Рішення № 9030465, 13.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р.Справа № 26/227-09-5226 За позовом : Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” до відповідача (1) : Державного підприємства „Одеська залізниця”

до відповідача (2) : товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест”

про стягнення 852 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : не з’явився ;

від відповідача (1) : Яцук Э.В. за довіреністю від 04.01.2010 р.;

від відповідача (2) : не з’явився;

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу – вугілля марки АМ антрацит.

Представник позивача вимоги підтримує. В судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ДП „Одеська залізниця” вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

Представник ТОВ „Барс Інвест” ( далі –відповідач 2) в судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Надав відзив на позову у якому зазначив про відсутність з його боку вини у недостачі вантажу та просить у позові до нього відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника залізниці, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

28.07.2009 р. по залізничній накладній № 50820783 у вагонах №№ 66065343, 67175968 на адресу позивача відповідачем -2 зі станції Щетово Донецької залізниці на станцію призначення Каховка Одеської залізниці відвантажено 138 000 кг. вугілля антрацит марки АМ у вологому стані.

Постачальником вказаного вантажу є ТОВ „Барс Інвест” відповідач -2.

По прибутті 02 серпня 2009 р. на станцію призначення у вагоні № 67175968 виявлено поглиблення на поверхні вантажу, про що у той же день складений акт загальної форми № 134. Згідно цього акту у вказаному вагоні течі вантажу немає, двері та люки вагону щільно закрити. На поверхні вантажу зліва по ходу над 2,3.4 люками порушено маркірування вапном, є поглиблення довжиною 450 см, шириною 100 см., глибиною 45 см. Течі вантажу немає. Зліва на борту сліди вантажу.

02 серпня 2009 р. на цій же станції складений акт № 4 про технічний стан вагону відповідно до якого вказаний вагон є технічно справним.

На підставі вказаних актів загальної форми та акту про технічний стан вказаного вагону 02 серпня 2009 р. на тій же станції складений комерційний акт БК 404324/ 4, у якому повторенні змісти вказаних актів і виявлено недостача вугілля у кількості 2800 кг.

Розмір нестачі вантажу з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, наданий позивачем, складає суму позову.

Представник залізниці позов не визнає, про що зазначив у відзиві на позов, вважає вимоги позивача не обґрунтованими та просить у позові відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, надав відзив по справі у якому зокрема зазначив, що при завантаженні вказаного вагону на поверхню вантажу було нанесено захисне маркірування вантажу, про що зазначено у залізничній накладній, після чого залізниця прийняла вантаж до перевезення. Вказаний комерційний акт чітко свідчить про те, що крім поглиблень на вантажу течі вантажу немає, люки закріплені щільно, вагон справний, тобто має місце втрати вантажу на шляху слідування.

Вказані обставини свідчать про втрату вантажу.

Таким чином, з огляду на викладене, відповідач -2 вважає, що його вини у втраті вантажу на шляху пересування вказаного вагону немає.

Вислухавши представника залізниці, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються вищеприведеними доказами - залізничною накладною, комерційним актом, актами загальної форми та про технічний стан вагону, рахунком –фактурою № 214 від 28 липня 2009 р. виписаного ПП „Днепроенергія” позивачу у справі на оплату вугілля у кількості 69 тон поставляємого ПП „Днепроенергія” по договору № 60 від 04.01.2006 р. на суму 46065,60 грн., розрахунком суми стягнення.

Аналізуючи в порядку ст. 43 ГПК України вищевказані акти - акт загальної форми, комерційний акт та акт про технічний стан вагону суд вважає, що у даному випадку у несхоронності вказаного вантажу винна залізниця, оскільки наявні поглиблення на вугіллі свідчать про ознаки втрати вантажу на шляху прямування вагону та про втрату вантажу при перевезенні. Тобто вказана нестача вантажу виникла саме з вини залізниці, яка не забезпечила схоронність вказаного вантажу при перевезенні.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

При цьому, залізницею відсутність вини у недостачі вантажу позивача при перевезенні матеріалам справи не доведено.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантаж ( у тому числі у вугілля ) завантажений у вологому стані 2%.

Наданий позивачем розрахунок суми стягнення виходячи з розміру нестачі 2800 кг., з урахуванням приписів п. 27 Правил видачу вантажу, суд приймає до уваги, оскільки вважає його правильним.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме : а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги відносно наявності вини залізниці у заподіянні вказаної нестачі є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами і тому підлягають задоволенню в повному обсягу. Відтак, відповідач -2 підлягає звільненню від цивільної відповідальності по даній справі у зв’язку з відсутністю його вини у заподіяні недостачі.

          Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на залізницю.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ «Експрес-банк», Одеська філія, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „ХЕРСОНОБЛПАЛИВО” ( 73000, м.Херсон, вул. Маяковського, 9; код ЄДРПОУ 01883094 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 852 (вісімсот п’ятдесят дві) грн.; державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест” ( 91011, м. Луганськ, вул. Сосюри, 137; код ЄДРПОУ 32201868) - від цивільної відповідальності по даній справі звільнити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя