2020 року по справі відкрито провадження. Проте, в ухвалі допущена описка щодо зазначення предмета спору «про визнання договору поруки припиненим».

Ухвалою від 07 липня 2020 року внесені вправлення у вступну, описову та резолютивну частини ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 13 березня 2020 року про відкриття провадження у справі № 522/4131/20 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» та зазначити вірно предмет спору «про захист прав споживача від нечесної підприємницької практики банку та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за № 11105076000 від 26.12.2006 року» замість невірно зазначеного «про визнання договору поруки припиненим».

Учасники справи в судове засідання 08 липня 2020 року не з`явились.

При цьому, 06 липня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М. від розгляду справи за позвом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за №11105076000 від 26.12.2006 року.

Мотивує вимоги тим, що в ухвалі 13.03.2020 р. суддя Приморського районного суду м.Одеси Чернявська Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим, встановив, що 11.03.2020 р. до суду надійшов позов до АТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим. В цій же ухвалі від 13.03.2020 р. провадження відкрито у справі за позовом про визнання договору поруки припиненим, а підготовче судове засідання по справі призначене на 30.04.2020 р. об 09 год. 00 хв..

Правочинів щодо поруки вона не укладала. Однак нею була подана позовна заява про захист прав споживача від нечесної підприємницької практики банку та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за № 11105076000 від 26.12.2006 р. До цього часу, а саме станом на 01.07.2020 р. провадження у справі за ії позовною заявою про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при існування ануїтентного платежу) за №11105076000 від 26.12.2006 р. не відкривалось. Зміст ухвали від 13.03.2020 р. у справі №522/4131/20 став відомий з ЄДР судових рішень, але як встановлено у ст.128 ЦПК України порядку, завчасно, вона ні ухвалу ні повістку не отримувала, відповідно не була обізнаною з прийнятим рішенням.

Крім іншого, розгляд її заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси 09.01.2019 р. у справі М9522/18352/18 (головуючий Бойчук А.Ю.) здійснювався суддею Чернявською Л.М. Однак, суддею Чернявською Л.М. не було звернуто уваги на порушення норм матеріального і процесуального права та 06.08.2019 р. було відмовлено у скасуванні заочного рішення від 09.01.2019 року, як результат в даний час справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.

Вищевказані обставини демонструють прихильність та упередженість до сторін по справах (учасники у вказаних справах є тотожними). Отже, у судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін за договором про надання споживчого кредиту від 26.12.2006 р., що може зашкодити всебічному повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи у даному складі суду вважає є неможливим з огляду на допущення цим складом суду порушень норм процесуального права, основних принципів судочинства, гарантованих ст.129 Конституції України, як то рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також створення судом штучних перешкод у реалізації позивачкою процесуальних прав, встановлених ст.43, ст.49 ЦПК України, Вважає, що суддею було обмежено процесуальні права при відмові у скасуванні заочного рішення у справі №522/18352/18 так і при зверненні до суду у справі 522/4131/20.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу регулюється ст. 40 ЦПК України.

Згідно із зазначеною статтею питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Обставини на які посилається ОСОБА_1 не викликають сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді Чернявської Л.М., та є недоведеними. Суддею було виправлено описку допущену в ухвалі про відкриття провадження, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах не може бути підставою для відводу, про що визначено у ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Інших доказів на обґрунтування заяви про відвід судді заявником не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Л.М. є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 252 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Лариси Миколаївни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача від нечесної підприємницької практики банку та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтентного платежу) за № 11105076000 від 26.12.2006 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. М. Чернявська

08.07.2020