Рішення № 90297777, 07.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1060/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом депутата Херсонської міської ради ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, Херсонської міської ради про визнання дій і бездіяльності протиправними та протиправним і нечинним рішення,

встановив:

Депутати Херсонської міської ради Романюк О.Я., Богданов В.В. звернулись до суду з адміністративним позовом, у якому просять визнати дії Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради проекту рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації», визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню № 34 та не поставлення на голосування проекту рішення за основу та в цілому, визнати протиправним дії Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо підписання рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» в редакції якій присвоєно № 2256 та визнати протиправним та нечинним рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 № 2256 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 20.12.2019 року на пленарному засіданні сесії Херсонської міської ради VII скликання прийнято рішення № 2256 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації». Поряд із цим в порушення депутатських прав і гарантій, наведене рішення на стадії його проекту не пройшло процедуру: попереднього опублікування на офіційному сайті міста Херсона задля оприлюднення та доведення до відома депутатів міської ради; завчасного доведення до відома депутатів міської ради шляхом надання; обговорення і попереднього розгляду за постійних депутатських комісіях ради; розгляду робочою групою з підготовки наступного пленарного засідання міської ради із рекомендацією включити до проекту порядку денного пленарного засідання сесії міської ради; Крім того, зазначено, що під час розгляду наведеного рішення на пленарному засіданні сесії міської ради та після голосування, в порушення депутатських прав і гарантій, відповідачем-1 на пленарному засідання, перед голосуванням за проект оскаржуваного рішення, не оголошено рекомендацій робочої групи з підготовки до наступного пленарного засідання; не поставлено проект рішення на голосування «за основу» та «в цілому»; проект рішення підписано відповідачем-1 без урахування результатів голосування. Крім того, зазначено, що відповідачем-1 рішення в редакції без запропонованих доповнень - без встановлення спосіб приватизації: викуп або аукціон. Вважаючи так дії відповідача-1 протиправними позивачі звернулись до суду.

Ухвалою від 27.04.2020 року позовну заяву залишено без руху, з підстав несплати позивачем 2 судового збору.

Ухвалою від 07.05.2020 року позовну заяву в частині позовних вимог депутата Херсонської міської ради Богданова В.В. повернуто позивачу.

Ухвалою від 07.05.2020 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

28.05.2020 року від відповідача-1 надійшов вдзив на позовну заяву та клопотання про залишщення позову без розглдяу.

01.06.2020 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 02.06.2020 року в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмвоелно.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників з урахуванням вимог ст.ст. 262, 258 КАС України.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено: 20.12.2019 року на пленарному засіданні сесії Херсонської міської ради VII скликання прийнято рішення № 2256 «Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської теритоіральної громади та підлягають приватизації».

На думку позивача, викладене рішення на стадії його проекту не пройшло процедур: попереднього опублікування на офіційному майті міста Херсона задля оприлюднення та доведення до відома депутатів міської ради; завчасно доведення до відома депутатів міської ради шляхом надання; обговорення і поереднього розгляду на постійних депутатських комісіях ради; розгляду робочою группою з підготовчки наступного пленарного засідання міської ради із рекомендацією включити до проекту порядку денного пленарного засідання сесії міської ради.

Крім того, на думку позивача, розгляд спріного рішення на пленарному засіданні сесії міської ради та після голосуванн, в порушення депутатських прав і гарантій, відповідачем-1: на пленарному засіданні, перед голосуванням за проект оскаржуванного рішення, не оголошено рекомендацій робочої групи з підготовки до наступного пленарного засідання; не поставлено проект рішення на голосування «за основу» та «в цілому»; проект рішення підписано відповідачем-1 без урахування результатів голосування.

Так, в матеріалах справи міститься проект рішення «Про затвердження переліку обєктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації», яким, серед іншого, запропоновано для затвердження радою перелік із дванадцяти об`єктів нерухомості комунальної форми власності територіальної громади для їх платного відчуження шляхом приватизації.

На засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради винесена пропозиція від 27.11.2019 року щодо проєкту порядку денного ХХХІІІ сесії міської ради VII скликання 20.12.2019 року, за результатами якого 16.12.2019 р. проект рекомендовано, у відповідній редакції із дванадцяти обєктів, до розгляду на пленарному засіданні сесіїї міської ради за умови розгляду проекту рішення постійними депутатськими комісіями до пленарного засідання сесії міської ради .

Питанням 34 Пропозиції від 27.11.2019 року щодо проєкту порядку денного ХХХІІІ сесії міської ради VII скликання 20.12.2019 року включено в проект «Про затвердження переліку обєктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації».

20.12.2019 року на початку пленарного засідання сесії ради, відповдіачем-1 запропоновано депутатам міської ради голосування за проект порядку денного пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради в редакції згідно якої питанням № 34 включено « Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підялгають приватизації», замість вищезазначеного.

Вважаючи такі дії відповідача—1 протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства: частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 КАС України).

За змістом ст.ст. 140, 141 Конституції України, ст.2 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні (далі – Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Згідно із ст.ст.5, 10, 25 Закону №280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 46 Закону №280/97-ВР установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії ... З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення про скликання сесії ради ... доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР установлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.

Частиною 4 статті 42 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова, зокрема: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Враховуючи викладене, формою роботи відповідної ради є сесія, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Скликання сесії, підготовка питань для розгляду на пленарних засіданнях, формування порядку денного сесії віднесено до повноважень сільського, селищного, міського голови. При цьому пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися як самим сільським, селищним, міським головою, так і постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Порядок скликання і проведення сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Рішенням Херсонської міської ради від 02.12.2015р. №2 (з наступними змінами і доповненнями) затверджено Регламент Херсонської міської ради VII скликання (далі - Регламент).

Відповідно до статті 77 Регламенту, порядок денний сесії міської ради формується відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього Регламенту. Робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради надаються міському голові пропозиції до проекту порядку денного. Якщо сесія двічі не підтримала будь-яке питання, внесене на розгляд суб`єктом подання, то це питання в даній редакції протягом поточного року міською радою та її органами не розглядається.

Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього, затверджуються на початку пленарного засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від загального складу ради (стаття 78 Регламенту).

Голосування може проводитися як за кожною пропозицією про зміну порядку денного, так і за черговістю розгляду питань. Порядок денний пленарного засідання вважається прийнятим, якщо за це проголосувала більшість від загального складу ради (стаття 79 Регламенту).

Згідно із ст.80 Регламенту, до порядку денного до його затвердження у виняткових випадках можуть бути включені, за пропозицією міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів, і інші питання, за умови якщо:

- для прийняття рішення з цих питань не треба додаткових інформаційних матеріалів та не передбачених бюджетом фінансових витрат;

- підтверджується наявність у депутатів усіх необхідних для розгляду цього питання матеріалів;

- питання потребує негайного вирішення (при цьому проект рішення, у разі потреби, готується спеціально обраною редакційною комісією і розповсюджується нею серед депутатів у ході пленарного засідання сесії).

Кожна з таких пропозицій ставиться на голосування і вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від загального складу ради.

Статтею 63 Регламенту визначено, що пропозиції щодо питань та проектів рішень на розгляд міської ради вносяться міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи відповідно до Статуту територіальної громади міста.

Підготовка питань та проектів рішень на розгляд сесії міської ради здійснюється депутатами, постійними комісіями, виконавчими органами міської ради, робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради (далі – суб`єкти подання).

Згідно із статтею 65 Регламенту, проект рішення, який пропонується на розгляд міської ради, повинен складатися із:

– преамбули, яка чітко визначає мету прийняття рішення, короткий аналіз та об`єктивну і принципову оцінку стану справ з обговорюваного питання, містить посилання на законодавчі та інші нормативні документи, рішення виконкому міської ради, висновки та рекомендації постійних комісій, які повинна врахувати міська рада при прийнятті рішення, а також конкретно визначені посилання на статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими керується міська рада під час прийняття рішення;

– вирішальної частини, в якій чітко формулюються завдання, визначаються виконавці та строки виконання рішення.

До проекту рішення додається пояснювальна записка, яка підписується автором проекту рішення. Якщо проект рішення має нормативний характер або є регуляторним актом, то обов`язковим є передбачення пункту щодо його оприлюднення та строку введення в дію.

Заперечення на проекти рішень оформлюються як додаток до рішення.

Погоджені (завізовані) проекти рішень подаються за 20 робочих днів до сесії: в друкованому та електронному вигляді – до відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради; в електронному вигляді – до відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (для розміщення на офіційному сайті).

За змістом ст.67 Регламенту постійні депутатські комісії, депутати міської ради – не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії подають на ім`я міського голови звернення щодо включення питання до порядку денного сесії. До звернення додаються: проект рішення; пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності його розгляду; список осіб, яких необхідно запросити на сесію при розгляді цього питання (у разі необхідності); економічне обґрунтування (за необхідності фінансових витрат для реалізації рішення); інформація щодо проходження процедури розгляду регуляторного акта (для проектів регуляторних актів).

Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Автор проекту має право протягом 5 днів з дня отримання висновку усунути невідповідність та внести доопрацьований проект рішення. У разі не усунення автором проекту виявлених юридичним відділом недоліків або незгоди з ними, зазначений висновок поширюється серед депутатів.

Згідно із ст.ст.68, 73, 74 Регламенту всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів:

- розроблені суб`єктами владних повноважень не пізніше, як за 20 робочих днів до дня проведення пленарного засідання, на якому планується їх розгляд;

- розроблені суб`єктами подання, які не є суб`єктами владних повноважень – не пізніше, як за 20 календарних днів до дня проведення пленарного засідання, на якому пропонується їх розгляд;

- проекти рішень, внесені пізніше, як за 20 днів до дня пленарного засідання або винесені на позачергову сесію – негайно після їхньої підготовки.

Всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту і відпрацьовані в установленому порядку, з пропозиціями щодо порядку денного надаються в електронній формі відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради для передачі їх депутатам міської ради на електронну пошту або цифрові носії за 20 днів до пленарного засідання, в тому числі для розгляду в депутатських групах та фракціях.

Постійні комісії протягом 5 робочих днів (на засіданнях відповідно до графіка) попередньо розглядають проекти рішень, що внесені на розгляд сесії міської ради, та надають висновки і рекомендації. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради забезпечує участь у засіданні постійної комісії доповідачів з тих питань, які визначила комісія для розгляду. Суб`єкти підготовки проектів рішень беруть участь в їх обговоренні на всіх етапах: у засіданнях постійних комісій, спеціально утворених підготовчих комісій, депутатських груп, фракцій і робочої групи з підготовки пленарного засідання міської ради.

При цьому як видно з Регламенту, він передбачає участь у підготовці пленарного засідання окремого суб`єкта - робочої групи з підготовки наступного пленарного засідання ради, питання функціонування якої унормовані статтями 40-47 Регламенту.

Так, на пленарному засідання сесії міської ради Херсонська міська рада утворює робочу групу з підготовки наступного пленарного засідання ради (далі – Робоча група).

Робоча група є дорадчим органом ради, який: за висновками та рекомендаціями постійних комісій ради готує узгоджені рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання.

До складу Робочої групи міської ради входять міських голова, секретар міської ради, депутати міської ради (представники від кожної депутатської фракції) та один позафракційний депутат за списком в алфавітному порядку. Рішення про склад Робочої групи затверджується процедурним рішенням міської ради.

Основною організаційною формою роботи Робочої групи є засідання. Робоча група приймає рекомендації, які мають дорадчий характер. Рекомендації приймаються більшістю голосів членів Робочої групи від присутніх на засіданні.

Члени Робочої групи і запрошені повідомляються відділом забезпечення депутатської діяльності про засідання та питання, які планується розглянути, не пізніш як за 3 дні, а у виняткових випадках - за 1 день до проведення пленарного засідання міської ради. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради узагальнює висновки та рекомендації постійних комісій стосовно проектів рішень та надає їх для попереднього ознайомлення членам Робочої групи.

Засідання Робочої групи оформляється протоколом. Протокол засідання Робочої групи підписується міським головою, а в разі його відсутності – головуючим.

Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються відділом забезпечення депутатської діяльності суб`єктам подання. Якщо суб`єктом подання є міський голова, то рекомендації Робочої групи надсилаються виконавчим органам ради - виконавцям проектів рішень.

Протягом двох днів суб`єкт подання доопрацьовує проект рішення з урахуванням рекомендацій Робочої групи та подає доопрацьований проект до відділу забезпечення депутатської діяльності. У разі, якщо суб`єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб`єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи (у випадку, якщо зміни є незначними за обсягом, замість повної редакції проекту можуть надаватися лише тексти поправок до нього). Дані проекти вважаються альтернативними. Міська рада голосує за основу спочатку проект рішення в редакції суб`єкта подання, а в разі, якщо проект не набирає необхідної кількості голосів, – у редакції Робочої групи. До прийнятого за основу проекту рішення поправки вносяться на загальних підставах.

Отже, Робоча група приймає рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання, які мають дорадчий, а не обов`язковий характер. Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються суб`єктам подання. Якщо суб`єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб`єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи і ці проекти вважаються альтернативними.

Таким чином, вказаними положеннями Регламенту установлено, що формування порядку денного сесії, пленарного засідання здійснюється міським головою, що відповідає приписам ст.ст.42, 46 Закону №280/97-ВР.

Формування порядку денного відбувається на підставі пропозицій, які вносяться не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи, а також робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради. Якщо пропозиція вноситься депутатом, то вона оформляється у вигляді звернення на ім`я міського голови, до якого додаються проект рішення ради і пояснювальна записка. У окремих випадках, визначених Регламентом, до звернення додаються й інші документи.

Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Якщо автор проекту не усунув невідповідність та/або незгодний із висновком юридичного відділу, цей висновок поширюється серед депутатів.

Усі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів, а також з пропозиціями щодо порядку денного надаються депутатам міської ради, в тому числі, для розгляду в депутатських групах та фракціях.

Порядок денний затверджується міською радою на початку пленарного засідання; до порядку денного до його затвердження за пропозиціями міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів можуть бути включені й інші питання, які не передбачались проектом порядку денного.

Так, з урахуванням вищевкзаних норм суд зазначачає, що позовні вимоги в частині визнання дій Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради проекту рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» протиправаними, визнання протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення «Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню № 34 та не поставлення на голосування проекту рішення за основу та в цілому, підлягають задоволеню, так як з матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачем належним та допустими доказами, що під час прийняття спірного рішення була порушена процедура прийняття такого рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що начальником Управління комунальної власності Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , підготовлено проект рішення «Про затвердження переліку обєктів, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підялгають приватизації», яким серед іншого, запропоновано для затвердження радою перелік із 12 обєктів нерухомості комунальної форми власності територіальної громади для їх платного відчуження шляхом приватизації.

Проект рішення винесено на засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради за результатами чого 16.12.2019 року проект рекомендовано, у відповідній редакції з 12 обєктами нерухомості.

Із урахуванням пропозицій робочої групи з підготовки пленарного засідання, Херсонськоим міським головою сформовано проект порядку денного ХХХІІІ сесії міської ради станом на 17.12.2019 року в якому питанням № 34 включено проект« Про затвердження переліку обєктів, що перебувають у комунаьній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизаці».

Однак, 20.12.2019 року, перед початком пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради, депутатам надано документ із назвою «Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власносіт Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» із додатком на 87 обєктів.

Так, в порушення вищевказаних норм, наведений документ не підписано визначеними у Регламенті ради посадовими особами, секретарем ради, попереденьо не розглядався депутатами міської ради на постійних депутатських комісіях ради, не був доведений до відома громадськості у порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації» і, відповдіно, не узгоджувався робочою групою з підготовки пленарного засідання.

Крім того, при обговорені наведенного документу на пленарному засіданні сесії міської ради 20.12.2019 року під № 34, відповідачем-1 в обгурнтування виникнення «нової редакції», повідомлено , що проект рішення винесено в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою группою. Оданк, рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання не оголшено.

Також, з витягу із протоколу пленарного засідання від 20.12.2019 року, вбачається що відповідачем-1, в порушенням вимог регламенту, поставлено на голосування пропозиція прийняти рішення з питання «Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приваизації» в новій редакції з доповненнями, запропонованими робочою группою із необхідністю всатновлення способів приватизації – викуп чи аукціону. «За основу» та «в цілому», як то передбачено регламентом, рішення на голосування відповідачем-1, як головуючим, не поставлено.

В звязку із зазначеними порушеннями процедури прийняття, зокрема не надання проекту рішення на огляд за 20 днів до пленарного засідання, ані доведений до відома іншим шляхом, в тому числі опублікуванням, що позбавило можливості позивача на внесення пропозицій, зауважень і поправок до спірного рішення при його розгляді на засіданнях органів ради.

Що стосується позовних вимог, про визнання протиправним дії Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. щодо підписання рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підялгають приватизації» в редакції якій присвоєно № 2256, суд зазначає, що вимога є необґрунтованою, так як підписуючи оскаржуване рішення, відповідач-1 виконував обов`язки, покладені на нього приписами п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», крім того, суд вважє за необхідне зазначити, що спірне рішення прийняте більшістью голосів ( голосували за -30), про що свідчить витяг із протоколу пленарного засідання ХХХІІІ сесії міської ради VII скликання від 20.12.2019 року, а отже задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог, щодо визнання протиправним та нечинним рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 № 2256 «Про затвердження передіку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній вланості Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації», як таке, що порушує права позивача, суд зазначає, відповдіно до п. 1 спірного рішення від 20.12.2019 року № 2256 ХХХІІІ сесії міської ради VII скликання «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації, згідно з додатком.

Суд дослідивши спірне рішення та встановивши деякі порушення процедури при прийнятті такого рішення, зазначає, що воно стосується затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації, тобто, спірне рішення є актом індивідуальної дії та впливає на права та інтереси того суб`єкта стосовно якого воно винесено, як наслідок цей суб`єкт має право оскаржити це рішення в частині або повністю.

Стосовно декларованого позивачем порушення його прав та інтересів діями або бездіяльністю відповідача-1 суд зазначає наступне: Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд не встановив, що права та інтереси позивача порушено діями або бездіяльністю відповідача-1 при прийняті рішення, оскільки ними не порушуються його права в сфері публічно-правових відносин. Інших прав та інтересів позивача в спірних правовідносинах судом не встановлено.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілені відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов депутата Херсонської міської ради ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (73003, м.Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681), Херсонської міської ради (73003, м.Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) про визнання дій і бездіяльності протиправними та протиправним і нечинним рішення – задовольнити частково.

Визнати дії Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (73003, м.Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) щодо включення до проекту порядку денного пленарного засідання 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради проекту рішення «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» - протиправними.

Визнати бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (73003, м.Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) щодо не оголошення на пленарному засіданні 20.12.2019 року ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради перед голосуванням за проектом рішення «Про затвердження переліку обєктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації» рекомендацій робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІІІ сесії Херсонської міської ради від 16.12.2019 року по питанню № 34 та не поставлення на голосування проекту рішення за основу та в цілому - протиправною.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської міської ради (73003, м.Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) на користь депутата Херсонської міської ради ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять грн. 40 коп.), 40 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Д.К. Василяка

кат. 102000000