Ухвала суду № 90293104, 09.07.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1776/20

Провадження № 1-кп/0203/734/2020

У Х В А Л А

09.07.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Сердягіній О.Ю.

за участю прокурора - Пономарчука В.М.

потерпілої ОСОБА_1

захисника - Маслова С.С.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040030000673 від 29.03.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя АР Крим, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не змінилися та не зникли ризики, зазначені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме в справі наявні та вагомі докази про вчинення обвинуваченим умисного тяжкого кримінального правопорушення, розуміючи вид та міру покарання за вчинений злочин, а саме лише у вигляді позбавлення волі строком від семи до 10 років, крім того, характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість майбутнього покарання, обвинувачений зможе переховуватися від суду, окрім того є підстави вважати, що обвинувачений буде здійснювати вплив на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою схилити їх до зміни показань у суді.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Захисник Маслов С.С. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурором порушено строк вручення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауважив, що ОСОБА_2 фактично затримано о 1-2 годині ночі, а підозру вручено наступного дня бл. 12 год., впливати на свідків його підзахисний немає наміру, оскільки свідки є працівниками поліції, іншим чином впливати на розгляд справи не зможе, оскільки експертизи по справі проведено, матеріали справи передані до суду. Окрім того, обвинувачений має дружину та двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, хоч неофіційно, але працював. У зв`язку із вищевикладеним, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений підтримав доводи захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 25 липня 2020 року.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання прокурора, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

З огляду на вищезазначену практику ЄСПЛ, а також той факт, що ОСОБА_2 перебуває під вартою з 31.03.2020 року, прокурор у клопотанні посилається на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, інших вагомих ризиків, які б давали підстави продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою прокурором не наведені. Окрім того, суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме те, що останній має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, на утриманні знаходяться 2 малолітніх дітей 2010 року народження.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з триманням під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – залишити без задоволення.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 09 вересня 2020 року, звільнивши з під варти негайно в залі суду.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 протягом вказаного строку: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків звернення за медичною допомогою, запобігання надзвичайним ситуаціям, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на відділення поліції за місцем проживання ОСОБА_2 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Суддя Кіровського районного

суду м. Дніпропетровська О.О.Смольняков