Рішення № 90293384, 30.06.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7367/19

Провадження № 2/0182/998/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіРибакової В.В. при секретаріЗатуливітер Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.10.2019 року звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.1-4), посилаючись на наступні обставини.

06.12.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № CL-153872 (далі – Кредитний договір), згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 180000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 69129909 від 06.12.2018 року та випискою руху коштів на рахунку. Згідно п.6.3 Договору, повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із процентами за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору). Пунктом п. 6.2 Договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору). Всього відповідач зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 6682,00 грн.

У порушення умов Кредитного договору відповідач свої зобов`язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконує. На адресу відповідача неодноразово було направлено повідомлення-вимоги щодо дострокового погашення заборгованості, які не були виконані.

Станом на 03.09.2019 рік заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 228035 грн. 38 коп., яка складається з наступного: сума заборгованості за кредитом – 179051 грн. 45 коп., сума заборгованості за відсотками – 43367 грн. 08 коп., пеня – 5616 грн. 85 коп.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором у розмірі 228035 грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 3420 грн. 54 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29644 грн. 00 коп. та витрати у зв`язку із явкою представника позивача до суду у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 25.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження по справі; почато підготовче провадження, призначено проведення підготовчого засідання (а.с.58,59).

Ухвалою суду від 11.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.64).

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами (а.с.71-72). Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, була повідомлений про день, час і місце розгляду справи належним чином за останнім відомим місцем реєстрації (а.с.57). До суду повернувся конверт, як не вручений із зазначенням причини невручення: за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.75).

Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, як і відзиву на позов.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справу розглянуто заочно у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо укладення кредитного договору та належного виконання його умов.

Судом встановлено, що 06.12.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № CL-153872, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 180000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 69129909 від 06.12.2018 року (а.с.22-26,27-34,35).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Відповідно до п.п.2.1.-2.3. Кредитного договору, Банк видає Позичальнику кредит в сумі 180000 грн. 00 коп. 06 грудня 2018 року на строк 60 місяців терміном до 05.12.2023 року.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено індивідуальні умови кредитування.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 36,99% річних.

Пунктом п. 6.2 Кредитного договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1д оцього Кредитного договору).

Згідно п.6.3 Кредитного договору, позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п.п.6.3.1-6.3.5 Кредитного договору.

Відповідач за Графіком погашення повинен здійснити 60 щомісячних платежів по 6682 грн. 00 коп., в останній місяць – 6674,13 грн. (а.с.27) .

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У порушення умов Кредитного договору відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, що підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку, розрахунком заборгованості (а.с.36,51,52).

Станом на 03.09.2019 рік заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 228035 грн. 38 коп., яка складається з наступного: сума заборгованості за кредитом – 179051 грн. 45 коп., сума заборгованості за відсотками – 43367 грн. 08 коп., пеня – 5616 грн. 85 коп.

Пунктом 6 Кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, зокрема умови дострокового повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялися повідомлення-вимоги з вимогами погасити суму заборгованості (а.с.37-50).

До теперішнього часу кредитна заборгованість перед позивачем відповідачем не погашена.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № СL-153872 від 06.12.2018 року за тілом кредиту – 179051 грн. 45 коп., за відсотками - 43367 грн. 08 коп., за пенею – 5616 грн. 85 коп., а всього - 228035 грн. 38 коп.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3420 грн. 54 коп., сплачений останнім при зверненні до суду з позовом (а.с.7).

Позивач в позові також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29644 грн.00 коп. та витрати у зв`язку із явкою представника позивача до суду у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу - це витрати сторін та третіх осіб, які вони несуть у зв`язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, котрі беруть участь у справі.

Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, яка вчиняє особа, яка надає правову допомогу.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу.

До складу витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншого фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем було надано лише договір про надання правової допомоги від 11.04.2019 року (а.с.10).

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить із того, що позивачем не надано суду документів, які свідчать про оплату адвокату гонорару, пов`язаного із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для стягнення витрат на користь позивача за договором про надання правової допомоги.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування витрат у зв`язку із явкою представника позивача до суду в розмірі 5000 грн. 00 коп., оскільки представником позивача було надано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,128,131,141,259,263-265,268,280-282,284,354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549,550,610-612,625,629,1048-1050,1054,1056-1 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження за адресою: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ – 09807862) заборгованість за Кредитним договором № СL-153872 від 06.12.2018 року за тілом кредиту – 179051 грн. 45 коп. (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят одна грн. 45 коп.), за відсотками - 43367 грн. 08 коп. (сорок три тисячі триста шістдесят сім грн. 08 коп.), за пенею – 5616 грн. 85 коп. (п`ять тисяч шістсот шістнадцять грн. 85 коп.), а всього - 228035 грн. 38 коп. (двісті двадцять вісім тисяч тридцять п`ять грн. 38 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 3420 грн. 54 коп. (три тисячі чотириста двадцять грн. 54 коп.).

В іншому – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова