Рішення № 9029657, 11.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2010 р.Справа № 28/78-09-1875 За позовом Приватне сільськогосподарське підприємство "КАЇССА";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Світанок" Відкрите акціонерне товариство "Одеський олійножировий комбінат"

про стягнення 510715,75грн.

Колегія у складі суддів:

головуючий суддя Гуляк Г.І..

судді Никифорчук М.І.

судді Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Яковлєв О.В. –за дорученням;

від відповідача: не з’явився;

від відповідача: Козлов М.С. –за дорученням;

Суть спору: позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство „КАЇССА” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство Світанок” (відповідач 1) та Відкрите акціонерне товариство „Одеський олійножировий комбінат” (відповідач 2) про стягнення 510715,75 гривень.

24.07.2009 року представник відповідача 2 надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає вказуючи на те, що гарантійний лист не відповідає вимогам закону та строк його виконання сплинув.

За клопотанням сторін 24 червня 2009 року ухвалою суду, строк розгляду справи продовжено до 27 серпня 2009 року.

11.08.2009 року представник позивача надав позовну заяву (додатково), в якій просить суд додатково стягнути з відповідача 1 грошові кошти в сумі 27887,28 гривень пені, 14869,74 гривень інфляційних та 3485,93 гривень –3% річних.

Ухвалою голови суду від 21.08.2009 року строк розгляду справи продовжено до 27 вересня 2009 року.

Представник позивача 17.09.2009 року звернувся до голови суду з заявою про відвід судді Гуляк Г.І. та ухвалою в.о. голови суду від 18.09.2009 року заява позивача була відхилена.

23.09.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 2 –борг за гарантійним листом в сумі 395935 гривень та з відповідача 1 штрафні санкції у вигляді пені –54439,66 гривень, інфляційних в сумі 28546,14 гривень та 3% річних в сумі 6763,40 гривень.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 21.09.2009 року, справу №28/77-09-1874 передано на колегіальний розгляд в складі колегії суддів: головуючий суддя Гуляк Г.І. та суддів Петренко Н.Д. та Цісельського О.В. та ухвалою від 23.09.2009 року справу прийнято до розгляду колегією суддів та призначено до судового розгляду на 14.10.2009 року.

Розпорядженням в.о. голови суду від 16.11.2009 року за №432-р здійснено заміну судді Петренко Н.Д. на суддю Никифорчук М.І. та ухвалою від 16.11.2009 року справу прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І. та суддів Никифорчук М.І. та Цісельський О.В. та призначено до розгляду на 18.11.2009 року.

11.01.2010 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви та просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат” суму основного боргу за гарантійним листом – 395935 гривень, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Світанок” штрафні санкції: пеню в сумі 46749,12 гривень, інфляційні в сумі 18999,80 гривень та 3% річних в сумі 5852,61 гривень.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримує та просить колегію суддів задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судове засідання з’явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

21 січня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу №558 між приватним сільськогосподарським підприємством „КАЇССА” /продавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство Світанок” /покупець/. За умовами якого продавець - позивач зобов’язався передати у власність покупця –відповідача рослину олію нерафіновану, першого сорту, кількість, ціна обумовлюється сторонами в специфікації, яка укладається на кожну партію товару та є невід’ємною частиною договору.

На виконання вказаного договору позивач здійснив поставку товару, згідно видаткових накладних №22.01-01 від 22.01.2009 року на суму 151891,50 гривень, №22.01-02 від 22.01.2009 року на суму 157886,50 гривень, №22.01-03 від 22.01.2009 року на суму 158431,50 гривень, всього на суму 468209,50 гривень.

Вказаний товар був отриманий представником відповідача 1 за довіреністю серії ЯПК № 870767 від 22.01.2009 року

Згідно п.2.2 договору, покупець проводить оплату отриманого товару на протязі 7-ми календарних днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, тобто до 30 січня 2009 року.

15.01.2009 року на адресу відповідача 1 було направлено претензію на загальну суму 1694179,34 гривень.

Відповідач 1 не виконав належним чином свої зобов’язання, розрахунок за отриманий товар не провів.

22 січня 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Одеський олійножировий комбінат” надало ПСП „КАЇССА” гарантійний лист щодо сплати заборгованості яка виникла у товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Світанок” в сумі 1204957,80 гривень з додатком №1 „Графік погашення заборгованості за гарантією”.

На адресу відповідача 2 було направлено претензію №09/04-01 з вимогою про сплату 751000 гривень, посилаючись на гарантійний лист від 22 січня 2009 року.

18.03.2009 року на адресу відповідача 2 було направлено лист-вимогу №18/03-1, який був залишений відповідачем 2 без відповіді.

Таким чином позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат” – 395935 гривень та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Світанок” штрафні санкції: пеня в сумі 46749,12 гривень, інфляційні 18999,80 гривень, 3% річних в сумі 5852,61 гривень.

Дослідивши надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

До матеріалів справи було надано лише копію гарантійного листа, з пояснень представника позивача та відповідача оригінал гарантійного листа взагалі відсутній.

Відповідно до ст..546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ст.. 547 ЦК України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, згідно до умов гарантійного листа, гарантія набуває чинності негайно з моменту одержання гарантом /ВАТ „Одеський олійножировий комбінат”/ письмового підтвердження цієї гарантії від бенефіціара /ПСП „КАЇССА”/, яка також в матеріалах справи відсутня.

Позивачем не надано доказів виконання гарантії відповідачем 2 щодо перерахування коштів за весь час дії гарантійного листа.

Таким чином аналізуючи вищевикладене колегія суддів вважає вимогу щодо стягнення основної заборгованості з ВАТ „Одеський олійножировий комбінат” безпідставною, оскільки гарантійний лист не відповідає вимогам закону та 22 квітня 2009 року припинив свою дію. Крім того 22 липня 2009 року сторони ПСП „КАЇССА” та ТОВ АП „Світанок” підписали акт звірки, згідно якого останній визнав заборгованість в сумі 395934,50 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару, за кожний день прострочки оплати.

Таким чином колегія суддів перевіривши розрахунок наданий позивачем доходить висновку, що сума пені нарахована вірно та стягує її з відповідача 1 в розмірі 46749,12 гривень.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок колегія суддів вважає нараховані суми інфляційних в розмірі 18 999,80 гривень та 3% річних в розмірі 5852,61 гривень обґрунтованими та стягує їх з відповідача 1.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України у межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислового підприємства „Світанок”” (67000 Одеська область Миколаївський район, с. Миколаївка, вул..Леніна,71, код ЄДРПОУ 22509615 р/р 260090163973 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса, МФО 328618) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства „КАЇССА” (73000 місто Херсон вул..Петренка,18 офіс №217, код ЄДРПОУ 14115089 р/р 2600030011342 Херсонська ФВАТ „ВіЄйБі Банк”, МФО 342337) пеню в сумі 46 749 (сорок шість тисяч сімсот сорок дев’ять) гривень12 копійок, інфляційні в сумі 18999 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 80 копійок, 3 % річних в сумі 5852 (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дві) гривни 61 копійка, витрати по сплаті державного мита в сумі 716 (сімсот шістнадцять) гривень 2 копійки, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) гривень.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 15 січня 2010 року.

Головуючий суддя

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Цісельський О.В.