Рішення № 90298210, 07.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року м. Київ № 640/1895/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправним та скасування постанови від 07 листопада 2019 року

№ 213/19/10/26-36/0711/02/2

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві № 213/19/10/26-36/0711/02/2 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2019 року у розмірі 90 315 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено ряд приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, зокрема, позивачем не отримано акт перевірки, протокол правопорушення та припис. Крім цього, позивач наголошує, що позапланова перевірка призначена та проведена без попереднього погодження центрального органу виконавчої влади, як визначено частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Заперечуючи по суті встановлених порушень, позивачем надано будгенплан на підготовчий та основний періоди будівництва об`єкту, в якому зазначається де встановлені дорожні знаки, засіб на якому встановлюється знак, тощо.

Крім цього, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що спірну постанову № 213/19/10/26-36/0711/02/2 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2019 року отримано позивачем лише 13 січня 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що в даному випадку позивачем подано адміністративний позов в межах шестимісячного строку, відтак підстави для його поновлення відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем у відзиві на позов вищевказані доводи заперечуються, із посиланнями на дотримання вимог чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встанови наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі листа Міністерства культури України від 24 вересня 2019 року № 2558/10-5/14-19 «Щодо проведення перевірки» на наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04 жовтня 2019 року, призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Лабораторній, 12 у Печерському районі міста Києва»; замовник будівництва - Концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний Хор «Київ», генпідрядна організація - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест», генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Проджеект».

Згідно направлення на перевірку від 10 жовтня 2019 року № б/н позаплановий захід призначений з 11 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки, складено акт від 25 жовтня 2019 року № б/н, яким встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог будівельних норм, стандартів та правил, а саме: біля виїзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту; особи, що перебувають на будівельному майданчику не забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами; проїзди та проходи на будівельному майданчику до робочих місць не утримуються у чистоті і порядку, захищені будівельними виробами і матеріалами; небезпечні зони, що виникають під час експлуатації машин не позначені на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

Відповідно, 25 жовтня 2019 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до припису від 25 жовтня 2019 року позивачу надано строк до 25 листопада 2019 року для усунення встановлених порушень.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, TOB «Комфорт Буд Інвест» притягнуто до встановленої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальності, із накладанням стягнення у виді штрафу - постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2019 року № 213/19/10/26-36/0711/02/2.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд досліджує дотримання Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, правомірність дій, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивач суб`єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності, оскільки доводами позовної заяви є саме порушення вказаних приписів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на момент виникнення спірних правовідносин, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Пунктами 15-17 Порядку встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка проводиться на підставі відповідного наказу за наявності підстав для її проведення за умови пред`явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Перевірка (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва; в разі відмови від підписання акту, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем порушено строк проведення перевірки, зокрема, в акті перевірки зазначено «строк проведення заходу державного нагляду з 11 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року». Наведене свідчить, що перевірка призначена на більш ніж 5 робочих днів, при цьому будь-яких письмових рішень Ц ч керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження терміну перевірки суду не надано.

Також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин підстав для проведення позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також доказів на підтвердження того, що уповноваженому представнику ТОВ «Комфорт Буд Інвест» пред`явлено під час проведення позапланової перевірки службове посвідчення та направлення для проведення такої перевірки.

При цьому, наявна у справі копія направлення для проведення позапланової перевірки від 10 жовтня 2019 року № б/н не містить відмітки про отримання його копії або ознайомлення із ним. Доказів направлення засобами поштового зв`язку або вручення направлення позивачу матеріали справи також не містять.

Наведене свідчить, що позапланову перевірку об`єкта позапланової перевірки на будівництво «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Лабораторній, 12 у Печерському районі міста Києва, у межах спірних правовідносин проведено за відсутності правових підстав, визначених пунктом 7 Порядку, та з порушенням процедури та порядку її проведення.

Разом із тим, на переконання суду, незаконно призначена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняті за результатами заходів щодо проведення такої перевірки, зокрема у формі припису та постанови також прийнятим з порушенням нормою Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

При цьому, доводи позивача про нерозміщення на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформації про позаплановий захід спростовані відповідачем, зокрема, за посиланням спростовані відповідачем, зокрема, посиланням на інформацію про перевірку та її підставу зазначена на сторінці органу.

Щодо посилання позивача на відсутність попереднього погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту підпункту 4 пункту 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

З наведеного вбачається, що лише в разі призначення перевірки на підставу звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, позаплановий захід здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади.

В даному випадку, перевірка призначена на підставі звернення Міністерства

культури України від 24 вересня 2019 року, як наслідок, дія вказаного підпункту статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на спірні правовідносини, а посилання позивача в цій частині є необґрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що акт перевірки, припис від 25 жовтня 2019 року та протокол про правопорушення від 25 жовтня 2019 року направлено засобами поштового зв`язку 28 жовтня 2019 року, а відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримано позивачем 11 листопада 2019 року.

Втім, постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 213/19/10/26-36/0711/02/2 винесена 07 листопада 2019 року.

Також, відповідно до припису від 25 жовтня 2019 року позивачу надано строк до 25 листопада 2019 року для усунення встановлених порушень, при цьому, до закінчення встановленого строку на усунення порушень відповідачем прийнято постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена 07 листопада 2019 року.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

За змістом п. 16 - 17, 19-22 цього Порядку, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Зі змісту наведених положень Порядку № 244 вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути прийнята органом архітектурно-будівельного контролю лише за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, розгляд такої справи відбувається протягом 15 днів з дня одержання зазначено особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

В даному випадку, як свідчать наявні у справі матеріали, відповідач не дотримався встановленої процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме - в частині виконання обов`язку щодо ознайомлення позивача з протоколом та іншими матеріалами Справи (приписом та актом від 25 жовтня 2019 року), що в результаті позбавило позивача можливості скористатись своїми правами бути присутнім під час розгляду справи, надавати докази, пояснення і заперечення стосовно тих чи інших обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що акт перевірки, протокол та припис від 25 жовтня 2019 року направлені на адресу позивача 28 жовтня 2019 року, відповідно отримані 11 листопада 2019 року.

Відповідачем не повідомлено позивача про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При розгляді Протоколу не дотримано підпункт 3 пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому доводу, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-А, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи, що під .час судового розгляду спростовані висновки та доводи відповідача, покладені в основу спірної постанови суд доходить висновку, що такий акт індивідуальної дії є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві № 213/19/10/26-36/0711/02/2 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2019 року у розмірі 90 315 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест» (03038, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 8, код ЄДРПОУ 42095613) судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, буд. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Аверкова