Рішення № 90297060, 01.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 р. № 400/852/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому проваджені за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", вул.Каботажний спуск,1(вул.Фалєєвська,9-Б,54001), м.Миколаїв, 54002

до відповідача:Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,м.Київ 53,04053,Офісу великих платників податків ДПС,вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м.Київ 119,04119

про:визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 р. № 0000345310 і рішення від 15.01.2020 р. № 1758/6/99-00-08-05-02-06; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (Відповідач 1 )та Офісу великих платників податків (Відповідач 2) та в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 15.01.2020р №1758/6/99-00-08-05-02-06 про залишення без розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 11.11.2019р№0000345310;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 11.11.2019р №0000345310;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 шляхом виключення (скасування) записів, внесених 30.01.2020 року, про нарахування основного платежу у сумі 1 384 514,00 грн та штрафної (фінансової) санкції у сумі 346 128,50 грн, а саме: внесеної операції щодо поновлення в поточному році

виключеної/скасованої (в минулих роках) штрафної санкції за податковим

повідомленням - рішенням форми "В1" №0000345310 по податковій декларації з податку на додану вартість № 9201153837 від 18.09.2018р, якою зменшено переплату у розмірі 346 128,50 грн; внесеної операції щодо поновлення виключених/скасованих (в минулих роках) сум за податковим повідомленням – рішенням форми «В1»№0000345310 по податковій декларації з податку на додану вартість №9201153837 від 18.09.2018р, якою зменшено переплату у розмірі 1 384 514,00 грн;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2018 року в розмірі 1384514,50 грн;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в прийняте ДПС України рішення від 15.01.2020р №1758/6/99-00-08-05-02-06 про залишення скарги без розгляду та прийняте податкове повідомлення – рішення від 11.11.2019р №0000345310 не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки перевіркою встановлені порушення податкового законодавства і позивачем ні в запереченнях на спірне рішення, ні в позовній заяві не наведено належних доказів помилкового висновку перевіряючих.

Ухвалою від 24.02.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 28.05.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

01.07.2020 р. судом у відкритому судовому засіданні ухвалено скорочене рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд вислухав пояснення сторін та їх представників у судовому засіданні, дослідив матеріали, що містяться у справі та встановив наступне.

У період з 23.10.2018 р. по 12.11.2018 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СГ «Нібулон», за результатами якої складено акт перевірки №3521/28-10-41-03/14291113 від 19.11.2018 р. (далі-акт).

Згідно висновків акту, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі-ПК України), пп. 4, 5 п.5 розділу «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 р. №21, в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року у розмірі 1 384 514 грн.;

- занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року у розмірі 1 384 514 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009994103 від 10.12.2018р., яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування 1 384 514 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 692 257 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеним рішенням податкової звернувся до суду з позовом про його скасування. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 по справі №400/1379/19 позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018р №0009994103 в частині нарахування санкцій в сумі 346 128,50 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Заслухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відносно правомірності винесення податкового повідомлення- рішення від 11.11.2019 року №0000345310. Як зазначає позивач в своїй позовній заяві та підтверджується (Відповідачем 2) у 2018 році Офісом великих платників податків ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача та складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», код ЄДРПОУ 14291113, з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року з урахуванням уточнюючих розрахунків» (далі - Акт перевірки). За результати проведеної перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від

10.12.2018 № 0009994103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 384 514 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 692257 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ СП «НІБУЛОН» подало до суду позов про визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 по справі №400/1379/19, залишеного без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, позов ТОВ СП НІБУЛОН» було задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0009994103 в частині нарахування санкцій в суму 346 128,50 грн.

Таким чином, суд частково не задовольнив вимоги ТОВ СП «НІБУЛОН» по податковому повідомленню-рішенню від 10.12.2018 №0009994103, внаслідок чого зазначене повідомлення-рішення визнано судом правомірним на суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 384 514 грн. та на суму штрафної санкції у розмірі 346 128,50 грн. (загалом на суму 1 730 642,50 грн.)

Відповідно до п.п. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно п. 60.4 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Також, відповідно до підпункт 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та /або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової)санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні- рішенні контролюючого органу.

Згідно пункту 3 розділу V Порядку №1204 у випадках, визначених п.п.2 ы 4 п.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Також, згідно п.4 розділу V Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання , зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

У пункті 7 розділу V Порядку №1204 визначено, що податкові повідомлення- рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до викладених вище норм скасоване судом податкове повідомлення- рішення є повністю відкликаним і як раз нове податкове повідомлення-рішення повинно містити суми грошового зобов`язання, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, які були підтверджені судом і залишилися незмінними.

Також позивач зазначив, що нове податкове повідомлення- рішення повинно було бути складене Офісом великих платників податків ДФС, а не Офісом великих платників податків ДПС . Але з таким твердженням позивача суд погодитись не може та зазначає , що позивач самостійно у у позові вказує, що «... згідно до п.2 постанови Кабінету Міністерств України від 19.06.2019р. №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Офіс ВПП ДФС реорганізовано в Офіс ВПП ДПС. При цьому, відповідно до п.4 цієї постанови Офіс ВПП ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу ВПП ДФС. А згідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №682-р «Питання Державної податкової служби» та наказу Офісу ВПП ДПС від 29.08.2019р. №9 (посилання на який здійснюється на офіційному веб-сайті Офісу ВПП ДПС https:officevp.tax.gov.ua) розпочато виконання Офісом ВПП ДПС функцій і повноважень Офісу ВПП ДФС, що припиняється.

З огляду на зазначене винесення нового податкового повідомлення- рішення вже Офісом ВПП ДПС є правомірним і таким, що відповідає усім вимогам законодавства. Офіс великих платників дотримався усієї процедури винесення податкового повідомлення- рішення від 11.11.2019 №0000345310 та відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п.7 розділу V Порядку №1204 податкове повідомлення- рішення від 11.11.2019 №0000345310 було складено протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. Для підтвердження не порушення порядку винесення нового податкового повідомлення-рішення Відповідач-2 зазначив, що постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 по справі №400/1379/19 було отримано податковим органом 07.11.2019року.

Щодо посилань позивача про протиправність податкового повідомлення- рішення від 11.11.2019 №0000345310 з огляду на незаконність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2018 року за результатами проведеної у 2018 році перевірки позивача суд зазначає наступне: судами у справі № 400/1379/19 було вже досліджено питання правомірності зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2018 року за результатами проведеної у 2018 році перевірки ТОВ СП «НІБУЛОН». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 по справі №400/1379/19, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, позов ТОВ СП «НІБУЛОН» було задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0009994103 в частині нарахування санкцій в суму 346 128,50 грн. (в іншій частині на суму 1 730 642,50 грн. податкове повідомлення- рішення залишено без змін).

Аргумент позивача, що діючим законодавством не передбачено як винесення рішення про залишення скарги без розгляду, так і відповідно, і зазначення у резолютивній частині рішення висновку про залишення скарги без розгляду при застосуванні ст.56 ПК України суд не приймає до уваги, так як на думку суду в даній справі слід керуватись вищевикладеним. Першочерговою для застосування в даному спорі є ч.4 ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З огляду на зазначене у справі №400/852/20 не підлягають дослідженню обставини, які вже були дослідженні судами у справі №400/1379/19.

Суд приходить до висновку що Офіс великих платників податків діяв у межах повноважень, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкове повідомлення – рішення від 11.11.2019 №0000345310 винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Офісу великих платників внести зміни до інтегрованої картки платника та внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2018 року в розмірі 1 384 514 грн

Слід зазначити, що в позовній заяві позивач вказує на те, що у разі скасування судом податкового повідомлення- рішення від 11.11.2019 року №0000345310 за результатами розгляду справи №400/852/20 податковий орган повинен буде внести відповідні зміни у інтегровану картку платника та внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2018 року у розмірі 1 384 514 грн.

З цього приводу суд зазначає у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №825/1474/16 К/9901/19686/18) суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у суду відсутнє право втручатися в діяльність державних органів при здійснені ними функцій та повноважень, визначених законодавством, та право переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди наділені лише компетенцією перевіряти уже застосовані норми права та їх відповідність вищестоящим в їєрархії нормативно- правовим актам.

Суд вказує на те, що позивач передчасно звертається до суду з такими вимогами, так як дійсно у разі скасування судом податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 №0000345310 та набранням законної сили такого рішення податковий орган відповідно до законодавства повинен буде здійснити покладені на нього функцій та повноваження та здійснити відповідні зміни у інтегровану картку платника та внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідні дані. І тільки у разі невиконання покладених на податковий орган функцій та повноважень, позивач може звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності податкового органу та зобов`язання останього вчинити певні дії.

З огляду на зазначене задоволення позовних вимог про зобов`язання Офісу великих платників вчинити певні дії наразі є безпідставними, передчасними та не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 15.01.2020 №1758/6/99-00-08-05-02-06

Суд вважає вказану вимогу безпідставною, оскільки обов`язковою ознакою дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Суд зазначає, що права ТОВ СП «НІБУЛОН» не порушені, оскільки у випадку незадоволення скарги платника податків таке рішення контролюючого органу не створює для платника податків будь-яких нових обов`язків, тобто не призводить до порушення прав останнього, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по аналогічній справі № 810/869/16, провадження №К/9901/28835/18, № К/9901/28837/18 (ЄДРСРУ № 80726220) та у постанові від 11.06.2019 по справі №826/24656/15 (провадження №9901/11997/19) «...суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі».

«Належність такого висновку доведена судами попередніх інстанцій посиланнями на зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №11(80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може не оцінювати повноту розгляду Головним управлінням ДФС у Київській області та ДФС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд визначає, що запровадженні Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь - яких прав та обов`язків.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням вищевказаної судової практики рішення від 15.01.2020 року №1758/6/99-00-08-05-02-06 не підлягає оскарженню, Державна податкова служба України діяла на підставі у межах повноважень та у спосіб , що передбачені законами та іншими нормативними актами України, рішення від 15.01.2020року за змістом та формою відповідають нормам чинного законодавства і тому скасуванню не підлягає.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного суду.

Таким чином, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду, вважає, що позивач не довів правомірності оскаржуваних вимог, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому в задоволені позову слід відмовити. Відповідачами доведено правомірність оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вул.Каботажний спуск,1 (вул.Фалєєвська, 9-Б,54001),м.Миколаїв,54002 код ЄДРПОУ 14291113) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ 53,04053 код ЄДРПОУ 43005393, Офісу великих платників податків ДПС, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г,Київ 119,04119,код ЄДРПОУ 43141471) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга

Повний текст рішення складено 08.07.2020 р