Рішення № 90295023, 03.07.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/111/20

Провадження № 2/601/203/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/111/20 за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків нарахованих на суму кредиту,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Покотила Ю.В.,

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом про стягнення із відповідача на користь АТ «Альфа-Банк» 3% річних за прострочення виконання рішення суду, що становить 65 123 грн. 41 коп. та судові витрати по справі. Позивач посилається на те, що 07.12.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитним договір № 770/38-357-06. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит в сумі 5 000 доларів США. У порушеня умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 47 080 грн.. 30 листопада 2010 року відповідно до виконавчого листа Деснянського районного суду м. Київ позовну заяву ПАТ «Укрсоцбак» (після зміни найменування АТ «Укрсоцбнк») до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. Оскільки заборгованість за кредитним договором № 770/38-357-06 стягнута судом станом на 30.11.2010 року, тому позивач вважає, що за період прострочення виконання рішення суду стягувач на підставі ст. 625 ЦК України має право стягнути з божника 3% річних, що становить 65 123 грн. 41 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, що вказані у позовній заяві. Окрім того, пояснив, що у позовній заяві помилково зазначено кредитний договір № 770/38-357-06, який в подальшому долучений до справи. Однак до позовної заяви додано в додатку договір № 770/11-461 по якому слід здійснювати нарахування і стягнення. Розрахунок зроблений до доданого представником позивача кредитного договору та в суму, яку просить стягнути позивач, також включені нараховані інфляційні втрати, по яких відсутні позовні вимоги. Також пояснив, що йому невідома остаточна сума кредитної заборгованості відповідача. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що ці помилки допущенні працівником банку, який подавав позов, а він як представник не зауважив цього.

Представник відповідача – адвокат Покотило Ю.В. в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні даного позову, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що виконавчим листом, копія якого долучена до позовної заяви, було стягнуто заборгованість саме за кредитним договором № 770/38-357-06 від 07.12.2006 року, як про це вказується у позовній заяві, а не на підставі інших правовідносин, які існували між сторонами на той час. Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кредитним договором № 770/38-357-06, укладеним 07.12.2006 року, копія якого не долучена до позовної заяви, натомість долучено копію договору кредиту № 770/11- 461 від 17.07.2008 року. У долученому до позовної заяви розрахунку сума нарахованих 3% річних становить 12 582 грн. 13 коп., що відрізняється від ціни позову. Окрім того позивачем безпідставно нараховані 3% річних за період з 30.11.2020 року по 16.01.2017 року, так як стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. А тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно договору кредиту № 770/11- 461 від 17.07.2008 року, ОСОБА_1 отримав в банку грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 5 000 доларів США, зі сплатою 21 % річних та комісії, в розмірі та порядку визначеному умовами договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 10.07.2010 року.

Із розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 770/38-357-06 від 07.12.2006 року за період з 30.11.2010 року по 10.09.2019 року, виданої АТ “Альфа Банк”, сума заборгованості ОСОБА_1 за ставкою 3% на кредитну заборгованість становить 12 582 грн. 13 коп.; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість становить 52 541 грн. 28 коп. Загальна сума заборгованість – 65 123 грн. 41 коп.

Розрахунок, що долучений до позовної заяви здійснений по кредитному договорі № 770/38-357-06 від 07.12.2006 року, який наданий позивачем під час судового розгляду справи. Однак з пояснень представника позивача вбачається, що виконавчий лист виданий на стягнення боргу за кредитним договором № 770/11- 461.

Дніпровським районним судом м. Києва 30 листопада 2010 року видано виконавчий лист у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 47 080 грн.

АТ “Альфа Банк” є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», що стверджується рішенням № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року; протоколом № 4/2019 почергових загальних зборів акціонерів АТ “Альфа Банк” від 15.10.2019 року та статутом АТ “Альфа Банк”.

Із повідомлення Кременецького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05.03.2020 року слідує, що на виконанні у відділі знаходився виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва № 6-2151 від 27.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 47080 грн. Відповідно до інформації яка міститься в АСВП встановлено, що 21.01.2011 року відкрито виконавче провадження № 23802388. 24.02.2011 року винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного. 24.02.2011 року винесена постанова про зупинення виконавчого провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження». 28.10.2011 року винесена постанова про поновлення виконавчого провадження. Інформація щодо погашення боргу згідно вищевказаного виконавчого документа в АСВП щодо виконавчого провадження № 23802388 відсутня. 31.01.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження № 23802388 знищено 02.02.2015 року. На даний час у відділі на виконанні знаходиться виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва № 6-2151 від 27.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 47080 грн. 21.11.2011 року відрито виконавче провадження № 23802045, залишок боргу на даний час становить 24 843 грн. 01 коп..

Згідно договору кредиту № 770/38-357-06 від 07.12.2006 року; договору про внесення змін № 2 до вказаного договору із додатками, ОСОБА_1 отримав в акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 14 000 доларів США, зі сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредит до 20.11.2021 року.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01 грудня 2010 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 115 324 та третейський збір в сумі 1553 грн.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог. Наданий позивачем розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 770/38-357-06 від 07.12.2006 року також містить суму заборгованості за інфляційними втратами, яку позивач просить стягнути, однак в позовній заяві ні вимоги ні обґрунтування для стягнення інфляційний втрат не має.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності суми боргу, на яку позивачем нараховано 3% річних. У наданому позивачем виконавчому листі не вказано номер кредитного договору по якому стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 кредитну заборгованість в сумі 47 080 грн. Окрім того, у позовній заяві позивач посилається на виконавчий лист Деснянського районного суду м. Київ від 30.11.2010 року, а до позовної заяви долучений виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2010 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 42, 81, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків нарахованих на суму кредиту - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Кременецький районний суд Тернопільської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100 м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель: с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 09.07.2020 року.

Головуючий: