Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" січня 2010 р.Справа № 28/181-09-4535 Господарський суд Одеської області у складі:
судді Гуляк Г.І.
При секретарі Головань О.М.
За участю представників:
від позивача – Бойко О.І.;
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ- КУР” про стягнення 110442,90 гривень –
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ - КУР” заборгованості в сумі 110442,90 гривень, посилаючись на наступне.
Між ЗАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” та ТОВ „ІМ-КУР” 17 серпня 2006 року було укладено договір № 183/06 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 60000 доларів США. з урахуванням внесених змін додатковими угодами № 1 від 15.09.2006 р., № 2 від 28.12.2006 р., № 3 від 20.10.2008 р., зі сплатою16,5 % річних з погашенням заборгованості згідно графіку, а саме 1 квартал 2007 року по ІІ квартал 2009 року по 5625 доларів США та 17 серпня 2009 року 3750 доларів США.
Відповідач отримав 60000 доларів США та конвертував їх в гривневій еквівалент та з свого позичкового рахунку платіжним дорученням №1 від 06.09.2006 року перерахував кошти на транзитний рахунок банку, який відповідно до заяви про продаж іноземної валюти №1 від 06.09.2006 року продав та зарахував гривну на власний поточний рахунок.
В подальшому ЗАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” було реорганізовано шляхом перетворення у ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та статутом банку, згідно п. 2.5 якого ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”.
Разом з тим позивач зазначає, що згідно п. 2 ч. 1 та п. 1.2 ч. 2 вказаного договору № 183/06 відповідач зобов’язався повернути кредитні кошти до 17 серпня 2009 року. При цьому позивач посилається на те, що за умовами вказаного кредитного договору сплата відсотків здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому нараховані відсотки.
Однак, за твердженнями позивача, відповідач не здійснює погашення кредиту, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Так, станом на 20.11.2009 р. заборгованість за договором № 183/06 складає 110787,38 гривень, у т.ч.:
- 10908,48 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає 87158,76 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;
- 1652,02 долара США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає13199,64 гривни –прострочена заборгованість за відсотками;
- 341,55 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає 2728,98 гривень –пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту з 16.02.2007 р. (дата виникнення простроченої заборгованості по відсотках) по 24.08.2009 р.;
- 7 700,00 гривень –прострочена заборгованість по комісії за розрахункове обслуговування по кредиту.
При цьому позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою про погашення існуючої заборгованості, але відповідачем заборгованість не погашена.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2009 р. порушено провадження у справі № 28/181-09-4535 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 9 листопада 2009 року.
Відповідач відзив на позов не надав, крім того представник відповідача у судові засідання не з’явився, доказів виконання умов договору суду не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.
17 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІМ-КУР” був укладений договір № 183/06 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, згідно якого банк зобов’язався надати відповідачу грошові кошти в розмірі 60000 доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом оплати протягом терміну дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) відповідача безпосередньо з позичкового рахунку № 20633091841, відкритого в ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк”, з метою надання кредиту на купівлю транспортних засобів.
В свою чергу відповідач зобов’язався за користування кредитом сплачувати відсотки у розмірі 16,5% річних (п. 3 ч. 1 додатку до договору №3 від 20.10.2008 року) та повернути кредит у строк до 17 серпня 2009 року (п. 2 ч.1 та п. 1.2, п. 4.7 ч. 2 договору).
Згідно п. 5.1 ч. 2 договору № 183/06 кредит надається відповідачу на купівлю транспортних засобів.
П. 6.2 ч.2 договору передбачено, що виконання зобов’язань відповідача забезпечується заставою транспортних засобів , які будуть придбані за кредитні кошти, заставною вартістю не менше 60000 доларів США.
Як з’ясовано судом, згідно вказаного договору банком було перераховано відповідачу 60000 доларів США, про що свідчить виписка по особовому рахунку відповідача та підтверджується платіжним дорученням № 1 від 06.09.2006 р.
Однак, як з’ясовано судом, відповідачем умови договору № 183/06 не виконуються, погашення заборгованості за цим договором відповідачем не здійснюється, хоча строк повернення кредитних коштів сплинув 17 серпня 2009 року. У зв’язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед АКБ „Одеса-Банк”, яка станом на 20.11.2009 р. складає: по кредиту - 87158,76 гривень, по несплаченим відсоткам –13199,64 гривни, розрахунок яких наведено у розрахунку ціни позову.
Крім того, згідно умов кредитного договору № 183/06 від 17.08.2006 р. відповідач зобов’язався сплатити банку комісію за розрахункове обслуговування в розмірі 7700 гривен, згідно розрахунку ціни позову .
Наявність вказаної заборгованості у відповідача перед АКБ „Одеса-Банк” за кредитним договором № 183/06 від 17.08.2006 р. відповідачем не спростовано.
Разом з тим згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Між тим, як зазначалось вище, відповідач в порушення умов договору № 183/06 від 17.08.2006 р. не виконав прийняті на себе зобов'язання: не здійснив повне погашення кредиту у встановлений цим договором строк і не сплатив проценти за користування кредитними коштами, а також комісію за розрахункове обслуговування по кредиту. Такі дії відповідача свідчать про порушення ним зобов’язання.
Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 4.14.4 ч. 2 договору № 183/06, у разі прострочення строку сплати відсотків відповідач сплачує банку за кожен день прострочки пеню, яка нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи те, що відповідачем не були належним чином виконані зобов’язання за вказаним кредитним договором № 183/06 від 17.08.2006 р. щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, на думку суду, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня, яка складає 2728,98 гривень. згідно розрахунку ціни позову .
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед АКБ „Одеса-Банк” за вказаним договором № 183/06 від 17.08.2006 р. складає 110787,38 гривень.
До того ж слід зазначити, ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк” було перетворено у ВАТ АКБ „Одеса-Банк”, який є правонаступником ЗАТ, про що свідчить статут ВАТ АКБ „Одеса-Банк” . Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 509819, ВАТ „АКБ „Одеса-Банк” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 23 червня 2009 року.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „АКБ „Одеса-Банк” цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-КУР” (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського,1 кв.136; код ЄДРПОУ 33138174; п/р 260094819 в АКБ „Одеса-Банк”, МФО 328102) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32; код ЄДРПОУ 19361350; накопичувальний рахунок № 32074100801 в Управлінні НБУ в Одеській області, код банку 328027) прострочену заборгованість за кредитом в сумі 10908,48 /десять тисяч дев’ятсот вісім/ доларів США 48 центів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає 87158 /вісімдесят сім тисяч сто п’ятдесят вісім/ гривень 76 копійок; прострочену заборгованість за відсотками в сумі 1652 /одна тисяча шістсот п’ятдесят два/ долара США 02 центи США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає 13199 /тринадцять тисяч сто дев’яносто дев’ять/ гривень 64 копійки; пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту з 16.02.2007 р. (дата виникнення простроченої заборгованості по відсотках) по 24.08.2009 р. –341 /триста сорок один/ долар 55 центів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.11.2009 року складає 2728 /дві тисячі сімсот двадцять вісім/ гривень 98 копійок та прострочену заборгованість по комісії за розрахункове обслуговування по кредиту в сумі 7700 /сім тисяч сімсот/ гривень, судові витрати у сумі 1107 /одна тисяча сто сім / гривень 87 копійок, витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/ гривен.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя
Судове рішення № 9029651, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 28/181-09-4535. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: