Ухвала суду № 90308960, 09.07.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)

09.07.2020 Справа № 917/823/14

Суддя Мацко Оксана Сергіївна, розглянувши у судовому засіданні скаргу Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вх. № 35 від 08.05.2020 р.) при виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 р. у справі № 917/823/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл”, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літера “А”, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03039

до Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", вул. Куйбишева, 22 А, м. Полтава, 36039

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба автомобільних доріг України у Полтавській області, вул. Куйбишева, 22 А, м. Полтава, 36039

про стягнення 13 678 882,67 грн.

Представники:

від стягувача: Гетя А.О. (див. протокол);

від боржника: Петрощук К.В. (див. протокол);

від третьї особи та органу виконання судових рішень: відсутні.

ВСТАНОВИВ:

08.05.2020 року до суду надійшла скарга Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі № 917/823/14., в якій скаржник просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Людмили Вікторівни щодо не зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн. по ВП № 53725944 неправомірною та зобов`язати усунути порушення шляхом зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2020 р. розгляд скарги призначено на 16.06.2020 р. на 10:00.

Ухвалою від 16.06.2020 р. відкладено розгляд скарги на 09.07.2020 р. на 11:45.

19.06.2020 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов відзив на скаргу (вх. № 6465 від 19.06.2020 р.), в якому орган виконання судових рішень просить в задоволенні скарги Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відмовити в повному обсязі.

Також 09.07.2020 року ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» подало до суду пояснення № 1585 від 08.07.2020 р. (вх. № 7261), у якому зазначило, арешт майна було застосовано як засіб для примусового виконання рішення, а тому підстави для його зняття відсутні.

У засіданні представник боржника скаргу підтримав, стягувача - проти задоволення карги заперечував; представник ДВС у засідання не з"явився, що не перешкоджає розгляду та вирішенню скарги.

Суд, дослідивши вказану скаргу, матеріали виконавчого провадження, заслухавши представників сторін, дійшов наступних висновків:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2014 р. у справі № 917/823/14 стягнуто з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (вул. Куйбишева, 22 А, м. Полтава, 36039), ідентифікаційний код юридичної особи 32017261, рахунок 26003500060697 в ПАТ "Креді агріколь банк", МФО 300614 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літера "А", нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03039), ідентифікаційний код юридичної особи 32851616, рахунок 26005100000057 в ПАТ "Кредит Європа Банк", МФО 380366 : 13 678 882,67 основного боргу та 73 080,00 грн. витрат з оплати судового збору.

16.09.2014 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

07.04.2017 року на підставі зазначеного наказу Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було відкрито виконавче провадження № 53725944, щодо стягнення коштів з ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».

14.02.2020 року стягувачем подано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), заяву про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 53725944 щодо стягнення коштів з ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» в порядку частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем постановою від 30.04.2020 наказ № 917/823/14 від 16.09.2014 повернуто стягувачу на підставі п.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Скаржник вказує, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженні ВП № 53725944 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Людмила Вікторівна не вирішила питання щодо зняття арешту з коштів боржника.

За даних обставин, вважаючи, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пецяк Людмили Вікторівни щодо не зняття арешту з майна (коштів) Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у сумі 13 514 135,66 грн. по ВП № 53725944 суперечать положенням статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пецяк Людмили Вікторівни щодо не зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн. по ВП № 53725944 неправомірною та зобов`язати усунути порушення шляхом зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн.

Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у відзиві просить суд відмовити в задоволенні скарги та повідомляє наступні обставини:

- постановою від 07.04.2017 р. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого документа.

- постановою від 07.04.2017 вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292.

- в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292, постановами відділу від 25.02.2014, 25.03.2014, 14.04.2014, 06.05.2014, 07.08.2014, 05.02.2014, 19.03.2015, 23.04.2015, 25.02.2016, 06.04.2016, 22.04.2016, 06.05.2016, 08.06.2017, 05.07.2017, 06.07.2017 та 27.12.2019 накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, а також на рахунках, відкритих боржником через свої філії, які є окремими юридичними особами.

- державним виконавцем 17.02.2020 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1 048 059,32 грн.

- до відділу примусового виконання рішень надійшла заява стягувача № 101/2 від 07.02.2020 щодо повернення вищезазначеного виконавчого документа стягувачу.

- постановою від 17.02.2020 виконавче провадження виведено із зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292.

- постановою від 30.04.2020 наказ господарського суду Полтавської області 917/823/14 від 16.09.2014 повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

- постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2020 виділена окреме провадження та підлягає виконанню в установленому законом порядку.

- 21.05.2020 ТОВ «Онур Конструкціон інтернешл» повторно пред`явлено до примусового виконання наказ господарського суду Полтавської області № 917/823/14 від 10.11.2016 р. про стягнення з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритої акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл 13 678 882,67 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. витрат з оплати судового збору.

- постановою від 21.05.2020 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної виконавчого документа та приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292.

У зв`язку з тим, що виконавчий збір в сумі 1 048 059,32 грн. з боржника не стягнуто та у зв`язку з тим, що стягувачем повторно пред`явлено виконавчий документ до виконання, державний виконавець вважає, що підстави для припинення арешту відсутні.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги за скаргою є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об`єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

Суд наголошує, що виконавчий документ - наказ господарського суду Полтавської області № 917/823/14 від 16.09.2014 р. повернутий стягувачу державним виконавцем саме за його заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, повертаючи наказ господарського суду Полтавської області № 917/823/14 від 16.09.2014 р. стягувачу за його заявою, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) мав зняти арешт з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн.

Державним виконавцем доказів зняття арешту з майна боржника при поверненні наказу № 917/823/14 від 16.09.2014 р. до суду не подано.

Посилання виконавця на те, що виконавчий збір в сумі 1 048 059,32 грн. з боржника не стягнуто та на те, що стягувачем повторно пред`явлено виконавчий документ до виконання, а тому підстави для припинення арешту відсутні, суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на положення ч. 3 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Як вбачається з матеріалів виконавчого повадження, постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 1 048 059,32 грн. виведена в окреме провадження та підлягає виконанню у встановленому законодавством порядку. З аналогічних підстав суд не бере до уваги і заперечення стягувача, викладені ним у письмових поясненнях. Повторне пред"явлення наказу до виконання тягне за собою вчинення виконавцем дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (у т.ч.й накладення арешту на майно/кошти боржника), однак не виправдовує бездіяльність виконавця в частині незняття попереднього арешту.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).

Крім того, згідно ст.ст.41, 55 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що державним виконавцем не виконано прямих вказівок Закону щодо зняття арешту з майна боржника, що призвело до непропорційного втручання у його право мирно володіти своїм майном.

З врахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, враховуючи наявні у справі документи, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вх. № 35 від 08.05.2020 р.) в частині вимог про визнання бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пецяк Людмили Вікторівни щодо не зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн. по ВП № 53725944 неправомірною.

Щодо вимоги про зобов`язання усунути порушення шляхом зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн., суд зазначає про її задоволення з огляду на визнання доводів скаржника щодо бездіяльності державного виконавця у здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 53725944 обґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказане вище, за наявності встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог скаржника та задоволення скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 231, 233, 234, 342, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вх. № 35 від 08.05.2020 р.) у справі № 917/823/14 задовольнити.

2. Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн. по ВП № 53725944 неправомірною та зобов`язати усунути порушення шляхом зняття арешту з майна (коштів) боржника у розмірі 13 514 135,66 грн.

Повна ухвала складена 10.07.2020 року.

Ухвала набирає законної сили 09.07.2020 р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господрського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України).

Суддя О.С. Мацко