Ухвала суду № 90296308, 08.07.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/8540/20

Провадження № 2-з/638/287/20

08.07.2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Подус Г.С.,

секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ДП "Сетам", ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Ємець І.О., третя особа ТОВ "ОТП Факторинг" про поновлення порушеного права власності, шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності,-

встановив:

Позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 або іншим особам від його імені, вселятись в квартиру, здійснювати відносно квартири будь-які дії; заборони реєстрацію місця проживання/перебування будь-яких осіб в квартирі; заборони будь-яким підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам вжити будь-які дії спрямовані на відключення квартири від мереж. Свою заяву обґрунтовує тим, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ДП "Сетам", ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Ємець І.О., третя особа ТОВ "ОТП Факторинг" про поновлення порушеного права власності, шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності. Позивач проживає в зазначеній квартирі, скасування її реєстрації здійснено за заявою ОСОБА_2 . З 30.03.2020 року останній намагається силоміць, погрожуючи, без відповідного рішення суду вселитись в спірну квартиру і вимагає негайного звільнення квартири, без згоди позивача ОСОБА_2 , вселив до квартири ОСОБА_3 на підставі договору оренди, позивач неодноразово зверталася до поліції.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.3 ст. 150 КПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, враховує необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме можливе відключення квартири від мереж постачання комунальних послуг, може унеможливити або істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, які пов`язані виключно з визнанням незаконними, недійсними та скасуванням дій, рішень та документів, на підставі яких право власності на квартиру зареєстровано за відповідачем.

Посилання позивача на порушення її прав у зв`язку із можливим відключенням квартири від мереж постачання комунальних послуг, вселення інших осіб до квартири, здійснення інших робіт в квартирі, суд не може визнати обґрунтованим, оскільки на момент звернення до Дзержинського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, власником квартири є ОСОБА_2 та обставина, що позивач заперечує та не визнає правомірність набуття квартири у власності ОСОБА_2 , не є достатньою підставою для накладення арешту на майно.

Суд наголошує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є виключно запобігання неможливості або істотного утруднення виконання рішення суду. Згідно чинного законодавства України заходи забезпечення позову не можуть вживатись з метою захисту прав мешканців житла, оскільки захист прав здійснюється шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Єдиною обставиною, що може призвести до утруднення виконання або невиконання рішення суду є відчуження квартири, однак позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_2 має на меті реалізувати спірне майно, відсутні відомості здійснення відповідачем дій пов`язаних з реалізацією квартири

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ДП "Сетам", ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса ХМНО Ємець І.О., третя особа ТОВ "ОТП Факторинг" про поновлення порушеного права власності, шляхом внесення запису про державну реєстрацію права власності – відмовити.

Апеляційна скарга на увалу суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Роз`яснити заявнику, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий