Рішення № 90294814, 30.06.2020, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2020 р. Справа № 596/329/20

Провадження № 2/596/252/2020

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

за участю: секретаря судового засідання Кузик М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на дітей, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, які присуджені з ОСОБА_2 за заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30.04.2014 року на тверду грошову суму по 2200 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття та стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину. Посилається на те, що 12.03.2004 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який 03.04.2014 року рішенням суду було розірвано. Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30.04.2014 року присуджено відповідачу сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 1/4 частки на кожну дитину з усіх його заробітку, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 18.09.2014 року.

Позивач на даний час знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5 , яка народилась в шлюбі з ОСОБА_6 , який теж не працює. На даний час потреби дітей зросли. Відповідач не надає допомоги у вихованні дітей, догляду за ними, на їх навчання та лікування, мотивуючи тим, що не працює. Оскільки з часу винесення рішення про присудження стягнення аліментів зросли витрати на комунальні послуги, які вона сплачує, зросла вартість продуктів харчування, збільшився розмір аліментів по закону. Старший син потребує коштів на навчання в Борщівському коледжі.

25.05.2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Возьного Я.В. надійшов до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на дітей просить задовольнити частково та призначити відповідачу ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття. В задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що вимоги, викладені в позовній заяві є необґрунтованими та такими що не відповідають фактичним обставинам справи. Аліменти, визначені за рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30.04.2014 року в справі № 596/503/14 відповідач сплачував регулярно до 22.08.2019 року, поки був офіційно працевлаштований. Після звільнення з роботи відповідач не мав змоги сплачувати позивачу аліменти в тому розмірі який сплачував до звільнення з роботи, однак частково сплачував 3000 грн. 05.05.2020 року, а також коли діти приходили до нього в гості давав їм кошти в сумі 1000 грн., 500 грн., 500 грн., 200 грн. купляв солодощі. На даний час відповідач ніде не працює, перебивається тимчасовими підробітками, в зв`язку із запровадженням карантину не має можливості поїхати закордон на роботу. Відповідач 16.02.2016 року створив нову сім`ю з ОСОБА_7 , з якою в них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на його утриманні. Дружина також ніде не працює, так як ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнена з роботи. Також на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від попереднього шлюбу. Позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат не визнає повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 30.06.2020 року не з`явилась, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у її відстутності.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання 30.06.2020 року не з`явились. Від представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Возьного Я.В. надійшла до суду заява про розгляд справи у їх відсутності, просить позов задовольнити частково та призначити відповідачу ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать відповідні копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 27.04.2018 року Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.08.2009 року виданого Сухоставською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області (а.с.8,9).

Заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.04.2014 року в цивільній справі № 596/501/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.03.2004 року в Сухоставській сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, актовий запис № 01 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 ). Рішення набрало законної сили 25.04.2014 року (а.с.5).

Заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30.04.2014 року в цивільній справі № 596/503/14-ц, вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с. Сухостав Гусятинського району Тернопільської області на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по ј частки на кожну дитину з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 18.03.2014 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили 18.05.2014 року (а.с.6-7).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Верховним Судом України в справі №6-143цс13 від 05 лютого 2014 року висловлено таку правову позицію: «З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до довідки Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області № 7 від 10.01.2020 року до складу сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 входять: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.10).

Відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 , прізвище якої після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_13 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.02.2016 року, видане Сухоставською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області (а.с.41).

ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 видане 24.03.2016 року Сухоставською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області (а.с.42).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 182 від 14.05.2020 року та довідки про склад сім`ї № 181 від 14.05.2020 року ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 та до складу його сім`ї входять: мати – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; син – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; дружина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та її дочка – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.44-45).

22.08.2019 року на підставі Наказу ВК-112 №80/ос-19 від 22.08.2019 року відповідач ОСОБА_2 був звільнений зі служби в органах Державної кримінальної служби України, що вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_6 заповненої 14.10.2005 року (а.с.47) та згідно довідки про сплачені аліменти працівника державної установи «Копичинська виправна колонія (№ 112)» виданої 19.05.2020 року за № 376 Державною установою «Копичинська виправна колонія (№ 112)», за період січень 2016 року по серпень 2019 року було сплачено аліменти на суму 148979,01 грн. (а.с.46).

Судом встановлено, що з часу присудження аліментів з 2014 року, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя. Окрім того, законом збільшений мінімальний розмір аліментів, якій не може становить менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв`язку з чим, визначений раніше судом розмір аліментів 1/4 частки заробітку (доходу), на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку не може забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини, що свідчить на те, що майновий стан отримувача аліментів погіршився, позов про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей слід задовольнити та розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі по 1700 гривень щомісячно на кожну дитину.

Доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі по 2200 грн. на кожну дитину щомісячно позивачем не представлено, а судом не здобуто.

При цьому суд виходить також з розумності та достатності заявленого позивачкою розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, враховуючи ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»: прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Крім того, відповідач є особою працездатного віку, відомостей, які б свідчили про обмеження його фізичної діяльності суду не надано, а тому має об`єктивну можливість працювати та утримувати на належному рівні спільних з позивачем дітей.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача щомісяця по 500 гр. додаткових витрат на кожну дитину, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року увагу судів звернуто на те, щодо передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Судом враховується, що заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження.

Однак, будь-яких доказів, у порядку, визначеному ст.80 ЦПК України, та приведеному в вище приведеній постанові Пленуму Верховного Суду України, на обгрунтування потреб, розмір додаткових щомісячних витрат на дітей, ОСОБА_1 суду не надала.

Звідси, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивачки в цій частині позову.

З огляду на те, що згідно Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в користь держави в розмірі 840,80 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4,5, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , жительки с. Сухостав, Гусятинського району, Тернопільської області) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на дітей – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів на дітей, які присуджені з ОСОБА_2 за рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2014 року.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , жительки с. Сухостав, Гусятинського району, Тернопільської області) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , визначені в твердій грошовій сумі в розмірі по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення старшою дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області або безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу XII “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення суду виготовлено 06 липня 2020 року.

Суддя: Е.М. Митражик