Ухвала суду № 90310033, 10.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/6148/14-ц

Провадження № 6/947/277/20

УХВАЛА

10.07.2020

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретраі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського райсуду м. Одеси, ухваленим 18.02.2015 року задоволено позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання і з відповідача на користь вищого навчального закладу стягнуті грошові кошти в розмірі 23337,19 грн та судові витрати в сумі 229,4 грн. Рішення суду набрало законної сили і на примусове виконання Одеський державний університет внутрішніх справ 28.10.2015 року отримав виконавчі листи, які надав до виконавчої служби в установлений законом строк.

Постановою державного виконавця від 13.05.2016 року виконавчі листи були повернуті стягувачу з підстав , визначених п.1ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - боржник надав письмову заяву про добровільне виконання рішення суду, частково сплатив борг і стягувач та боржник дійшли згоди щодо розстрочки виконання рішення суду.

08.05.2020 року представник Одеського державного університету внутрішніх справ надав до суду заявупро поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів №520\6148\14-ц до виконання. Після отримання з архіву суду справи №520\6148\14-ц заяву призначено до судового розгляду з повідомленням сторін про дату час та місце слухання справи. До судового засідання учасники виконавчого провадження не з`явились, про дату, час і місце слухання справи сповіщені, заяв, пояснень не надали.

Частина 3 ст.433 ЦПК визначає, що заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд вивчив надані до заяви документи, дослідив наведені заявником доводи і дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону №2677-VІ, що діяв на момент винесення рішення по цивільній справі №520\6148\14-ц та набрання ним законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

На момент отримання виконавчих листів по даній справі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив один рік.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Тобто, у даному випадку з 13.05.2016 року починається заново строк для пред`явлення виконавчого листа №520\6148\14-ц до виконання і закінчився цей строк відповідно 13.05.2019 року.

Будь-яких доказів того, що стягувач вчиняв відповідні дії з 2016 року по 2019 рік для пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд не отримав, в заяві стягувач не зазначив ніяких причин пропуску строку, визначеного законом для пред`явлення виконавчого документу для примусового виконання.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Хоча у вказаному рішенні суду питання стосується щодо судового провадження, суд вважає, що це прямо стосується також і стадій виконавчого провадження, оскільки саме виконавче провадження, в розуміння статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження. Суд вважає, що стягувач має прикласти максимуму зусиль для реалізації свого права стягнення в межах визначених законом строків у відповідності до приписів законодавства. У даному випадку стягувач – Одеський державний університет внутрішніх справ таких зусиль для реалізації свого права не докладав.

Керуючись ст.443 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Калашнікова О. І.