Рішення № 90297206, 09.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3706/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.10.2017 року, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 16.03.2020 №80, виплатити різницю в пенсії за минулий час по час проведення розрахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , з грудня 2010 року перебуває на пенсійному обліку в як отримувач пенсії за вислугою років, у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», а в подальшому відповідно до постанови КМ України від 22 серпня 2018 року №628 Суворовське об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі припинило свою діяльність, шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача становить 23 роки 4 місяці 10 днів.

Як вказано у позові, відповідно до ч.17 ст.50-1 названого Закону в редакції чинній на момент призначення йому пенсії, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників Пенсію позивачу було призначено з 13 грудня 2010 року, на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90 відсотків з середнього заробітку з посади начальника відділу нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військової прокуратури Південного регіону України.

Позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 було підвищено посадові оклади працівникам прокуратури у зв`язку з чим було змінено та підвищено грошове забезпечення що надавало підстави для перерахунку пенсії. 13.12.2019 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697- VII зі змінами, яким визнано, що відмова колишнім працівникам прокуратури пенсіонерам, працівниками ПФУ в перерахунку пенсії є протиправними діями. З урахуванням цього рішення Конституційного суду та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657, позивач звернувся 23 грудня 2019 року до військового прокурора Південного регіону України Цибенко О.С. зі зверненням щодо надання йому довідки про розмір посадового окладу та інших виплат, що враховуються при нарахуванні грошового забезпечення. 28.12.2019 року за №18-6799 вих.19 позивачем отримано відповідь за підписом першого заступника військового прокурора Південного регіону України Сиводєда І.С. щодо підвищення розміру посадового окладу позивача та інших виплат, які враховуються при нарахуванні грошового забезпечення та задля перерахунку пенсії. З урахуванням відповіді та попередньої довідки з військової прокуратури, позивач звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та 28.02.2020 року отримав від них відповідь, що для проведення перерахунку пенсії підстав не має. 16.03.2020 року за вих.№80 позивач отримав від військового прокурора Південного регіону України розвернуту довідку, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення). що враховується для перерахунку пенсії призначених згідно Закону У країни «Про прокуратуру» з включеними до неї складовими а саме: посадовий оклад -7.750,00 грн.; оклад за військовим званням (підполковник юстиції)-1480,00 - надбавка за вислугу років 45%-4153,50 - надбавка за роботу з таємними документами 15%-1162,50 -інші щомісячні надбавки,доплати, в розмірі 70%-9368,45; премія 5 5%-13152,95; матеріальна допомога (для оздоровлення і вирішення соціально побутових питань)(1/12) -3088,95 -3088,95 Усього: - 43245,30. 31 березня 2020 року, позивач знову повторно спрямував до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву для проведення перерахунку пенсії та вищевказану довідку № 80 від 16.03.2020 року військового прокурора Південного регіону України. 28 квітня 2020 року, позивачем отримано відповідь з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, за реєстраційним номером 2870-2719/М- 02/8-1500/20 від 16,04.2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Підставою у прийняті такого рішення як на думку працівників Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області є те, що пунктом 20 статті 86 Закону №167 визначено, що умови і порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У рішенні вказано, що у зв`язку з тим, що на виконання рішення Конституційного суду відповідних змін до Закону № 1697 на даний час не внесено тому підстав для перерахунку пенсії не має. З урахуванням вищевикладеного та прийнятого рішення про відмову в проведенні перерахунку позивачу пенсії працівниками Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_1 вважає такі дії незаконними які порушують його конституційні права на протязі тривалого часу. Незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, яким визнано дії працівників ПФУ протиправними у відмові в проведенні перерахунку пенсій, заходів щодо усунення порушень Закону не вживають.

Позивач вважає вказане рішення представників Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови в проведенні перерахунку його пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження по справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст.262 КАС України.

21.05.2020 року (вх. №19630/20) від представника відповідача до суду надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.38-175).

21.05.2020 року (вх. №19651/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.176-193), в якому, зокрема, зазначено, що вимоги, викладені у позовній заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі довідки №80 від 16.03.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надано вмотивовану відповідь, в якій зазначено, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 положення п. 20 ст. 86 Закону № 1697-УІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Однак на виконання рішення Конституційного Суду відповідних змін до Закону № 1697 на час звернення позивача внесено не було, а також не був визначений та не врегульований Порядок проведення такого перерахунку. Відсутність визначеного порядку проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1697-УІІ призвело до того, що Головним управлінням не визначалось право на проведення такого перерахунку з урахуванням наданої довідки.

Відповідач вказує, що на дату призначення позивачу пенсії, питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» ч. 18 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята ст. 50-1 Закону України „ПРО прокуратуру” № 1789-XII. Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано ст. 86 Закону № 1697-VІІ, ч. 20 якого передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII). Однак, Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

У відзиві вказано, що 13.12.2019 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ. Відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону № 1697-УІІ перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відповідно до вищезазначеного рішення, Конституційний Суд України вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідач звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокурорів та прирівняних прокурорів. П. 7 вищевказаної постанови передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставок) для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Окрім того, відповідач вказує, що відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягаю загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Так, 11.03.2020 за № 2800-030102-9/7916 на адресу Головного управління надійшов лист Пенсійного фонду України щодо погодження порядку (дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури між Офісом Генерального прокурора та Міністерством соціальної політики. До листа Пенсійного фонду України було додано лист Офісу Генерального прокурора лист Міністерства соціальної політики України. Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698вих запропоновано затвердити порядок дій щодо перерахунку пенсій, призначених згідно Законом України «Про прокуратуру» який погоджено Міністерством соціальної політики І Укради листом від 21.02.20 № 1690/0/2-20.

Відповідач вказує, що перерахунок пенсії пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів проводиться у двох випадках: у разі підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників (вказаний перерахунок проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури), до заяви додається довідка про заробітну плату відповідно до Додатку 1, та перерахунок проводиться у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати до заяви додається довідка про заробітну плату відповідно до Додатку 3. З урахуванням наведеного Головним управлінням листом-відповіддю на звернення від були надані лише роз`яснення, а отже, позовна вимога позивача, щодо визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років є безпідставною та необґрунтованою, оскільки цей лист-відповідь на звернення не є актом індивідуальної дії у розумінні, визначеному п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

З урахуванням наведеного Головним управлінням листом-відповіддю на звернення були надані лише роз`яснення, а отже, позовна вимога Позивача, щодо визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років є безпідставною та необґрунтованою, оскільки цей лист-відповідь на звернення не є актом Індивідуальної дії у розумінні, визначеному п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позовна вимога про визнання та скасування рішення Головного управління № 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 про відмову проведенні перерахунку пенсії за вислугу років є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки право на перерахунок пенсії Головним управлінням не визначалось та цього приводу не було прийнято жодного рішення.

З приводу позовної вимоги Позивача в частині виплати пенсії без обмеження її граничного розміру, починаючи з дня звернення за перерахунком пенсії, бажаємо наголосити на наступному, відповідач вказує, що на Законодавчому рівні визначено, що максимальна пенсія призначена відповідно до Закону № 1697 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, а отже позовна вимога Позивача, щодо зобов`язання виплати пенсії без обмеження її

Зважаючи на вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

04.06.2020 року (вх. №21577/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №420/3706/20 до набрання чинності рішенням Верховного суду у зразковій справі №560/2120/20.

06.07.2020 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення провадження по справі та збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.07.2020 року судом поновлено провадження по справі №420/3706/20 та відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило, в тому числі,

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Відповідно до ч.10 ст.120 КАС України зальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, п.3 Прикінцевих положень розділу VI КАС України дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 з 13 грудня 2010 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за вислугу років, у розмірі 90 % від посадового окладу начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України.

Вказана пенсія призначена позивачу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції на момент його виходу на пенсію).

23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до військового прокурора Південного регіону України Цибенко О.С. зі зверненням щодо надання йому довідки про розмір посадового окладу начальника відділу та інших виплат, що враховуються при нарахуванні грошового забезпечення (а.с.14).

28.12.2019 року за №18-6799 вих.19 позивачем отримано відповідь за підписом першого заступника військового прокурора Південного регіону України Сиводєда І.С. щодо підвищення розміру посадового окладу та інших виплат, які враховуються при нарахуванні грошового забезпечення та задля перерахунку пенсії (а.с.15-17).

Позивачем зазначено, що з урахуванням відповіді та довідки з військової прокуратури, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

28.02.2020 року ОСОБА_1 отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідь №1426-1398/М-02/8-1500/20, що для проведення перерахунку пенсії підстав не має (а.с.18).

16.03.2020 року за №80 військовою прокуратурою Південного регіону України видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій призначених згідно Закону України «Про прокуратуру» (а.с.19)про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.03.2018 року за відповідною (прирівняної) посадою начальника відділу Військової прокуратури Південного регіону України становить:

- посадовий оклад (ПКМУ №657 від 30.08.2017) – 7750,00 грн.;

- оклад за військовим званням (полковник юстиції) – 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (45%) – 4153,50 грн.;

- надбавка за роботу з таємними документами (15%) – 1162,50 грн.;

- інші щомісячні надбавки, доплати (надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) – 9368,45 грн.;

- премія (55%) – 13152,95 грн.;

- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 3088,95 грн., 3088,95 грн.;

- Усього – 43245,30 грн.

31 березня 2020 року, позивач направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву для проведення перерахунку пенсії та вищевказану довідку № 80 від 16.03.2020 року військового прокурора Південного регіону України (а.с.20-24)

16.04.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на вищевказану заяву на адресу позивача направлено листа №2870-2719/М-02/8-1500/20 (а.с.26-27), в якому зазначено наступне:

«Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” (далі — Закон) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 статті 86 Закону, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення ч. 20 ст. 86 Закону визнане неконституційним, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Водночас установлено такий порядок виконання цього Рішення:

частина 20 статті 86 Закону не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина 20 статті 86 Закону підлягає застосуванню в первинній редакції: призначенні працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плата прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Отже, призначенні працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови,оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 (далі - постанова №1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”.

Інших нормативно - правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорів після 13.12.2019, а саме, після набрання чинності Рішення Конституційного Суду України, не приймалось.

Враховуючи вищезазначене, права на перерахунок Вашої пенсії призначеної за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” згідно з довідкою про розмір заробітної плати від 16.03.2020 №80 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7 - р(ІІ)/2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» Ви не маєте, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років».

З аналізу вказаної відповіді вбачається, що відповідачем по суті розглянуто заяву позивача про перерахунок його пенсії та встановлено відсутність права у ОСОБА_1 на такий перерахунок.

Пунктом 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зазначає, що вищевикладена відмова у перерахунку пенсії позивача на підставі його заява та довідки №80 від 16.03.2020 року, яка викладена у листі №2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визнчено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно із частинами 1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу

років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до п.12 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за

призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому

настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Надалі Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15 липня 2015 року.

Частиною 20 статті 86 Закону №1697-VІІ визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІ (далі - Закон № 213-VІІ) знову внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в частину 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як вже встановлено судом ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 2010 року та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом №1789-ХІІ, з розрахунку 90% складових заробітної плати.

На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В той же час, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугою років.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Разом з цим, Законом №213-VІІ внесено зміни до ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Однак, як слідує з п.1 та п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

З наведеного випливає, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія йому була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.

Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02 березня 2015 року №213-VІІ, від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.

Щодо посилання пенсійного органу на невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, суд зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.

Поряд із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином, позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушуєстаттю 22 Конституції України.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Як вже встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії в березні 2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19).

При вирішенні даної адміністративної справи, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність роз`яснень механізму виконання рішення Конституційного Суду України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» 13.12.2019 року.

Відтак, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Як вже встановлено судом з довідки військовою прокуратурою Південного регіону України ОСОБА_1 16.03.2020 року за №80, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.03.2018 року за відповідною (прирівняної) посадою начальника відділу Військової прокуратури Південного регіону України становить:

- посадовий оклад (ПКМУ №657 від 30.08.2017) – 7750,00 грн.;

- оклад за військовим званням (полковник юстиції) – 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (45%) – 4153,50 грн.;

- надбавка за роботу з таємними документами (15%) – 1162,50 грн.;

- інші щомісячні надбавки, доплати (надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) – 9368,45 грн.;

- премія (55%) – 13152,95 грн.;

- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 3088,95 грн., 3088,95 грн.;

- Усього – 43245,30 грн.

Доказів недійсності вказаної довідки відповідачем до матеріалів справи долучено не було.

Відтак, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на підставі такої довідки має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та не спростовується відповідачем, вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії.

Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача, а відмовлено у такому перерахунку рішенням, яке викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року.

Суд враховує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ наразі відсутні, адже дана норма втратила чинність з 15.07.2015. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись саме приписи частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII з урахуванням Рішення №7-р(ІІ)/2019.

При цьому, суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2019 у справі №820/2462/17, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15.05.2019 у справі №640/20317/16а, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019.

При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155, яка набула чинності 16.01.2020 та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, суд до уваги не бере, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. Більше того, пунктом 7 такої постанови установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 не може бути застосована для перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Встановлений частиною 2 статті 19 Конституції Україні спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов`язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.

Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов`язує державу та її органи правом, зобов`язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.

На думку суду, суб`єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що в силу положень пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, з огляду на його неправомірність, належить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, суд вважає, що позовна заява належить до часткового задоволення шляхом:

1) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;

2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше здійснених виплат) без обмеження граничного розміру ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 16.03.2020 №80, виходячи з наступних складових:

- посадовий оклад (ПКМУ №657 від 30.08.2017) – 7750,00 грн.;

- оклад за військовим званням (полковник юстиції) – 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (45%) – 4153,50 грн.;

- надбавка за роботу з таємними документами (15%) – 1162,50 грн.;

- інші щомісячні надбавки, доплати (надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) – 9368,45 грн.;

- премія (55%) – 13152,95 грн.;

- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 3088,95 грн., 3088,95 грн.;

- Усього – 43245,30 грн.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

У позовній заяві позивач зазначає, що рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАА України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з п.1 ч.2 цієї статті, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Отже, оскільки суд, окрім іншого, лише зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію, - у суду відсутні підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення рішення до негайного виконання.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

У прохальній частині позову позивач просить суд вирішити питання про стягнення судових витрат.

В той же час, доказів понесення ОСОБА_1 судових витрат до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі за реєстраційним номером 2870-2719/М-02/8-1500/20 від 16.04.2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше здійснених виплат) без обмеження граничного розміру ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 16.03.2020 №80, виходячи з наступних складових:

- посадовий оклад (ПКМУ №657 від 30.08.2017) – 7750,00 грн.;

- оклад за військовим званням (полковник юстиції) – 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (45%) – 4153,50 грн.;

- надбавка за роботу з таємними документами (15%) – 1162,50 грн.;

- інші щомісячні надбавки, доплати (надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) – 9368,45 грн.;

- премія (55%) – 13152,95 грн.;

- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 3088,95 грн., 3088,95 грн.;

- Усього – 43245,30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой

.