Рішення № 90298405, 09.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ № 640/487/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт»прозастосування заходів реагування, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак-Зернопродукт» (відповідач/ ТОВ «Токмак-Зернопродукт»), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ», розташованих за адресом: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Щави, будинок 88, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень об`єкту господарювання.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав усунення виявлених порушень та необґрунтованості інших порушень, встановлених згідно акту перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 13.09.2019 №345 та посвідчення на проведення перевірки від 30.09.2019 №1072 посадовими особами управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак -Зернопродукт» за адресою місцезнаходження: Запорізька область, м. Токмак, вул. Щави, 88.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 11.10.2019 №107.

Відповідно до Акту перевірки №107, в ході проведення перевірки виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (пункт 2.5., пункт 2.6 глава 2 Розділ III.. Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

2. Не виконано вогнезахист металевих конструкцій даху елеватору, для підвищення межі вогнестійкості елеватору та попередження поширення вогню (Пункт 4.3.1. «Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України» (НАПБ В.01.057-2006/200) наказ Міністерства аграрної політики України та МНС України від 04.12.2006 року № 730/770 Пункт 5.3. Таблиця 1ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва.);

3. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд не пофарбовані (пункт 2.15 глава 2 Розділ III Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6. глава 1. Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

5. Не у повному обсязі виконано захист території та будівель від прямих попадань блискавок і вторинних її проявів відповідно до вимог нормативних актів (пункт 1.21. Розділ IV НАПБ А.01.001 -2004, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»);

6. Не забезпечено технічне обслуговування і перевірку на працездатність систем протипожежного захисту підприємства, (блискавкозахист) які встановлено на об`єкті підприємства силами організації, що має ліцензію на проведення даного виду робіт відповідно до вимог п. 6.1. глави 6 та пункту Ж.2.4. додатку Ж (обов`язкового) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.1., 1.4. глава 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697);

7. Не обладнано будівлі адміністративного комплексу, лабораторії, прохідної, силосів та зерноскладів системою пожежної сигналізації (СПС) (пункт 1.2. глава 1 розділ V «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 року (зі змінами); Додаток В ДБН В.2.5-56-2010 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту»;

8. Не передбачено влаштування системи оповіщення про пожежу згідно вимог (розділ V глава 1 пункт 1.2. пункт 19 таблиця Б 1 додаток Б ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи проти пожеж ного захисту »);

9. Не обладнано захисними пристроями (протипожежними клапанами та іншим) місця транспортування зерна через отвори у протипожежних стінах (пункт 4.3.3. глава 4 «Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України» (НАПБ В.01.057-2006/200) наказ Міністерства аграрної політики України та МНС України від 04.12.2006 року № 730/770);

10. Підприємство не забезпечено зовнішнім протипожежним водопроводом (Пункт 4 розділ 1 «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 року (зі змінами); пункт 6.4.1. «Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України» (НАПБ В.01.057-2006/200) наказ Міністерства аграрної політики України та МНС України від 04.12.2006 року № 730/770 пункт. 6.2.1 прим. 1,2; п. 6.2.4 табл. 5; п. 6.2.6. ДБН В.2.5 -74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування);

11. Виробничі та складські будівлі підприємства не забезпечені внутрішнім пожежним водопроводом (Пункт 4 розділ 1 Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 року (зі змінами); пункт 6.4.14 «Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України» (НАПБ В.01.057-2006/200) наказ Міністерства аграрної політики України та МНС України від 04.12.2006 року № 730/770 пункт 8.1. таблиця 4. ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація);

12. Пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 2 пункт 2.2. глава 2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

13. Пожежні крани встановлені у вибухопожежонебезпечних приміщеннях з наявністю пилу не укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим (ппідпункт 5 пункт 2.2. глава 2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

14. Пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування не рідше одного разу на рік (підпункт. 9 пункт 2.2. глава 2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

15. Не заведено журнал про перевірку стану агрегатів пожежної техніки (мотопомпи) із запуском двигуна в якому необхідно робити запис, та який зберігається у приміщенні, де встановлена ця техніка (пункт 3.5. глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року N 1417);

16. Не проведено ідентифікацію об`єкту та не узгоджено її з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки (п. 7, 12., Наказ МНС України від 18.12.2000р. №338(в редакції наказу № 140 від 16.08.2005 p.);

17. Не додано до паспорту потенційно небезпечного об`єкту ситуаційний план об`єкта за ДБН А.2.2-3 (ст. 24 Наказ МНС України 18.12.2000 № 338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140), Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2005 року за № 970/11250);

18. Керівник підприємств не призначив осіб з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання (п.п 4 , п.2, ст. 20, гл.4, Розд.ІІІ Кодекс цивільного захисту України; п.10 Положення про СДСЦЗ (постанова КМУ від 9 січня 2014 р. № II);

19. Плани, робочі документи, посадові інструкції та інші організаційно-розпорядчі документи об`єкту, які стосуються заходів захисту населення і територій, незалежно від характеру діяльності об`єкту не містять відповідні вимоги щодо забезпечення техногенної безпеки, передбачені Правилами (ст. 2, Розділ II, Наказ МВС від 05.11.2018р., № 879 «Про затвердження Правил техногенної безпеки»);

20. Заходи техногенної безпеки, не відображено у посадових інструкціях, обов`язках працівників (ст. 1, Розділ VI Наказ МВС від 05.11,2018р.. № 879 «Про затвердження Правил техногенної безпеки»);

21. Суб`єкт господарювання не забезпечив відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п.п 2, п.І, ст. 20, гл.4, Розд. III Кодекс цивільного захисту України (зі змінами), від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI);

22. Діяльність із забезпечення техногенної безпеки не відображено у відповідному статуті(положенні) підприємства (п 1 , ст. 51, Глава 12, Розділ V КЦЗ України (Із змінами), від 02 жовтня 2012 року№ 5403-VI);

23. Не передбачено виділення не менше ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу для проведення необхідних заходів цивільного захисту (ст. 93 п. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд приймає до уваги те, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що ТОВ «Токмак-Зернопродукт» вживаються заходи щодо усунення порушень Правил пожежної безпеки.

Так, до матеріалів справи відповідачем надано договір робіт від 12.02.2020 №17/20/ОЗ, укладеного між ТОВ «Токмак-Зернопродукт» (замовник) та Приватним підприємством «Сонар» (підрядник), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати своїми силами і засобами, з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги з вогнезахисного оброблення дерев`яних конструкцій покрівлі на об`єкті: дерев`яні елементи даху адміністративної будівлі площею 671 м2.

До вказаного договору відповідачем додані акт здачі-приймання робіт, акт перевірки відповідності вогнезахисту, акт визначення вологості деревини, сертифікат відповідності, акт приймання виконаних будівельних робіт, робочий проект «Вогнезахист дерев`яних конструкцій», ліцензія ДСНС України, видана ТОВ «Сонар-Плюс».

Оцінюючи надані докази та пояснення відповідача, суд зазначає, що заходи проведені відповідачем не свідчать про повне усунення порушень зазначених в акті перевірки.

Посилання відповідача на те, що більшість встановлених порушень не створюють загрозу життю та здоров`ю людей мають суто суб`єктивний характер та не спростовують їх наявність.

Натомість, суд звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. При цьому, суд зауважує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Отже, із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При цьому суд доходить висновків, що недотримання вимог щодо захисту території та будівель від прямих попадань блискавок і вторинних її проявів, забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, обладнання системою пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, визначені у акті перевірки в якості порушень, явно мають безпосередній причинно - наслідковий зв`язок з можливою загрозою життю та здоров`ю людей.

Відповідачем наявність зазначених порушень жодним чином не заперечувалась, доказів протилежного відповідачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику заподіяння шкоди життю і здоров`ю населення.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.11.2018 у справі №826/1024/18 та від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16.

При цьому, згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, у разі усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення експлуатації належних йому приміщень, щодо відновлення їх експлуатації .

Суд звертає увагу, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування і задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ», розташованих за адресом: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Щави, будинок 88, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян