Рішення № 90297205, 09.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4480/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СНІТ» (67840, Одеська обл. Овідіопольський р-н., с. Молодіжне, вул. Набережна, 10; код ЄДРПОУ 34815428) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000705304 від 10.01.2020 р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «СНІТ» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000705304 від 10.01.2020 р.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «СНІТ», за результатами якої встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого по декларації за серпень 2019 р. збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання на суму податкового кредиту на 114463 грн. Проте, позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки ТОВ «СНІТ» складено та зареєстровано податкову накладну № 3 від 23.08.2019р., в якій визначено загальну суму ПДВ 114462,75 грн. Разом з тим 04.09.2019р. позивачем направлено до податкового органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 3 від 23.08.2019р., в якому визначено загальну суму ПДВ у розмірі «-» 114462,75 грн. У подальшому 17.09.2019р. позивач направив звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019р., в якій зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 207671 грн. у графі «операції, що оподатковуються за основною ставкою» та 19.09.2019р. подано нову податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019р., в якій зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 93208 грн. у графі «операції, що оподатковуються за основною ставкою». Тобто позивачем помилково було визначено суму ПДВ у розмірі 114462,75 грн. у податковій накладній та декларації, проте було здійснено коригування податкової накладної та подано відповідну декларацію. Крім того, позивач зазначив щодо неотримання ним акту перевірки, що, на його думку, призвело до порушення п. 86.2 ст. 86 ПК України та права позивача на надання заперечень та пояснень щодо акта перевірки.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24506/20 від 25.06.2020 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «СНІТ» було встановлено порушення останнім вимог п. 187.1 ст. 187, п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, у зв`язку з чим позивачем занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 114463 грн. за надані послуги неплатникам ПДВ по податковій накладній № 3 від 23.08.2019р. Вимоги ст. 42, п. 86.2 ст. 86 ПК України податковим органом дотримано, оскільки акт, складений за наслідками проведеної камеральної перевірки, надіслано платнику податків засобами поштового зв`язку. Враховуючи, що ТОВ «СНІТ» не вчинено дій, спрямованих на отримання акту, органом поштового зв`язку відповідне поштове відправлення було повернуто до податкового органу.

Ухвалою від 09.06.2020 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); призначено судове засідання по справі на 06.07.2020 р.

До судового засідання 06.07.2020р. усі учасники справи не з`явивись, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлені належним чином та завчасно.

06.07.2020р. (вх. № 25891/20) від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019р. відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.200.10 ст. 200, ст.102 та у порядку ст. 76 ПК України посадовими особами Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2019 року ТОВ «СНІТ» (код ЄДРПОУ 34815428).

За результатами перевірки складено акт №729/15-32-53-04/34815428 від 18.10.2019 р. (а.с. 11-13), відповідно до висновків якого встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого по декларації за серпень 2019 року збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання на суму податкового кредиту на 114463 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000705304 від 10.01.2020 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 143078,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 114463 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28615,75 грн. (а.с. 15).

06.05.2020р. (вих. № 9021/К/15-32-53-04-07) на адвокатський запит представника ТОВ «СНІТ» відповідачем надано завірену електронну копію акта камеральної перевірки №729/15-32-53-04/34815428 від 18.10.2019 р. (а.с. 9-10).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідач у відзиві на позовну заяву послався на дотримання ним вимог ст.42, п. 86.2 ст. 86 ПК України щодо надіслання/вручення позивачу акта перевірки, зазначивши, що складений за наслідками проведеної камеральної перевірки надіслано платнику податків засобами поштового зв`язку, проте належних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надав.

Зі змісту наданої до суду відповідачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, суд позбавлений можливості встановити обставини, на які послався відповідач, в тому числі яка саме кореспонденція ним направлялась на адресу ТОВ «СНІТ» та дотримання при цьому відповідачем визначених у п. 86.2 ст. 86 ПК України строків вручення або надіслання акта, складеного за результатами камеральної перевірки.

Згідно абз.2 п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За змістом п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацами 14-16 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абз.6 п.192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що ТОВ «СНІТ» помилково було визначено суму ПДВ у розмірі 114462,75 грн. у податковій накладній № 3 від 23.08.2019р. та податковій декларації за серпень 2019 р., проте було здійснено коригування податкової накладної та подано відповідну декларацію.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п.201.10 ст.201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 21 наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, допущення помилок при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, такі помилки підлягають виправленню саме шляхом складання розрахунку коригування.

Суд враховує, що позивачем 23.08.2019р. була зареєстрована податкова накладна №3 внаслідок господарської операції щодо виконання будівельно-монтажних робіт системи газопостачання з неплатником ПДВ, в якій визначено загальну суму ПДВ 114462,75 грн.

04.09.2019р. ТОВ «СНІТ» направлено до податкового органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 3 від 23.08.2019р., в якому визначено загальну суму ПДВ у розмірі «-» 114462,75 грн.

17.09.2019р. ТОВ «СНІТ» направлено до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019р., в якій зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 207671 грн. у графі «операції, що оподатковуються за основною ставкою» (а.с. 16-19).

При цьому, 19.09.2019р. подано нову податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019р., в якій зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 93208 грн. у графі «операції, що оподатковуються за основною ставкою» (а.с. 20-23).

Таким чином, позивачем помилково було визначено суму ПДВ у розмірі 114462,75 грн.

У свою чергу, як зазначено вище, обов`язок платника податку щодо складення податкової накладної виникає на дату виникнення податкових зобов`язань (п.201.1 ст.201 ПК України). Тобто, за умови відсутності податкових зобов`язань у платника податків не виникає обов`язку скласти податкову накладну, а відповідно не виникає і обов`язку зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН.

Таким чином, реєстрація податкової накладної, за умови того, що у платника податків не виникло податкових зобов`язань, не може свідчити про недотримання платником податку обов`язку щодо дотримання вимог про її реєстрацію.

За приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, визначальною ознакою податкового правопорушення є протиправність дій чи бездіяльності, у тому числи, платника податку.

Оскільки, у даному випадку допущена платником податку помилка при визначенні суми ПДВ у розмірі 114462,75 грн. у податковій накладній та декларації, по яких у подальшому було здійснено коригування податкової накладної та подано відповідно нову звітну декларацію, не може свідчити про протиправність його дій чи бездіяльності, то відсутні підстави і для висновку про те, що у спірних правовідносинах позивачем допущено податкове правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що на момент проведення камеральної перевірки (18.10.2019р.) податковому органу, яким прийнятий розрахунок коригування кількісних та вартісних показників у зв`язку з помилковим поданням податкової накладної (04.09.2019р.), та нову податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019р., в якій зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 93208 грн. у графі «операції, що оподатковуються за основною ставкою» (19.09.2019р.), було відомо про вказані обставини, суд дійшов до висновку, що нарахування позивачу податкового зобов`язання у розмірі 114463 грн. та штрафних санкцій у розмірі 28615,75 грн. є безпідставним, в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФПС в Одеській області № 0000705304 від 10.01.2020 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі “Щокін проти України”, зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” Суд визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст. 139 КАС України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 2146,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СНІТ» (67840, Одеська обл. Овідіопольський р-н., с. Молодіжне, вул. Набережна, 10; код ЄДРПОУ 34815428) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000705304 від 10.01.2020 р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0000705304 від 10.01.2020 р.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СНІТ» (67840, Одеська обл. Овідіопольський р-н., с. Молодіжне, вул. Набережна, 10; код ЄДРПОУ 34815428) судовий збір у розмірі 2146,18 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 18 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.